Відповідь міністерства – обнадійлива
Федерація профспілок Кіровоградської області звернулася до ФПУ з проханням – ініціювати перед Міністерством економіки внесення змін до ст. 113 КЗпП щодо підвищення оплати часу простою не з вини працівника до фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З міністерства надійшла обнадійлива відповідь.
Частиною першою ст. 113 КЗпП встановлено, що час простою не з вини працівника оплачується в розрахунку тне нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Зазначена норма КЗпП є мінімальною нормою оплати часу простою не з вини працівника і не передбачає заборону здійснювати оплату у більшому розмірі.
Зокрема, на підприємствах госпрозрахункової сфери більш високий розмір оплати часу простою може встановлюватися у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими і територіальними угодами.
Також згідно з нормами постанови КМУ №221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету в умовах воєнного стану, керівник державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, що фінансується або дотується з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, може самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (окладу).
Наприклад, відповідно до п. 8.3.3 Галузевої Угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021-2025 роки, сторони рекомендують керівникам установ та закладів освіти забезпечити оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних та тих, які працюють за сумісництвом не з їх вини, в розмірі середньої заробітної плати.
Варто зазначити, що листи міністерства не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

Український уряд згортає захист трудових прав у той час, як країна продовжує боротьбу з російським вторгненням
Так вважає міжнародний директор АFL-CIO Кеті Файнгольд, яка закликає Офіс торгового представника США допомогти забезпечити, щоб права трудящих займали центральне місце в остаточному відновленні України. Файнгольд: Підтримуючи Україну, США повинні наполягати на правах трудящих.
«Антипрофспілкова напруженість... існувала і до війни, і я думаю, що люди використовують поточну кризу для подальшого підриву прав трудящих», сказала Файнгольд в інтерв'ю виданню Inside U.S. Trade.
Продовження за посиланням: https://www.facebook.com/yuri.rabota/

УРЯД ДОРУЧИВ МІНЕКОНОМІКИ РОЗРОБИТИ НОВИЙ ТРУДОВИЙ КОДЕКС

                Федерація профспілок України наполегливо домагалася прийняття такого рішення . Адже Законом України , прийнятим 21 квітня ц.р. « Про дерадянізацію законодавства України ..» Кабінету Міністрів було доручено розробити новий Кодекс про працю, але ця робота була поставлена на «стоп». Тепер дуже важливо, щоб напрацювання такого фундаментального правового акту здійснювалося за участі профспілок, які представляють інтереси працівників та роботодавців, які наймають іх на роботу. Ще не менш важливо, щоб до цього було долучено експертів-фахівців як української сторони, так і Міжнародної організаціі праці та Європейського Союзу для безумовної імплементації міжнародних трудових норм і соціально- трудових гарантій. Адже Україна готується до вступу до ЄС.

Джерело: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid032JyaYhFoeKMcZckKZDfdiBesgVXgxD6TfqaHrLa5UgTkiRQ6PiS23BSTEfFhgwXRl&id=100004858480395

ЗМІ ПРО ФПУ. Федерація профспілок України закликає владу припинити наступ на профспілки
Інтернет-сайт OBOZREVATEL.com. поінформував, що Голова ФПУ Григорій Осовий направив Заяву, прийняту Радою ФПУ 22 грудня 2022 року у зв'язку з продовженням наступу на майнові права профспілок Голові Верховної Ради України Р. Стефанчуку, Президенту України В. Зеленському, Прем'єр-міністру України Д. Шмигалю.
У повідомленні зокрема зазначено, що ФПУ нагадала, що з початку військової агресії надала фінансову допомогу ЗСУ та ТРО на суму понад 300 млн грн. Підняла на захист України міжнародний профспілковий рух і прогресивну громадськість через багатотисячні демонстрації солідарної підтримки в Брюсселі, Лондоні, Берліні, Варшаві та інших європейських столицях.
З початку повномасштабної війни саме профспілки стали прихистком для 140 тисяч українців з зон активних бойових дій. Завдяки міжнародним партнерам та власним коштам профінансовано понад 120 млн грн допомоги тимчасово переміщеним особам. ФПУ відкрила двері 14 своїх санаторіїв, 8 туристичних закладів, а також гуртожитки навчально-методичних центрів профспілок та інші об'єкти, де щоденно перебуває понад 6 тисяч осіб.
В профспілкових закладах проходять також реабілітацію після бойових поранень військові. Профспілки залучили міжнародних донорів, зокрема американський благодійний фонд "Corus International", Агентство профспілок нового розвитку Данії та Швеції, Європейську та Міжнародну конфедерацій профспілок, низку профспілкових центрів європейських країн. Втім, попри ці зусилля, окремі політики намагаються знищити профспілки, проштовхуючи в Раду антисоціальні закони та переслідуючи профспілкових лідерів. На чому, до речі, у своїх зверненнях до України акцентували увагу чисельні міжнародні інституції.
Джерело:
https://www.fpsu.org.ua/256-holovna-novyna/23701-zmi-pro-fpu-federatsiia-profspilok-ukrainy-zaklykaie-vladu-prypynyty-nastup-na-profspilky.html

                                        Індексація грошових виплат у 2023 році: роз'яснення Держпраці

           У Південно-Західному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці роз'яснили питання щодо індексації грошових доходів фізосіб у 2023 році.

          Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 р. № 2710-IX на 2023 рік, зокрема, зупинено дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

            Отже, усі роботодавці отримають послаблення на 2023 рік у вигляді призупинення обов'язків щодо нарахування індексації заробітної плати.

           При цьому у Держпраці наголосили, що це торкнеться не лише заробітної плати. Положення зазначеного закону стосуються й усіх інших доходів фізичних осіб, які індексують за Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".

           Зокрема:

- пенсії; 

- стипендії;  

 - грошове забезпечення; суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування;

- суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

           Разом з тим, власник або уповноважений ним орган може прийняти рішення про додаткові стимулюючі виплати у зв'язку з високим рівнем інфляції в Україні.

Новий Порядок організації військового обліку

Уряд постановою від 30.12.2022 № 1487 затвердив новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Змінами, зокрема, передбачено, що взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа:

призовників у віці від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років;
військовозобов'язаних та резервістів, які не досягли граничного віку перебування у запасі, у тому числі жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, а також за власним бажанням жінок, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони.

Для ведення персонального військового обліку підприємства здійснюють:

перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа або відображення в електронній формі інформації, що міститься в таких документах з використанням мобільного додатка Порталу Дія. Приймання на роботу (навчання), взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік;
доведення до призовників, військовозобов'язаних та резервістів правил військового обліку під особистий підпис;
надсилання у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу (навчання), звільнення з роботи, завершення навчання (відрахування із закладу освіти) до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки повідомлень про зміну облікових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до відповідних центрів комплектування і забезпечення їх своєчасного прибуття;
подання до відповідних центрів комплектування на їх вимогу відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональний військовий облік яких вони ведуть.

Жінки, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю та не перебували на військовому обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (не отримували військово-обліковий документ) до затвердження цього Порядку, можуть працевлаштовуватися як невійськовозобов'язані до кінця 2026 року.

Зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які виїжджають за кордон на строк більше трьох місяців, здійснюється після особистого прибуття їх до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки з документами, що підтверджують виїзд за кордон.

Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які виїжджають за кордон на строк до трьох місяців, з військового обліку не знімаються.

Єдина державна система цивільного захисту

23 грудня 2022 року Кабмін вніс зміни до розпорядження КМУ «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» від 25.03.2020 № 338 і постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9.12.2020 р. № 1236, якими продовжено на всій території України карантин до 30 квітня 2023 року.

Вимоги щодо діяльності пунктів незламності

Кабінет Міністрів постановою від 17.12.2022 № 1401 визначив вимоги щодо розгортання та діяльності пунктів незламності в умовах воєнного стану.

«Пункти незламності» поділятимуться на стаціонарні та мобільні. Розгортання та функціонування пунктів незламності організовується органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання державної та приватної форми власності (за згодою).

Місця розташування пунктів незламності розміщуються на офіційних інформаційних ресурсах центральних та місцевих органів виконавчої влади, в тому числі на офіційному інформаційному порталі Кабінету Міністрів України (за посиланням http://nezlamnist.gov.ua), органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та інших інформаційних ресурсів державної та приватної форми власності (за згодою), а також на дошках оголошень.

Змінюється Порядок обчислення середньої зарплати

З 1 січня 2023 року змінюється Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.

Передбачається, зокрема, що період призупинення дії трудового договору у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України визначається як поважна причина і виключається з розрахункового періоду під час обчислення виплат за страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, що дозволяє уникнути зменшення розмірів допомог по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, по безробіттю тощо працівникам, з якими під час військової агресії було призупинено дію трудового договору. Це передбачено постановою КМУ від 2.12.2022 № 1350 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення реалізації окремих функцій Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набуває чинності з 1.01.2023.

Відпустки військовослужбовцям під час дії воєнного стану

Законом від 1.12.2022 № 2822-ІХ «Про внесення зміни до пункту 18 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану» передбачено, що в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися частина щорічної основної відпустки, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення; кожна зі зазначених відпусток може бути надана тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець; частина щорічної основної відпустки може бути надана один раз протягом календарного року за умови одночасної відсутності не більше ніж 30% загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

Щодо порушення прав у сфері праці

1 грудня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2806-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці», який спрямований на захист учасників трудових відносин від різних форм мобінгу на робочому місці і встановлення адміністративної відповідальності за такі дії.

Зокрема, Кодекс про адміністративні правопорушення доповнено новою статтею 173-5 «Мобінг (цькування)» такого змісту:

Вчинення мобінгу (цькування) - тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 2550 грн.) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Вчинення такого діяння групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 – 5100 грн.) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Варто зазначити також, що 16 листопада 2022 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенню прав у сфері праці» (реєстр. № 5748).

Закон визначає мобінг як діяння роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його ділової репутації у формі: психологічного та економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів е-комунікацій; створення щодо нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність.

Робота за сумісництвом

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1306 скасована постанова від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», а розпорядженням № 1047-р цього ж дня скасований наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій».

Визначено, що при укладенні трудового договору про сумісництво необхідно враховувати норму статті 102-1 КЗпП України про те, що сумісництво – це виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час. Тобто при укладенні трудового за сумісництвом працівнику необхідно встановити графік роботи, який є поза робочими часом за основним місцем роботи.