Архів новин
2018
Листопад
ПнВтСрЧтПтСбНд
2930311234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293012

Соціальна відпустка – згідно графіку відпусток

Відповідно до статті 19 Закону України "Про відпустки" (далі - Закон) жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

Зазначена відпустка є соціальною і не належить до виду щорічних відпусток, передбачених пунктом першим частини першої статті 4 Закону.

Частиною сьомою статті 20 Закону також визначено, що додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад щорічні відпустки.

Така відпустка надається в обов'язковому порядку за заявою працівника один раз на календарний рік.

Законом не передбачено вимоги визначати період надання такої відпустки у графіку відпусток. У той же час, на думку Міністерства соціальної політики України (лист від 06.02.2018 №204/0/101-18/284), для уникнення накопичення таких відпусток і раціонального планування роботи підприємства сторонам трудового договору все ж таки доцільно погоджувати їх надання окремим рядком у графіку відпусток.

 

Роз’яснення Фонду соціального страхування України щодо можливості призначення допомоги за листком непрацездатності без діагнозу та шифру

На сайті Фонду соціального страхування України наведено роз'яснення від 01.03.2018 щодо права комісії із соціального страхування на підприємстві призначити допомогу на підставі листка непрацездатності, в якому не вказаний ані діагноз, ані шифр діагнозу.
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 1105-ХІV від 23.09.1999 зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1105), рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування (далі – комісія), що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, яка виконує свої функції відповідно до Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 № 25, із змінами і доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за № 636/15327 (далі – Положення № 25).
Частиною 1 статті 31 Закону № 1105 визначено, що підставою для призначення допомоги є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (далі – ЛН).
Порядок видачі та заповнення листка непрацездатності регламентується Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455, із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 455) та Інструкцією, затвердженою наказами Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 (далі – Інструкція № 532).
Пунктом 3.2 Інструкції № 532 визначено, що у графі «Діагноз первинний» лікар указує первинний діагноз у перший день видачі ЛН. У графі «Діагноз заключний» лікар указує остаточний діагноз, а в графі «шифр МКХ-10» – шифр діагнозу відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду, прийнятої 43 Всесвітньою асамблеєю охорони здоров'я 01 січня 1993 року (далі – МКХ-10). Діагноз первинний, діагноз заключний та шифр МКХ-10 зазначаються виключно за письмовою згодою хворого. В іншому випадку первинний та заключний діагнози та шифр МКХ-10 не вказуються.
Статтею 23 Закону № 1105 визначені підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності:
1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;
2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби;
3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням;
6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.
Враховуючи викладене, комісія із соціального страхування має право призначати допомогу на загальних підставах у випадках відсутності вказання діагнозу та за відсутності підстав, зазначених у статті 23 Закону № 1105.

Фонд соціального страхування України

 

Щодо відповідальності за ненарахування індексації зарплати та нарахування у меншому розмірі

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ
ЛИСТ
від 07.05.2018 р. № 3570/4.1/4.1-ДП-18
Щодо відповідальності за ненарахування індексації зарплати та нарахування у меншому розмірі


Департамент з питань праці Держпраці розглянув листи редакції газети "Оплата праці" від 04.04.2018 р. N 20 та N 21 і повідомляє.
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) тягне за собою накладення штрафу на юридичну та фізичну особу - підприємця, який використовує найману працю, у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Зазначені штрафи накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. N 509.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. N 295 (далі - Порядок).
Пунктами 27 - 29 Порядку передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності. У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.
Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про оплату праці" норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижче оплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються КЗпП та іншими актами законодавства України.
Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою статті 12 Закону України "Про оплату праці" та КЗпП, є мінімальними державними гарантіями.
Статтею 95 КЗпП передбачено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення встановлені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. N 1078.
Таким чином, ненарахування індексації заробітної плати за наявності підстав є порушенням статті 95 КЗпП та, відповідно, мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Порушення правил обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації є порушенням Порядку індексації, не підпадає під визначення мінімальних державних гарантій в оплаті праці, наведене у статті 12 Закону України "Про оплату праці", та належить до категорії інших порушень.
У разі виявлення такого порушення заходи притягнення до відповідальності будуть застосовані у разі невиконання внесеного припису про усунення виявлених порушень.
Разом з тим повідомляємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, мають лише інформаційний характер та не встановлюють правових норм.

Заступник директора О. Коновалова

Останнє оновлення (Четвер, 26 липня 2018, 13:02)

 

Що робити, якщо підрахунки сум індексації або середнього заробітку в бухгалтера та інспектора праці не співпадають

У своєму листі від 24.01.2018 р. № 503/4/4.3-дп-18 Держпраці відзначає, що Порядок розрахунку індексу споживчих цін (далі – ІСЦ) для нарахування індексації зарплати визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2003 р. № 1078 (далі – Порядок№1078). У цьому ж Порядку № 1078 наведено і приклади розрахунку ІСЦ, тому, якщо при його розрахунку керуватись Порядком № 1078, кінцевий результат буде однаковим.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 затверджено Порядок розрахунку середньої заробітної плати (далі – Порядок №100). Якщо при розрахунку середньої заробітної плати керуватись даним Порядком №100, кінцевий результат буде однаковим.
Таким чином, Держпраці наголошує, що за умови дотримання відповідних норм суми індексації або середнього заробітку, обраховані бухгалтером та інспектором праці при перевірці, відрізнятися не повинні.
Водночас, Порядок №100 не містить норми, яка вказує, скільки знаків після коми залишати в коефіцієнтікоригування середнього заробітку. А про кількість знаків після коми для обчисленого приросту ІСЦ можна дізнатися лише з прикладів до Порядку №1078. Отже, на практиці розбіжності в обрахунку не виключені.
При цьому Держпраці нагадує, що якщо під час проведення інспекційного відвідування буде встановлено порушення Порядку №1078, то у інспектора праці будуть підстави для застосування до юридичної чи фізичної особи – підприємця, які використовують найману працю, штрафу, передбаченого абзацом 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника,щодо якого скоєно порушення.
Згідно з пунктом 29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295 (далі – Порядок №295), заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. За невиконання припису інспектора праці, відповідно до вимог статті 1886 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, передбачено накладення штрафу на посадових осіб від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн).
Якщо роботодавець не згодний з рішенням інспектора праці, відповідно до вимог пункту 30 Порядку № 295 припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені у 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці. У разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржене до керівника або заступника керівника Держпраці.

Останнє оновлення (Четвер, 26 липня 2018, 13:00)

 

Молоко за шкідливі умови: давати чи ні?

Молоко за шкідливі умови: давати чи ні?

З 1 березня 2018 року набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 1022, яким скасовано, зокрема Порядок безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці (затверджений постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16.12.1987 № 731/П-13).
Водночас, самі пільги за шкідливі умови праці не скасовано!
Право працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, на безоплатне отримання молока або інших рівноцінних харчових продуктів закріплене статтею 166 Кодексу законів про працю України, статтею 7 Закону України «Про охорону праці». Тож роботодавець зобов'язаний забезпечити працівників безоплатно молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами в достатній кількості для відновлення функціонального стану організму, здоров'я працівника, підтримання високого рівня працездатності та профілактики професійних захворювань.
Право працівників на безоплатне отримання молока або інших рівноцінних харчових продуктів визначають за результатами атестації робочих місць за умовами праці, проведеної відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою КМУ від 01.08.1992 №442.
Гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища мають провести лабораторії, атестовані Держпраці та МОЗ у порядку, визначеному Мінсоцполітики разом із МОЗ.
На підставі атестації атестаційна комісія підприємства за погодженням із профспілковим комітетом складає перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтвердили право на пільги та компенсації, зокрема на безоплатне надання молока або інших рівноцінних харчових продуктів. Це може бути і окремий перелік, за яким працівників забезпечують молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами.
Керівник підприємства видає наказ (розпорядження), яким затверджує заходи для організації безоплатної видачі молока працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, та відповідальних осіб. Відповідальна особа, яку призначили наказом (розпорядженням) керівника підприємства, щомісяця у встановлений термін готує рознарядку, яку затверджує керівник підприємства.
Законодавством не визначені первинні документи з обліку видачі молока, отже, підприємства розробляють їх самостійно.
За роз'їзного характеру роботи працівнику виплачують грошову компенсацію, щоб він придбав молоко або інші рівноцінні харчові продукти на умовах, які передбачає колективний договір (частина 2 статті 7 Закону України «Про охорону праці»). Порядок виплати грошової компенсації за роз'їзний характер роботи нормативними документами не визначено, тому підприємства це питання мають вирішувати самостійно у колективному договорі.
Так само видають молоко працівникам, яких відрядили до іншого підприємства, де вони працюють у шкідливих умовах.
Крім того, відповідно до чинного законодавства, роботодавець може за власні кошти додатково колективним договором закріпити працівникам пільги і компенсації, не передбачені законодавством (частина 3 статті 7 Закону України «Про охорону праці»).

 

Відміна права дострокового виходу на пенсію визнана – неконституційною

Відміна права дострокового виходу на пенсію
визнана – неконституційною

Рішенням від 22.05.2018 Конституційний Суд України (далі - КСУ) визнав неконституційним скасування права громадян достроково вийти на пенсію за 1,5 року до досягнення пенсійного віку в разі розірвання трудового договору в цей період з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Ця гарантія, на думку КСУ, спрямована на те, щоб убезпечити людей від безробіття через незалежні від них обставин і забезпечити сприятливі умови для їх повноцінного і гідного життя на старості.

Рішення КСУ набуло чинності в момент проголошення, є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Текст рішення КСУ - http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-18

 

Алгоритм дій при нещасному випадку на підприємстві

                                          Алгоритм дій при нещасному випадку на підприємстві
Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232 (далі – Порядок ), визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності.
Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше.
Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа – свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити керівника робіт, який безпосередньо здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому, негайно повідомити роботодавця про те, що сталося, зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та машини, механізми, обладнання, устаткування у такому стані, в якому вони були на момент настання нещасного випадку.
Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), зобов'язаний протягом однієї години передати з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок:
• Фондові соціального страхування України за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;
• управлінню Держпраці в області;
• керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці;
• керівникові підприємства, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;
• органові державного пожежного нагляду за місцезнаходженням підприємства (у разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі);
• закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння).
Роботодавець зобов'язаний протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування. Створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв'язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям), компенсувати витрати, пов'язані з її діяльністю, а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.
Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смертельним наслідком, нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, випадок смерті або зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов'язків роботодавець зобов'язаний протягом однієї години повідомити з використанням засобів зв'язку та протягом трьох годин подати на паперовому носії повідомлення:
• територіальному органові Держпраці за місцезнаходженням підприємства;
• органові прокуратури за місцем настання нещасного випадку;
• Фондові соціального страхування України за місцезнаходженням підприємства;
• органові управління підприємства (у разі його відсутності – місцевій держадміністрації);
• закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь);
• первинній організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок – профспілці, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки – уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці);
• органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності – територіальному профоб'єднанню за місцем настання нещасного випадку;
• органові з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку (у разі необхідності).
Спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, утвореною територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку.

За матеріалами Держпраці.

 

Подали руку допомоги

Подали руку допомоги
Профком єдиної первинної профорганізації «Гідросила» висловлює вдячність заводчанам за участь у акції по збору одягу, взуття, іграшок для тих, хто опинився у скрутній ситуації.
Це була ідея профспілкового комітету: проявити милосердя і подати руку допомоги нужденним. Безперечно, у кожного вдома знайдуться добротні речі, які уже з різних причин ніхто не носить, то чому б не підтримати таким чином малозабезпечених?zbir rechej Hydrosyla 29d39
Легкі на підйом і добрі справи заводчани підтримали клич профкому – кожен зробив власний внесок у доброчинність. Зібрані речі, а це понад 30 мішків, передано у Кропивницький «Дім милосердя» для надання допомоги малозабезпеченим.
Акція не закінчилася, тож кожен має змогу проявити знову свої найкращі якості – підтримати тих, кому це украй потрібно. Контейнер для збору речей стоїть на прохідній «Гідросили» (вул. Братиславська) .
Сергій Олійник,
Голова профкому ЄППО «Гідросила»

 

«Прибій» кличе на відпочинок

«Прибій» кличе на відпочинокIMG 3571 23d3b
Літо – час для відпочинку та оздоровлення. Як ніколи, цього року воно вдалося спекотним. Отож дітвора зі своїми батьками і родичами помандрувала на південь до Чорного моря на гідросилівську базу відпочинку «Прибій».IMG 3572 901a5
Це добре, що завод має власну базу відпочинку і працівники та члени їхніх родин, завдяки значній підтримці адміністрацій ПАТ «Гідросила», «Гідросила АПМ», Кіровоградського інструментального заводу «Лезо» мають змогу відпочити на березі моря. Адже половину вартості путівки ці підприємства беруть на себе. Цього року вартість пільгової 6-ти денної путівки з 3-разовим харчуванням складає 965 грн.
Перш за все приваблює територія бази відпочинку, вона має значну площу, тут багато зелені, чисто і гарно. Крім цього, забезпечене калорійне харчування.
Відрадно те, що база, яка побудована у 70-ті роки, збереглася, переживши буремні 90-ті, коли усе довкола зачинялося і руйнувалося. Весь цей час вона працює без перерв і збоїв. Щороку оновлюється інвентар, проводиться косметичний ремонт, аби відпочиваючі почувалися комфортно і отримували насолоду від відпочинку на морі.IMG 3621 024fe
Як свідчать відгуки постійних клієнтів «Прибою» - це справді чудовий куточок як для сімейного відпочинку, так і для дитячого оздоровлення. Щороку профспілковий комітет залучає на базу відпочинку спеціально для роботи з дітьми – організатора дозвілля та фінансує заходи, які потрібні для організації цієї роботи. З дітлахами проводять цікаві конкурси, ігри, спортивні змагання, веселі старти та інше. Нещодавно цікаво провели День Нептуна. Свято не залишило байдужими не тільки дітей, а й дорослих, які теж кидали в ціль кільця, співали, танцювали, змагалися з перетягування канату. Найактивніших дітей нагородили грамотами.
Відпочиваючі дуже вдячні , що на базі є такі спеціалісти. Адже у селищі Луговому понад 15 баз відпочинку і лише на «Прибої» працює організатор дозвілля.
Як би не змінювалася влада, політика, фінансові пріоритети для керівництва підприємств компанії «Гідросила» і профкому, найвищою цінністю залишаються людина, її здоров'я. Тому бережуть цю благодатну долоню землі біля моря, дбають про неї, вкладають необхідні кошти, аби вона ще довго-довго служила нинішнім і майбутнім працівникам заводу.
Марія Іванова

 

Про ювілей без прикрас

Про ювілей без прикрас
Нещодавно відзначалося 100-річчя утворення Української державної служби. Дата солідна, якою можна було б пишатися, але минуло це свято тихо, без зайвих емоцій. У мене теж воно не викликає ейфорії, адже від задекларованої державної служби, можна сказати, залишилися ріжки та ніжки, точніше, від нижчого її рівня. Це ж треба, так планомірно і методично принизити важливий державницький прошарок людей! Украй низькими зарплатами, розширенням кола обов'язків... Тому людей можна зрозуміти, святковий настрій у них замінився на страх перед ймовірним скороченням, урізанням гарантій і т. д.
Я часто думаю, хто якими подарунками зустрічає професійні свята? Аграрії – врожаями, металурги – виплавкою металу, лісівники – зеленими насадженнями... А чим можуть порадувати державні службовці? Сюрпризами. Наприклад, в Олександрійській РДА до професійного свята приурочили вихід із профспілки державних установ. Причому без попередження, обговорення ситуації, не прозвітувавши.
Профспілкова організація РДА завжди була, можна сказати, елітною, зразковою. На неї рівнялися інші профорганізації. Вона була доброю кадровою школою, з якої вийшло чимало керівників районного та обласного масштабу, очільників райкому профспілки. Вона сприймалася, як повітря, необхідність. Що ж трапилося? Де з'явилася тріщина? Швидше за все, вся справа в лідері, який не зумів згуртувати спілчанський колектив, пустив справу на самоплив.P1180150 - копия 18ba7
Пам'ятаю, як в РДА створювалася профорганізація, усі, не вагаючись писали заяви на вступ, обіцяли виконувати Статут. І все забули. Чим завинила профспілка, що вони так легко знехтували її нормами і позицією? Значить самі не склалися як спілчани, забули про завоювання профспілки. Варто лише пригадати 2016 рік, коли перед державними службовцями була заборгованість із зарплати у 63 млн. грн. Йшли у відпустки без оздоровчих.
Саме тоді профспілка держустанов проявила свою принциповість, разом з ОДА домоглася виплат боргів і рік завершили без фінансової напруги. Хіба цього мало? Чим можуть бути незадоволені сьогодні працівники РДА? Зарплата, хай і невисока, але виплачується своєчасно. На жаль, у ЗУ «Про державну службу» не врахована вимога профспілки, що посадовий оклад має складатися із двох мінімальних зарплат (замість цього, є два прожиткових мінімуми), але це питання ми не знімаємо з порядку денного. Не хотів би, щоб сьогоднішніх державних службовців спіткала доля колишніх колег – людей напрочуд відданих, відповідальних і готових до самопожертви, які залишилися без гідної пенсії. Я з ними зустрічався, допомагав складати позовні заяви, звернення до керівників держави. (В області було зібрано 25 тисяч підписів). Ми їх не залишаємо і продовжуємо відстоювати їхні права на гідну старість. А сьогодні є частина держслужбовців, яка влаштовується у державні органи для майбутньої кар'єри, нехай і в іншій структурі, аби був запис: «працював у РДА».
Повертаючись до 100-річної дати, виникає питання: а чому не відзначають 25-річчя прийняття ЗУ «Про державну службу»? Мабуть, тому, що 100 років тому пакет для держслужбовців був більший, ніж сьогодні. До речі, наступний Закон знову звузив гарантії працівників.
Ще Скоропадський сказав: «Є державна служба – є держава».

Детальніше...

 

Микола Наконечний: «Бригантина» - це моє життя"

Микола Наконечний: «Бригантина» - це моє життя"IMG 7453 65aa3
Упродовж багатьох років літнє оздоровлення дітей ми пов'язуємо із знаним далеко за межами області, можна сказати, зірковим дитячим табором «Бригантина» Новоархангельського району. Той із дітей, хто побував у ньому хоч один раз, повертається знову і знову. А популярним заклад зробив унікальний керівник разом із досвідченим колективом. Наша розмова із директором «Бригантини», титулованою людиною, заслуженим працівником соціальної сфери, головою координаційної ради профспілок Новоархангельського району Миколою Наконечним – про будні табору.
- Миколо Теофановичу, що для Вас означає «Бригантина»?
- Оздоровчий заклад – це моє життя у повному розумінні слова. Мій життєвий принцип здавна: усе краще треба давати дітям, адже вони – наше продовження, місток у майбутнє. Я виріс у багатодітній сім'ї, тому принцип народився на вагомому підґрунті. І щоб моя теза не була голослівною, у 1991 році заявив у районі про те, що я йду у «Бригантину». Звідти якраз пішла людина і ніхто туди не рвався. Тоді у таборі було дуже складно: не вистачало продуктів, коштів на найелементарніше. А із 2000 року, коли ми стали на ноги і у таборі було що побачити, раптом знайшлися охочі забрати його, судилися з нами, але ми виграли три суди, причому у високопоставлених людей. У ті роки в області було 35 дитячих таборів, і на початку моєї діяльності «Бригантина» посідала 12 місце. Тоді був один показник для таборів – кількість оздоровлених дітей. Оскільки я людина самолюбива, то старався дряпатися вгору. І вдалося вивести «Бригантину» на високий рівень – у 2016 році вона посіла перше «оздоровче» місце в Україні. Це не тому, що ми такі хороші. Є такі табори, яким ми і в підметки не йдемо, але там зарплата в «конвертах», а ми працюємо прозоро. На першому місці у нас фонд заробітної плати, сплата податків, інвестиційна привабливість і грошовий обіг (не кількість оздоровлених дітей). Сьогодні ми фінансуємо 93 робочих місць, на жаль, тільки у літній період. Ми не просто виживаємо, а й розвиваємося.
- Навіть не знаю, ким треба бути, аби керувати таким закладом: і юристом, і фінансистом, і педагогом. Хто Ви за професією?
- Я – агроном за професією, за покликанням вчитель-організатор, а на сьогодні ще й економіст. У 2006 році мене прийняли членом Академії української технологічної академії на факультет економіка новітніх технологій. У 2010 році мені присвоїли звання заслужений працівник соціальної сфери, був членом правління всеукраїнської благодійної організації «Лелека», заступником голови обласного об'єднання корпорації лікувально-оздоровчих закладів. Мене часто запитують, як мені це вдається? Я пояснював свій принцип: якщо ти заробив 100 грн, не розтягуй їх. Візьми з них 10 грн, а 90 вклади у розвиток, наступного місяця уже буде 1000 грн, але тобі дістанеться 100 грн, але у виробництво можна вкласти 900 грн. І так щомісяця фінанси зростатимуть. Економічна сила цього мислення дала свої результати. Щоб вижити сьогодні, треба добре крутитися. Одна справа займатися виробництвом, приміром, спиртного, інша – оздоровленням. 63 дні на рік працюємо, а решту - утримуємо базу, територію, а це 10 га землі, плюс нерухоме майно.
- Як удалося зробити табір зразковим?
- Я об'їздив пів-України, брав участь семінарах. І куди б не поїхав, переймав усе краще. Цей досвід втілював у себе.

Детальніше...

 

Підвели результати. Намітили подальші дії.

Підвели результати. Намітили подальші дії.

26 червня 2018 року в Кіровоградській обласній державні адміністрації  відбулось засідання обласної тристоронньої соціально-економічної ради.

На порядку денному розглянуті питання:

1. Про стан виконання Територіальної Угоди між Кіровоградською обласною державною адміністрацією, обласним об’єднанням організацій роботодавців та Федерацією профспілок Кіровоградської області  на 2014-2017 роки у 2017 році.

2. Про дії сторін соціального діалогу щодо збереження та розвитку трудового потенціалу та стан підготовки  інженерних і робітничих кадрів закладами вищої та професійно-технічної освіти області для потреб економіки регіону.

За результатами обговорення першого питання сторони соціального діалогу дійшли висновку, що реалізація зобов’язань за угодою в значній мірі  сприяла збільшенню майже  на 39 відсотків  надходжень до обласного бюджету, підвищення розміру середньої місячної заробітної плати на 45,8 %. За рахунок реалізації 39 інвестиційних проектів забезпечено нарощення  обсягів  промислового виробництва, створено понад 900 робочих місць.

Як і передбачалось угодою сторонами здійснено  конкретні заходи по зменшенню зарплатних боргів, зменшення відбулось на 64,5%. Сприяє цьому державний та громадський контроль за дотриманням законодавства про працю.

Налагодження стабільних соціально-трудових відносин підтримує високий рівень взаємодії сторін соціального діалогу.

Прийнято конкретні  рішення по вирішенню проблемних питань , що потребують посиленої уваги сторін, а саме:  виявлення фактів нелегальної зайнятості і зарплати, реалізації обласної  Програми зайнятості населення на 2018-202 роки, сприяння в освоєнні нових технологій підприємствами та ін.

За пропозицією Голови ФПО Баланенка М.О. Рада при йняла рішення по створенню і збереженню на підприємствах первинних профспілкових організацій.

Що стосується другого питання, то зважаючи на серйозні  проблеми в збереженні і розвитку трудового потенціалу області Рада вирішила:

- активізувати роботу по вирішенню регіональних проблем використання трудового потенціалу, захисту прав і гарантій працюючих,  визначивши пріоритетними завдання щодо забезпечення:   

раціонального використання  наявних робочих місць та недопущення їх необґрунтованого скорочення, запровадження запобіжних заходів щодо масових  звільнень за ініціативою роботодавців;

професійної  підготовки кадрів, перепідготовки та підвищення  кваліфікації працівників не рідше одного разу на 3 роки, навчання профспілкового активу;

безпечних умов праці та компенсації за роботу у важких і шкідливих умовах праці, зниження ризику втрати здоров’я і недопущення втрати життя  працюючих на виробництві;

посилення відтворювальної, стимулюючої функцій заробітної плати та забезпечення зростання реальних доходів працівників;

зміцнення охорони здоров’я, впровадження заходів профілактики захворюваності, особливо професійної.

-   обласній державній адміністраціїзабезпечити у 2018 році в повному обсязі  виконання зобов’язань за угодою;

- обласному об’єднанню організацій роботодавців рекомендувати суб’єктам господарювання запровадження програм та стандартів соціальної відповідальності бізнесу;

- при проведенні переговорів із укладання колективних договорів, змін та доповнень до них, намагатись включення до них взаємних зобов’язань, передбачених  ст.7 Закону України «Про колективні договори і угоди», передбачати  додаткові  гарантії і соціально-побутові  пільги.

                                                                          Федерація профспілок

                                                                           Кіровоградської області 

Останнє оновлення (Середа, 27 червня 2018, 06:06)