Звернення до Президента України

Профспілкові організації області стурбовані діяльністю Національної тристоронньої соціально-економічної ради та вимагають від Кіровоградського обласного об'єднання профспілок порушення перед відповідними органами влади питання про розвиток соціального діалогу в Україні.
І це цілком справедливо. Саме соціальний діалог став каталізатором реформ та інновацій, перевіреним інструментом дієвої економічної політики сучасних правових демократичних держав.
Важливість реалізації ефективного соціального діалогу підтверджується положеннями Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Проте кризовий стан соціально-трудової сфери в Україні: порушення гарантій і норм Конституції України, критичні борги із зарплати, ліквідація робочих місць, банкрутство підприємств, ріст трудової міграції, економічно необґрунтований ріст цін і тарифів надає підстави визнати соціальний діалог неефективним і безрезультативним.
Відсутність необхідних організаційних та нормативно-правових ресурсів унеможливлює зробити його інструментом виходу України із кризи.
Так Національна тристороння соціально-економічна рада, яка утворюється Президентом, вже більше трьох років залишається бездіяльною.
Під тиском профспілок і роботодавців у серпні 2020 року уряд сформував персональній склад своєї сторони, а в листопаді Президія НТСЕР прийняла рішення щодо подання Президентові України на посаду Голови Національної ради кандидатури Кінаха Анатолія Кириловича, Співголови Національної ради від сторони роботодавців, а також проведення засідання Національної ради у місячний термін після підписання Указу Президента України. Проте Указ не підписано, а Національна рада до цієї пори так і не почала працювати.
Як наслідок, продовжується одностороннє державне регулювання соціального діалогу на національному рівні, що звело дії сторони профспілок та роботодавців до погоджувальної політики. Відбувається ігнорування ефективності соціального діалогу як інструмента подолання соціально-економічної кризи в Україні. Негативні процеси в організації соціального діалогу на державному рівні негативно впливають на територіальний та локальний рівень його організації.
З огляду на викладене і враховуючи надзвичайно складну ситуацію в економіці та у сфері соціального захисту населення, просимо якнайшвидше відновити роботу національної тристоронньої соціально-економічної ради.

Максим БАЛАНЕНКО,
Голова Федерації професійних
спілок Кіровоградської області

СВІТЛА ПАМ'ЯТЬ
Федерація профспілок Кіровоградської області глибоко сумує з приводу передчасної смерті ХАРЧЕНКО Лідії Олексіївни, голови Київської обласної ради профспілок, Заслуженого працівника профспілок України.
Лідія Олексіївна користувалася великим авторитетом серед колег та спілчан, відзначалася ініціативністю, рішучістю, неабиякими організаторськими здібностями, тож залишила після себе чимало добрих справ. У всіх, хто знав цю чудову людину та класного професіонала, залишаться добрі спогади про її багаторічну, результативну діяльність на благо спілчан.
Висловлюємо глибокі співчуття рідним та близьким у зв'язку з тяжкою втратою.
Добра пам'ять про Лідію Олексіївну Харченко збережеться у наших серцях.
Федерація профспілок Кіровоградської області

28 квітня – Всесвітній день охорони праці
Курс «Гідросили» - на сучасні робочі місця
Належні умови та охорона праці є необхіднішими для успішної діяльності і розвитку підприємств компанії «Гідросила». На підприємствах взяли курс на створення сучасних робочих місць, де поряд із впровадженням новітніх технологій, встановленням сучасного обладнання створюються комфортні виробничі та безпечні умови праці.
Щорічно вкладаються значні кошти в оновлення виробничих фондів та верстатного парку. Інвестиції у нове обладнання та на реконструкцію виробничих приміщень у 2020 році склали на АТ «Гідросила» - 45,9 млн. грн., ПрАТ «Гідросила АПМ» - 30,6 млн. грн.
Комплексними заходами з охорони праці на 2021 рік на ці цілі передбачено на АТ «Гідросила» - 6,5 млн.грн., на ПрАТ «Гідросила АПМ» - 345 тис.грн.
Крім цього, відповідно до вимог міжнародних стандартів на підприємствах впроваджені і діють «Система екологічного менеджменту», «Система менеджменту якості», «Система менеджменту охорони здоров'я та безпеки праці». З метою подальшого вдосконалення системи управління охороною праці продовжуються роботи із впровадження міжнародного стандарту OHSAS:18001. Так, згідно з новим стандартом «Ідентифікація небезпек, пов'язаних із безпекою праці, оцінка ризиків та визначення заходів з управління ризиками» розроблені «Реєстри ідентифікації небезпек та оцінки ризиків в області охорони праці» для значної частини стаціонарних робочих місць, розташованих у цехах та виробництвах.
Відповідно до цього стандарту на підприємстві поставлена мета - детально проаналізувати та виявити важливі фактори, які впливають на безпеку робочого місця. Для цього досліджуються технологічні процеси, стан обладнання і його відповідність вимогам нормативів, фактори навколишнього середовища на робочому місці, ергономічні фактори, небезпечні та шкідливі речовини, шум, вібрація та інше. Далі, в процесі ідентифікації небезпек, формується відповідний «Реєстр». Якщо за результатами оцінювання (методики) значення ризику перевищує допустимі, робоча група розробляє заходи щодо його зниження, що в свою чергу зведе до мінімуму рівень виробничого травматизму. У цих процесах, безперечно бере участь і профком.
До речі, відповідно до Закону «Про охорону праці» витрати, спрямовані на охорону праці, передбачено у розмірі 0,5 відсотка від фонду оплати праці, а в компанії «Гідросила» у 2020 році ці витрати склали 1,8 відсотка, що майже у 4 рази більше.
Сергій Олійник,
Голова профкому єдиної
первинної профспілкової
організації «Гідросила»

ЗАЯВА
Президії Федерації професійних спілок України щодо зареєстрованих у Верховній Раді України законодавчих ініціатив влади, спрямованих на «дерегуляцію» трудових відносин

Федерація професійних спілок України висловлює глибоке обурення з приводу реєстрації у Верховній Раді України чергових законопроєктів, спрямованих на демонтаж в Україні гарантованої Конституцією України, міжнародним та європейським правом, згода на обов'язковість якого була надана вищим законодавчим органом держави, системи захисту найманих працівників від свавілля роботодавців у трудових відносинах.
Так, 13.04.2021 групою народних депутатів України від провладної монобільшості було зареєстровано законопроєкт № 5371 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність». Кількома днями пізніше, 16.04.2021, на закритому від представників соціальних партнерів та громадськості позачерговому засіданні Уряду схвалено розроблений Мінекономіки законопроєкт № 5388 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин».
Законопроєктом № 5371 передбачається фактичний розподіл найманих працівників на декілька категорій щодо рівня захищеності їх прав трудовим законодавством. Для працівників підприємств, що відносяться до юридичних осіб публічного права (створених рішеннями органів влади або місцевого самоврядування), а також працівників великих приватних компаній з чисельністю понад 250 осіб передбачається зберегти чинний режим захисту трудових прав, визначений, зокрема, Кодексом законів про працю України та відповідними спеціальними законами і підзаконними актами. Для найманих осіб приватних компаній малого і середнього бізнесу, а також із заробітною платнею вище восьми мінімальних зарплат, пропонується встановити так званий договірний режим регулювання трудових відносин. Згідно з нововведенням роботодавцеві і працівникові пропонується «на власний розсуд за взаємною згодою врегулювати свої відносини в частині виникнення і припинення трудових відносин, системи оплати праці, норм праці, розміру заробітної плати з урахуванням встановленого законом граничного мінімального розміру, надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, норм робочого часу та відпочинку з додержанням норм загальної тривалості робочого тижня, тривалості щотижневого відпочинку та інших прав і гарантій». Положення трудового договору, що не виконуватимуть визначених законодавством гарантій, визнаватимуться чинними та такими, що не погіршують становище працівника. Окрім того, проєктом дозволяється звільнення працівника з ініціативи роботодавця без пояснення причин за умови виплати компенсації у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Законопроєктом № 5388 пропонується дозволити встановлювати в індивідуальному трудовому договорі додаткові, не передбачені законодавством, права, обов'язки працівника, причини для його звільнення. Пропонується запровадити можливість індивідуального визначення для працівників трудового розпорядку, режиму роботи, відпусток, залучення до надурочних робіт. Документ запроваджує новітню систему матеріальної відповідальності працівників майже у всіх випадках виходу з ладу обладнання, устаткування, комплектуючих. На додачу, пропонується мінімізувати можливості захисту прав працівників профспілками, позбавивши їх права погодження звільнень працівників за ініціативою роботодавця, а також мінімізувавши рівень впливу профспілки на визначення умов праці підприємцями.
Разом вищезазначені законодавчі ініціативи, запропоновані представниками влади, де-факто створюють можливості для експлуатації найманих працівників в Україні та повного і безконтрольного диктату роботодавця, який апріорі має більше можливостей та впливу у трудових відносинах. Вважаємо, що їх реалізація може призвести до масових порушень гарантованих Конституцією та міжнародним законодавством прав найманих працівників, зокрема їх права на об'єднання та колективний захист, а також подальшого виїзду українців на роботу за кордон та погіршення соціально-економічного становища в державі.
Федерація професійних спілок України рішуче засуджує подібні ініціативи та докладатиме максимальних зусиль задля консолідації своїх членів, прогресивних вітчизняних та міжнародних інституцій, професійних спілок і громадських об'єднань, з метою протидії спробам подальшого просування вищезазначених законопроєктів усіма законними засобами, в тому числі із застосуванням колективних дій.
Закликаємо представників органів влади і роботодавців відмовитись від підтримки законопроєктів № 5371 і № 5388 у запропонованій редакції, сісти за стіл переговорів та спільними зусиллями, із залученням сторін соціального діалогу, науково-експертного середовища, громадянського суспільства завершити розпочату роботу з підготовки збалансованого проєкту нової редакції Трудового кодексу України, що враховуватиме кращий світовий досвід, міжнародні та європейські стандарти і норми у сфері трудових прав, а також новітні глобальні та вітчизняні тенденції і виклики соціального й економічного розвитку.

ВИЗНАЧИЛИ ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ
20 квітня у режимі відеоконференції відбулось засідання Президії Федерації профспілок України, на якому було обговорено і прийнято рішення з низки важливих та актуальних питань соціально-економічного захисту працівників в умовах карантинних обмежень та розглянуто інші питання профспілкової діяльності.
У своєму виступі щодо укладення Меморандуму про співпрацю між Федерацією професійних спілок України та Міжнародною громадською організацією «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров'я», Голова ФПУ Григорій Осовий зазначив, що метою цього документу є консолідація зусиль Сторін з розробки, реалізації заходів і програм, спрямованих на забезпечення превентивних заходів щодо недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина, зокрема права на працю, безпечні умови праці, соціальний захист, на об'єднання у профспілки, встановлення та просування гендерної рівності на робочому місці, усування всіх форм дискримінації у сфері праці.
Меморандум допоможе в забезпеченні доступу громадян до якісної та своєчасної правової допомоги, з урахуванням нових викликів обумовлених поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та сприятиме підвищенню рівня інституційної спроможності правозахисної діяльності ФПУ, всеукраїнських профспілок і територіальних профоб'єднань.
Президія одноголосно схвалила Меморандум.
На його виконання затверджено Спільний план заходів про співпрацю на 2021 рік.
Члени Президії обговорили питання про пропозиції ФПУ до проєкту Бюджетної декларації України на 2022–2024 роки.
З інформацією виступив заступник голови ФПУ Олександр Шубін, який зазначив, що підготовлено аргументовані Профспілкові пропозиції до проєкту Бюджетної декларації на 2022–2024 роки, які спрямовані кардинальне підвищення розмірів основних державних соціальних стандартів та гарантій, поступовому наближенню заробітної плати до рівня країн Європейського Союзу. А їх реалізація забезпечить належний рівень соціального захисту громадян, у тому числі шляхом гідного функціонування систем охорони здоров'я, освіти і науки.
Президія взяла за основу Профспілкові пропозиції до проєкту Бюджетної декларації України на 2022–2024 роки
Керівництву президія доручила заручитися підтримкою СПО з метою консолідації зусиль профспілок і поінформувати соціальних партнерів, народних депутатів. Забезпечити моніторинг за їх проходженням
Президія розглянула питання про стан безпеки праці та захист здоров'я працівників в умовах пандемії COVID-19. З інформацією з цього питання виступив заступник Голови ФПУ Євген Драпятий, який наголосив, що для істотного поліпшення профспілками цієї роботи необхідно підвищити ефективність використання наявного кадрового потенціалу технічної інспекції праці профспілок та можливостей профспілкових виборних органів різних рівнів, постійно контролювати негативні процеси у сфері безпеки праці, своєчасно й активно впливати на їх перебіг, кваліфіковано й ефективно захищати права спілчан, особливо в умовах надзвичайної ситуації, викликаної пандемією СOVID-19. І закликав взяти активну участь у заходах із відзначення Всесвітнього Дня охорони праці в Україні у 2021 році та з вшанування пам'яті загиблих на виробництві.