Новий Порядок організації військового обліку

Уряд постановою від 30.12.2022 № 1487 затвердив новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Змінами, зокрема, передбачено, що взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа:

призовників у віці від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років;
військовозобов'язаних та резервістів, які не досягли граничного віку перебування у запасі, у тому числі жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, а також за власним бажанням жінок, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони.

Для ведення персонального військового обліку підприємства здійснюють:

перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа або відображення в електронній формі інформації, що міститься в таких документах з використанням мобільного додатка Порталу Дія. Приймання на роботу (навчання), взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік;
доведення до призовників, військовозобов'язаних та резервістів правил військового обліку під особистий підпис;
надсилання у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу (навчання), звільнення з роботи, завершення навчання (відрахування із закладу освіти) до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки повідомлень про зміну облікових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до відповідних центрів комплектування і забезпечення їх своєчасного прибуття;
подання до відповідних центрів комплектування на їх вимогу відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональний військовий облік яких вони ведуть.

Жінки, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю та не перебували на військовому обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (не отримували військово-обліковий документ) до затвердження цього Порядку, можуть працевлаштовуватися як невійськовозобов'язані до кінця 2026 року.

Зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які виїжджають за кордон на строк більше трьох місяців, здійснюється після особистого прибуття їх до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки з документами, що підтверджують виїзд за кордон.

Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які виїжджають за кордон на строк до трьох місяців, з військового обліку не знімаються.

Єдина державна система цивільного захисту

23 грудня 2022 року Кабмін вніс зміни до розпорядження КМУ «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» від 25.03.2020 № 338 і постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9.12.2020 р. № 1236, якими продовжено на всій території України карантин до 30 квітня 2023 року.

Вимоги щодо діяльності пунктів незламності

Кабінет Міністрів постановою від 17.12.2022 № 1401 визначив вимоги щодо розгортання та діяльності пунктів незламності в умовах воєнного стану.

«Пункти незламності» поділятимуться на стаціонарні та мобільні. Розгортання та функціонування пунктів незламності організовується органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання державної та приватної форми власності (за згодою).

Місця розташування пунктів незламності розміщуються на офіційних інформаційних ресурсах центральних та місцевих органів виконавчої влади, в тому числі на офіційному інформаційному порталі Кабінету Міністрів України (за посиланням http://nezlamnist.gov.ua), органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та інших інформаційних ресурсів державної та приватної форми власності (за згодою), а також на дошках оголошень.

Змінюється Порядок обчислення середньої зарплати

З 1 січня 2023 року змінюється Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.

Передбачається, зокрема, що період призупинення дії трудового договору у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України визначається як поважна причина і виключається з розрахункового періоду під час обчислення виплат за страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, що дозволяє уникнути зменшення розмірів допомог по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, по безробіттю тощо працівникам, з якими під час військової агресії було призупинено дію трудового договору. Це передбачено постановою КМУ від 2.12.2022 № 1350 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення реалізації окремих функцій Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набуває чинності з 1.01.2023.

Відпустки військовослужбовцям під час дії воєнного стану

Законом від 1.12.2022 № 2822-ІХ «Про внесення зміни до пункту 18 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану» передбачено, що в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися частина щорічної основної відпустки, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення; кожна зі зазначених відпусток може бути надана тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець; частина щорічної основної відпустки може бути надана один раз протягом календарного року за умови одночасної відсутності не більше ніж 30% загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

Щодо порушення прав у сфері праці

1 грудня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2806-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці», який спрямований на захист учасників трудових відносин від різних форм мобінгу на робочому місці і встановлення адміністративної відповідальності за такі дії.

Зокрема, Кодекс про адміністративні правопорушення доповнено новою статтею 173-5 «Мобінг (цькування)» такого змісту:

Вчинення мобінгу (цькування) - тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 2550 грн.) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Вчинення такого діяння групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 – 5100 грн.) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Варто зазначити також, що 16 листопада 2022 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенню прав у сфері праці» (реєстр. № 5748).

Закон визначає мобінг як діяння роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його ділової репутації у формі: психологічного та економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів е-комунікацій; створення щодо нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність.

Робота за сумісництвом

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1306 скасована постанова від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», а розпорядженням № 1047-р цього ж дня скасований наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій».

Визначено, що при укладенні трудового договору про сумісництво необхідно враховувати норму статті 102-1 КЗпП України про те, що сумісництво – це виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час. Тобто при укладенні трудового за сумісництвом працівнику необхідно встановити графік роботи, який є поза робочими часом за основним місцем роботи.

Вручили гуманітарну допомогу
Безперечно, нинішній воєнний час випробовує на міцність і воїнів на фронті, і цивільне населення в тилу. Особливо нелегко сьогодні дітям, у першу чергу тим, які опинилися у скрутному становищі. Аби пережити нелегкі часи, їм потрібна підтримка.
Одне із завдань профспілок – допомагати тим, хто опинився у складній ситуації. Так діє і Профспілка будівельників України, яка передала харчові набори для кіровоградських студентів-будівельників із малозабезпечених сімей та сиріт.
Голова обкому профспілки працівників будівництва і промбудматеріалів Сергій Дергачов та заступник голови обкому на громадських засадах Григорій Святун вручили гуманітарну допомогу окремим учням «Кропивницького професійного ліцею» облради та побажали їм успішно навчатися й сумлінно освоювати майбутню професію, адже після закінчення війни країна покладає на них великі надії.
Учні та директор закладу Ольга Горох подякували за турботу та часточку тепла, яку принесли гості.

«Гідросилівці» - ЗСУ
У нелегкий час війни багато українців долучаються до підтримки Збройних сил України. Потреби ЗСУ сьогодні життєво важливі для нашого суспільства. Від єдності народу, фінансової та моральної підтримки також залежить результат війни. Усі сили наших бійців спрямовані на знищення ворога, і обов'язок кожного з нас – підтримати українську армію, аби вигнати окупанта з нашої землі.
«Гідросилівці» також не залишаються осторонь цієї благородної справи., Профспілковий комітет звернувся до заводчан долучитися до збору коштів та підтримати наших захисників. Навіть невеликий внесок у підтримку армії наближає Україну до довгоочікуваної перемоги та дозволить зберегти життя захисників.
Так, зібрані кошти, разом із виділеною сумою профорганізації, в сумі 36268 грн. перераховані для потреб армії на спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України.
Дякуємо небайдужим заводчанам за активну патріотичну позицію та бажання зробити свій внесок у Перемогу!
Збір коштів на потреби ЗСУ продовжується,скриньки для збору коштів встановлені на прохідних заводу.
ПРАЦЮЄМО ДАЛІ ЗАДЛЯ ПЕРЕМОГИ!
Сергій Олійник,
Голова ЄППО «Гідросила»

Воїнам – підтримка...
Війна, розв'язана агресоркою-росією, покликала на фронт не тільки кадрових військових та тих, хто має досвід у цій справі, а людей різних професій, які стіною стали на захист своєї землі. Взяли у руки зброю і чимало працівників культури, залишивши на час війни затишні кабінети, музичні інструменти, сцену театру, філармонії чи Будинку культури. Така високопатріотична еліта, безперечно, викликає захоплення і слугує прикладом для наслідування.
Звісно, колективи разом із профспілковими організаціями проводжали своїх працівників на відповідальне завдання щодо захисту територіальної цілісності України. Організації профспілок продовжують підтримувати зв'язок зі своїми воїнами, уболівають за них та чекають на повернення з перемогою.
Значний внесок задля підтримки українських воїнів роблять міжнародні профспілкові об'єднання. Чимало з них прийняли рішення допомогти фінансово воїнам – членам Профспілки працівників культури України, мобілізованим до лав ЗСУ. (Профспілка багато років співпрацює з колегами із зарубіжжя за різними напрямками). Сьогодні на першочерговість у співпраці вийшла підтримка «культурних» захисників.
Тільки один приклад. Нещодавно Президія ЦК Профспілки затвердила порядок надання благодійної допомоги тим воїнам, які постраждали від російських агресорів. Відповідно до цього рішення за поданням Кіровоградського обкому профспілки працівників культури матеріальна допомога була надана і нашим працівникам культури, яких мобілізували до війська в особливий період, тобто під час війни. Її отримали працівники обласної філармонії, театру корифеїв, краєзнавчого музею, Гайворонського КЗ «Центр культури і дозвілля» Гайворонської міської ради, таких же центрів Олександрівської, Новомиргородської, Петрівської громад. Загальна сума наданої допомоги – 61 тис. грн. Кошти були перераховані на розрахункові рахунки воїнів-спілчан.
Вручення допомоги відбулося у дружніх колективах закладів культури напередодні Новорічних та Різдвяних свят. До речі, у січні минулого року актори театру корифеїв грали у виставі «Іду на вас», а сьогодні дехто з них – на фронті...
Зоя Кадук, Голова обкому профспілки працівників культури
А Профспілці – вдячність...
Шановні колеги! Адміністрація театру імені М. Л. Кропивницького та профспілкова організація висловлюють щиру вдячність Голові обласної організації Профспілки працівників культури Зої Миколаївні Кадук, а також Центральному Комітету Профспілки працівників культури України (голова Людмила Федорівна Перелигина), за надану матеріальну допомогу нашим працівникам, які сьогодні стоять на захисті нашої держави.
Лариса Коваленко, голова профкому,
Вячеслав Вандрашек, директор театру
Адміністрація Кіровоградської обласної філармонії та артисти академічного театру музики, пісні і танцю «Зоряни» висловлюють щиру вдячність обласній організації Профспілки культури Зої Кадук та Центральному комітету Профспілки працівників культури України (голова – Людмила Перелигина) за матеріальну допомогу нашим хлопцям, які сьогодні захищають державу. Нехай наше національне мистецтво і надалі примножує красу, велич та авторитет нашої держави, а Вам, Зоя Миколаївна, та усім працівникам культури - МНОГАЯ ЛІТА У повному здравії і благополуччі. Слава Україні!
Антоніна Червінська, голова профкому,
Наталія Агапєєва, директор філармонії

Задля виживання людини праці
Федерація профспілок Кіровоградської області звернулася до Федерації профспілок України з пропозицією ініціювати перед Міністерством України питання щодо підвищення оплати часу простою. Тобто запропонувати Мінекономіки розглянути питання про внесення змін до ст. 113 КЗпП, якими передбачити, що розмір оплати часу простою не з вини працівника не може бути нижчим фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ФПУ уже вдруге звертається до Мінекономіки з такою пропозицією. Першого разу – у липні 2022 року. У листі, зокрема йшлося, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (ч. І ст. 113 КЗпП). Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про оплату праці» та ст. 96 КЗпП мінімальний посадовий оклад встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Відтак, розмір оплати за час простою для низки працівників, у т. ч. бюджетної сфери, буде нижчим за офіційно визначений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи, що фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (6032 грн у цінах січня 2022 року) більш ніж удвічі перевищує встановлений (2600 грн з 1 липня ц. р.), визначений законодавством розмір оплати часу простою не забезпечує працівнику мінімального життєвого рівня та генерує зростання бідності населення, особливо в умовах пришвидшення інфляції, яка з початку року зросла до 17,4%.
З метою підтримки населення та недопущення поглиблення бідності, насамперед серед працівників, пропонувалося внести відповідні зміни до ст. 113, якими передбачити, що розмір оплати часу простою не з вини працівника не може бути нижчим фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Наприкінці грудня минулого року ФПУ повторно звернулася до Мінекономіки з відповідною пропозицією. «З огляду на необхідність забезпечення мінімальних стандартів для виживання людини та враховуючи, що простій відбувається в умовах воєнного часу за постійної загрози життю та здоров'ю працівника, пропонуємо розглянути питання щодо внесення змін до ст. 113 КЗпП, якими передбачити, що розмір оплати часу простою не з вини працівника не може бути нижчим фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб».

ФПУ – про трансформацію виконавчої влади

Федерація профспілок Кіровоградської області звернулася до Федерації профспілок України щодо ініціювання проведення міжвідомчої наради із зацікавленими центральними органами виконавчої влади стосовно трансформації органів виконавчої влади в Україні. ФПУ повідомила наступне.
У червні та липні поточного року, зважаючи на бурхливе обговорення питань оптимізації або реформування державного сектору у суспільстві та у професійному колі, голова Профспілки працівників державних установ України (далі - ППДУУ) провів низку робочих зустрічей з керівництвом Національного агентства України з питань державної служби (далі - НАДС), зокрема і з її головою – Наталією Алюшиною.
НАДС було розроблено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання скорочення граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів», який заходив на погодження до ППДУУ у липні поточного року. Пропозиції стосувались скорочення наявних вакантних посад. ППДУУ не погодила вищевказаний проєкт, надавши аргументовані зауваження та пропозиції.
Зауважимо, що станом на сьогодні до СПО об'єднань профспілок не надходило від Кабінету Міністрів України проєкту нормативно-правого акту щодо комплексної трансформації органів виконавчої влади.
У разі отримання такого проєкту ФПУ, як один із суб'єктів Угоди про утворення СПО об'єднань профспілок, буде готова порушити разом із ППДУУ, питання його опрацювання у форматі соціального діалогу.
Що стосується реформ окремих служб (Фонду соціального страхування України, Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці, Національної соціальної служби України, служби зайнятості тощо), то СПО об'єднань профспілок опрацьовує проекти нормативно-правових актів із зазначених питань та надає свої висновки окремо по кожному питанню. Зазначимо також, що окремі пропозиції надавались у контексті пропозицій до Держбюджету України на 2023 рік.