Василь Смаглюк: розстановка пріоритетів
Добровеличківський район бачив немало керівників: тямущих, амбітних, багатообіцяючих... Останні 2 роки поспіль райдержадміністрацію очолює Василь Смаглюк, людина молода, ініціативна, відповідальна та високоосвічена. За відгуками працівників апарату, толерантний, виважений керівник, який уміє не лише переконувати, а й слухати та враховувати думку колег. За цей час він не тільки зробив добрий старт у справах, а й прижився, можливо й укоренився. До того ж, Василь Віталійович проявив себе як надійний соціальний партнер профспілок. І це не спроста, адже його батько був знаним в області профлідером. Які виставляє очільник району пріоритети, перебуваючи у такому відповідальному статусі? Про це наша з ним розмова.
- Василю Віталійовичу, зізнайтеся, як Вас «засватали» на цю посаду, в іншу географічну точку, у глибинку?
- Працював в облдержадміністрації керівником апарату, майже 10 років очолював юридичну службу. Керівництво ОДА запропонувало спробувати свої сили на районному рівні. Я вважаю, що це все-таки підвищення. Ти береш на себе відповідальну місію – за благополуччя людей, долю усього району. Незважаючи на певні труднощі, я не жалкую про це, адже тут набуваю неоціненного досвіду.
- Я так розумію, це було виважене рішення. Але ж Ви не просто йшли на іншу посаду, а, напевне, у Вас були продумані плани, ідеї. І ось Ви отримали плацдарм для їхнього втілення. Що виділили у найперший пріоритет?
- Я упевнений, що на будь-якій посаді, треба виставити пріоритети своєї діяльності. Коли приїхав у Добровеличківку, побачив, що потребує розвитку медична галузь. У районі є потужна лікарня і треба зробити так, щоб вона стала флагманом (я не побоюся цього слова) медичного руху на цій території. Якщо ми говоримо про ЦРЛ, то ми виставили пріоритети: в першу чергу вкладати кошти у людей. Це означає, що ми створюємо всі умови для того, щоб сюди приїжджали фахівці. В першу чергу - це виділення безплатного службового житла для їхнього проживання. Ми вкладаємо кошти у медичні програми, в обладнання. Наприклад, хірургу треба зробити певну кількість операцій, щоб він став професіоналом, ми організували безплатні хірургічні втручання. Так, це затратно, але ми отримали результат: поліпшення якості медичного обслуговування. (Три роки поспіль наша лікарня за рейтинговими оцінками посідає перше місце серед районних лікарень). Ми зробили висновок, що лікують не стіни, а люди, тому повинні формувати колектив професіоналів. Над кожною молодою родиною лікаря встановлюємо соціальну опіку. За останні п'ять років ми залучили більше 20 фахівців. Нам ще треба багато зробити: хочемо утеплити фасад лікарні, зробити її повністю автономним закладом, уже маємо артезіанську скважину, замінили половину вікон... Ось такі наші амбітні плани. На рівні первинної ланки сьогодні відбуваються реформи – тепер пацієнт сам обирає собі лікаря, укладає з ним угоду, і державне фінансування йде за пацієнтом до цього лікаря.Така система має право на життя. Майбутнє за конкурентоспроможною медициною. І якщо будуть знати, що у Добровеличківці є лікарня, яка надає якісні послуги, сюди будуть приїздити лікуватися. Ось таким шляхом ми йдемо.
- Кого маєте на увазі, коли вживаєте займенник «ми»?
- Працювати на такій території, потрібно лише в команді однодумців. У нас була така команда: керівництво райради, лікарні, депутатський корпус, і керівники агроформувань.
- Добровеличківський район аграрний. Чи стали Ви вже аграрієм?
- Ні. Справа в тому, що за освітою я юрист і педагог. Звичайно, деякі знання в аграрній сфері маю, ті, які дозволяють мені приймати певні управлінські рішення. Сьогодні управління такою великою аграрною територією потребує належної співпраці з аграрними підприємствами та установами. Чому? У нас немає промислових підприємств, тож легальну зарплати, яка формує в т. ч. податок на доходи фізичних осіб, які є основою районного бюджету, нам дають аграрії. Ми з ними працюємо, нагадуємо, щоб вони виконували свою соціальну функцію. За минулий рік середня зарплата в аграрній галузі склала понад 6 тис. грн. Це гарний показник. Я не ставив собі у пріоритет саме розвиток сільськогосподарського потенціалу, адже не можу сповна впливати на цей процес. Тут залучено багато гравців: приватні організації, фермерські господарства, одноосібники... Наше завдання: не заважати їм працювати, адже ми - їхні партнери.
- Який виставляєте наступний пріоритет?
- Це освіта, тому що завдання влади: створення якісного освітнього середовища. Сьогодні у нас є проблема: невідповідність коштів, які ми інвестуємо в освіту, результату. На жаль, показник ЗНО наших дітей – низький, а інвестуємо в освіту достатньо коштів. Тому хочемо виправити цей дисбаланс. На жаль, є випадки нефахового викладання предметів, в першу чергу, у малокомплектних школах. Тому наша мета – зробити так, щоб діти навчалися в гарних комфортних умовах, в конкурентному середовищі. А батьки самі вирішать, де їхнім дітям буде краще навчатися: в сільській малокомплектній школі чи у сучасному закладі. В районі уже створено дві опорні школи: Добровеличківське і Піщанобрідське НВО. І ми вже бачимо результат. Тепер інші школи говорять: як нам бути? Я відповідаю: кожна школа повинна мати своє обличчя, рівень упізнаваності серед батьків і давати ті послуги, які є унікальними. Яке майбутнє сільських шкіл? Наша позиція така: треба залишити в селі початкову ланку, створити НВК (школа – дитсадок). Й інша позиція, яка поєднується із першою: створення так званої школи хаб (англ.) – це місце, де надається різноманітний спектр послуг. Приміщення школи, яке розраховувалося в середньому на 300 учнів (а навчається 25) сьогодні «гуляє», а значить руйнується. Щоб їх урятувати, плануємо розмістити у цих приміщеннях інші заклади, тоді буде економія коштів. Ми пропонуємо сільрадам такий варіант, і деякі йдуть на це.
- Якщо ми заговорили про реформи, то як у районі справи із ОТГ?
- Маємо певні успіхи у цьому напрямку. Вже утворені дві об'єднані територіальні громади: Тишківська і Помічнянська, тобто робимо перші, але упевнені кроки. Наразі, в процесі утворення Добровеличківська та Піщанобрідська громади. Я підтримую цю реформу. Чому? Сьогодні є проблема: надмірна подрібненість сільських рад. Беремо невелику сільраду, на території якої за переписом населення 2001 року проживає 500 чоловік, а фактично там мешкає у кілька разів менше. Там є сільська рада, на утримання якої йде третина бюджету. За таких умов розвиток неможливий. Тому, там, де є надмірна подрібненість, потрібно об'єднуватися, створювати спроможні громади. Я проти того, коли обраховуючи питання громади, не враховується їхня спроможність. Переконаний, що такі спроможні громади покажуть, і вже показують, потужні старти. Держава сьогодні не тільки декларує, а й віддає ресурси на місця, треба лише ними правильно розпорядитися.
Розмову вела Марія Іванова

Субсидії по-новому
У Федерації профспілок області відбувся семінар для профспілкового активу з питань призначення житлових субсидій. Відкрила семінар заступник Голови ФПО Оксана Терлецька. Зі змінами у порядку надання субсидій ознайомила начальник відділу департаменту соціального захисту населення ОДА Олена Михальченко.
Як відомо, постановою № 329 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1022», впроваджено оновлений порядок надання житлових субсидій. Постанова набрала чинності з 1 травня 2018 року. Для більшості домогосподарств, які вже користуються державною допомогою при оплаті за житлово-комунальні послуги, субсидії - перепризначатимуть автоматично. Однак, для окремих сімей з 1 травня 2018 р. призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових заяви і декларації, якщо у складі домогосподарства є:
непрацюючі особи працездатного віку, в яких або відсутні доходи, або вони мають доходи менше мінімальної заробітної плати;
• внутрішньо переміщені особи (зможуть оформити субсидію без договору оренди житла – лише на підставі заяви і декларації, із зазначенням складу домогосподарства);
• особи, члени сім'ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства (якщо чоловік (дружина) отримувача субсидії або осіб, з урахуванням яких призначалась субсидія, зареєстровані за іншою адресою);
• особи, які є орендарями житлових приміщень (будинків);
• особи, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають (тобто субсидія призначалась на підставі рішення комісії, без врахування до складу сім'ї таких осіб);
• сім'ям, в яких відбулися зміни у складі сім'ї;
• сім'ям, які станом на травень 2018 року мають прострочену понад 2 місяці заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги в сумі, що перевищує 20 неоподаткованих прожиткових мінімумів (340 грн.), та не погасили її до червня 2018 року.
Крім того, заяву та декларацію необхідно подати сім'ям, які звертаються за отриманням субсидії на тверде паливо та скраплений газ та сім'ям, які не отримували субсидію в опалювальний сезон, у зв'язку із перевищенням обов'язкового відсотку платежу розміру плати за житлово-комунальні послуги в межах соціальних норм.

Відвідали Львів
156 гідросилівців зі своїми сім'ями у квітні, травні і червні відвідалиЛьвів. Три таких поїздок за маршрутом вихідного дня для працівників ПАТ «Гідросила», ПрАТ «Гідросила АПМ» та Кіровоградськогоінструментального заводу «ЛЕЗО» організував профспілковий комітет.
Під час триденного екскурсійного туру гідросилівці відвідали знамениті замки «Золотої підкови Львівщини»: Олеський, Підгорецький та Золочівський. Без сумніву, вони побачили одну із найкращих прикрас у скарбниці української та навіть європейської історії, побачили чудові інтер'єри раритетних споруд, побували в парках, поринули у часи прекрасних дам і хоробрих лицарів, видатних художників середньовіччя і безіменних геніальних майстрів - творців великих історико-архітектурних пам'яток України.
Ще два дні були присвячені екскурсіям середньовічним Львовом. Екскурсанти відвідали історичний центр міста, пройшли середньовічними кварталами й вулицями, підземеллям, побачили старовинні собори, церкви та костели, провели цікаво час не тільки під час екскурсій, а й після них!
За відгуками наших працівників поїздка вдалася: вони приємно провели час і зберегли позитивні емоції та враження на все життя.

Сергій Олійник, голова профкому ЄППО «Гідросила»

Спільно захищати права людини
У профспілок та парламентського омбудсмена спільна мета, спільні завдання – надійно та ефективно захищати права людей. Тому зрозуміло та логічно, що вони мають об'єднувати свої зусилля для досягнення цієї мети.
Таким був лейтмотив виступів Голови Федерації профспілок України Григорія Осового і Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової під час підписання Меморандуму про співпрацю між ФПУ та Уповноваженим ВР з прав людини, що відбулось 24 липня.
У заході взяли участь заступники Голови ФПУ Євген Драп'ятий та Володимир Саєнко, голова Профспілки працівників державних установ України Юрій Піжук, голова Федерації профспілок Кіровоградської області Максим Баланенко, керівник Департаменту правового захисту ФПУ Дмитро Лях.
У документі так і зазначено: «Метою Меморандуму є консолідація зусиль Сторін, спрямованих на співпрацю в частині попередження, виявлення, недопущення порушень соціально-економічних і трудових прав та свобод членів професійних спілок, інших працівників, а також сприяння дотриманню таких прав і свобод у своїй діяльності посадовими і службовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування.»
Людмила Денісова та Григорій Осовий домовилися про розроблення узгоджених пропозицій і рекомендацій щодо проектів законів та інших нормативно-правових актів, державних програм і планів дій, ратифікації міжнародних договорів, зокрема, з питань трудових, соціально-економічних прав, свободи колективних переговорів, конституційного права на страйк тощо.
У Меморандумі йдеться про необхідність залучення ФПУ, її членських організацій до вивчення стану дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні й підготовки щорічних та спеціальних доповідей Уповноваженого.
«Захист прав людини - наша спільна мета. І ми маємо об'єднатися задля її досягнення. Тому хочемо запропонувати Федерації профспілок спільне проведення моніторингу стану забезпечення прав і свобод людини» - наголосила Людмила Денісова.
Меморандум передбачає проведення аналізу причин системних порушень трудових і соціально-економічних прав громадян, їх наслідків, підготовку узгоджених пропозицій органам державної влади та місцевого самоврядування щодо усунення та запобігання таким порушенням.
Уповноважений та Голова ФПУ домовилися також про проведення спеціальних консультацій з метою вироблення узгодженої позиції сторін щодо розв'язання найбільш гострих та актуальних проблем у сфері захисту прав та свобод працівників.
У поважному заході взяв участь голова Федерації профспілок Кіровоградської області, голова постійної комісії Ради ФПУ з питань правового захисту профспілок, їх організацій, членів профспілок Максим Баланенко.

Боротьба за реалізацію пропозицій буде нелегкою
Відповідно до Бюджетного кодексу щороку в державі формується Державний бюджет. Зараз опрацьовується проект закону про Державний бюджет України на 2019 рік. Про роль профспілок у формуванні доленосного документу розповідає голова ФПО Максим Баланенко:
Профспілки щорічно використовують свої права й беруть активну участь у складанні проекту Держбюджету країни. Не став винятком і відповідний проект на 2019 рік. Ще в червні п. р. Президія Федерації профспілок України затвердила пропозиції до проекту Держбюджету, які розроблено за участю галузевих профспілок і територіальних профоб'єднань, в т. ч. і нашого. Хочу підкреслити, що найпринциповішою позицією профспілок є забезпечення владою основних державних соціальних стандартів та гарантій у розмірах, розрахованих відповідно до законодавства, зокрема їх підвищення. І перш за все, прожиткового мінімуму, який тепер покладено в основу розрахунку тарифних ставок робітників, посадових окладів державних службовців, бюджетників і фахівців небюджетної сфери.
Мінімальна зарплата, яка раніше була гарантією для оплати за просту, некваліфіковану працю не гарантується навіть тарифною ставкою робітника І розряду, яка складає 1762 грн. І посадовим окладом окремих державних службовців, посадовий оклад яких складає 2643 грн. І тут треба сказати, що не було б такою разючої відмінності розмірів прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати, якби розмір прожиткового мінімуму розраховувався відповідно до законодавства – на основі наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг для основних соціальних і демографічних груп населення, що затверджені урядом і систематично переглядався відповідно до росту цін, тоді б сьогодні його величина була б удвічі вищою.
Крім того, слід зазначити, що вказані набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг не включають такі основні сімейні потреби населення, як забезпечення житлом, медичним обслуговуванням та освітою, як це передбачено ст. 5 Конвенції МОП про основні цілі та норми соціальної політики №117, що ратифікована Україною у 2015 році. А саме ці затрати сьогодні займають велику частину бюджету сімей. Сьогодні хвороба члена сім'ї – найбільша біда. І хоча Мінсоцполітики, визнаючи свій прорахунок щодо не включення згаданих затрат, додає до фактичного розміру прожиткового мінімуму 800 грн., у сімейних витратах виглядають, м'яко кажучи, далеко від реалій. Найпростіший курс лікування в лікарні обійдеться не менше 2-3 тисяч грн., а на оперативне втручання – не менше 10 тисяч. Профспілки пропонують встановлення у 2019 році прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня – 5167 грн, з 1 липня – 5335 грн, з 1 грудня – 5503 грн. Запропоновані розміри прожиткового мініміму розраховані відповідно до законодавства та нормативно-правових актів, що регламентують принципи формування його величини. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб включає суми обов'язкових платежів, витрат на придбання або оренду житла, медичне обслуговування, освіту та прогнозованого індексу споживчих цін. І це за найскромнішими розрахунками.
Хочу підкреслити, що профспілки будуть використовувати всі можливі важелі впливу на уряд, депутатів для відстоювання цієї гарантії, бо саме вона є основою рівня життя. Саме від неї залежить рівень зарплати, соціальні виплати, в тому числі субсидії. Остання призначається лише тоді, коли базовий коефіцієнт доходу рівний 2 прожитковим мінімумам, причому не фактичним, а удвічі меншим.
Профспілки пропонують також встановити у 2019 році мінімальну зарплату з 1 січня у розмірі 7751 грн, з 1 липня – 8003 грн, з 1 грудня – 8255 грн. Опираємось на Конвенцію МОП №131 про встановлення мінімальної зарплати з урахуванням потреб працівників та їхніх сімей. Хочу наголосити на останньому слові – сімей.
Розрахунки нашої влади щодо розміру прожиткового мінімуму мінімальної зарплати ґрунтуються на витратах однієї особи. Ніби усі холостяки, а діти заробляють самі на себе.
Статею 25 Загальної декларації прав людини визначено перелік потреб, необхідних для підтримання гідного рівня життя: кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування, який необхідний для підтримання здоров'я і добробуту людини та її сім'ї. При цьому коефіцієнт сімейної складової рівний 1,5.
Тому якщо ми маємо серйозні наміри влитись у Європейську спільноту ці пропозиції профспілок повинні бути обов'язково враховані урядом і парламентом. Інакше українці самі одноосібно будуть відгукуватися на запрошення європейських держав. Для нашої області це просто недопустимо. Якщо до природного скорочення стрімко виросте міграційне скорочення, область чекають великі кадрові проблеми.
Звичайно, рівень зарплати багато в чому залежить від домовленостей роботодавців і профспілкових організацій. І в цьому напрямку ми дуже активно працюємо.
Але якщо держава на законодавчому рівні в основу формування зарплати у 2018 році поставила 1841 грн, то дуже важко вибороти хоч би мінімальну зарплату, як було раніше. Крім встановлення достойної мінімальної зарплати профспілки пропонують передбачити у Державному бюджеті на 2019 році видатки на встановлення посадового окладу працівника І тарифного розряду за Єдиною тарифною сіткою з відповідним зростанням фонду оплати праці.
Удосконалення умов праці працівників бюджетної сфери (зокрема забезпечення справедливої диференціації між посадовими окладами працівників в окремих галузях залежно від рівня їх освіти та кваліфікації). Те, що сьогодні допускається така принизлива зрівнялівка в оплаті праці працівників найпростіших професій і фахівців у бюджетній сфері надалі неприпустима. Ми безповоротно втрачаємо кадри. І що не менш важливо фінансування у повному обсязі видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери з метою реалізації прав та гарантій на оплату праці, передбачених чинним законодавством України (в т. ч. галузевими законами).
Сьогодні допускаються непоодинокі випадки затримки зарплат, відпускних, гарантованих доплат. І що насторожує, і пенсій.
Хочу зазначити, що профспілкові пропозиції до проекту Закону про Державний бюджет 2019 року – об'ємний документ, в якому включено питання забезпечення погашення боргів із зарплати, розвитку соціальної сфери, освіти і науки, охорони здоров'я, культури і спорту, державної служби, житлової політики, стимулювання національного виробництва і зайнятості.
Думаю, у подальшому зможемо ознайомити з ними членів профспілок, усіх жителів Кіровоградщини з великим сподіванням на підтримку. Маємо за мету заручитися й підтримкою народних депутатів. До речі, профспілки розуміють, що боротьба за реалізацію наших пропозицій буде нелегкою, що прийдеться вдаватися до активних протестних дій. І без масової підтримки населення буде важко отримати перемогу.

ФПУ звернулися до Перм'єр-Міністра України
До ФПУ стали надходити багато звернень від пенсіонерів, профспілкових організацій щодо затримки з виплатою пенсій. Значна частина пенсіонерів не змогла отримати пенсію у встановлені для них строки. Враховуючи відсутність належної інформації з цього питання Федерація профспілок України звернулась до Прем'єр-міністра України Гройсмана В.Б. з проханням терміново розглянути порушену проблему та дати доручення відповідним міністерствам і відомствам виправити ситуацію і надати в засобах масової інформації широку інформацію з цього питання.
Затримка з виплатою пенсій незрозуміла. За даними Пенсійного фонду, за січень-червень 2018 року порівняно з відповідним періодом минулого року власні доходи Пенсійного фонду зросли на 22,4 млрд. грн. (на 30,7%), що пов'язано із зростанням темпів росту фонду оплати праці, розміру мінімальної заробітної плати, легалізацією заробітної плати.
Слід зазначити, що усього доходи бюджету Пенсійного фонду на 2018 рік визначені у сумі 353 628,6 млн. грн., у тому числі 214 315,2 млн. грн. (60,6%) – власні доходи, 139 313,4 млн. грн. (39,4%) – кошти Державного бюджету України.
Водночас загальні доходи бюджету Пенсійного фонду України за січень-червень 2018 року склали 167,9 млрд. грн., в тому числі власні кошти 95,5 млрд. грн. і кошти Державного бюджету – 72,3 млрд. грн.

Управління соціального страхування
і пенсійного забезпечення апарату ФПУ