Архів новин
2019
Жовтень
ПнВтСрЧтПтСбНд
30123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031123

Виклики, ризики, заяви, позиції щодо законодавчих змін Позиція профспілок/послідовність дій, як реагування на виклик

 Виклики, ризики, заяви, позиції
щодо законодавчих змін Позиція профспілок/послідовність дій,
як реагування на виклик
Зміни Трудового законодавства
Голова парламентського комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова заявила, що ухвалений попереднім складом парламенту у першому читанні проект Трудового кодексу, «успішно заблоковано». Натомість через півтора-два місяці буде внесено ліберальний проект, який створить «дуже прості і дешеві умови відкриття і закриття робочого місця». Більше того, його норми будуть «трохи дискримінувати найманого працівника».
1. Трудові відносини будуватимуться «на умовах нової форми трудових договорів «за домовленістю» з роботодавцями, які «матимуть пріоритет над нормами Трудового кодексу і містимуть мінімальні гарантії. Трудові договори згідно Трудового законодавства будуть складатися у випадках, якщо роботодавець та працівник:
не домовились щодо договору за згодою сторів;
у монополізованих з боку роботодавців секторах та регіонах (дослідити та визначити окремо);
можливі інші виключення за результатами окремого дослідження Позиція профспілок:
1. Заборони цивільно-правових договорів.
2. Трудові відносини виникають виключно на підставі трудового договору, що укладається між працівником і роботодавцем. Визначення на рівні закону змісту трудового договору: обов'язкові та додаткові умови. Додаткові умови включаються до трудового договору за домовленістю сторін трудових відносин.
3. Строкові трудові договори укладаються в обмежених законом випадках.
4. Трудове законодавство поширюється на всіх працівників, крім тих, трудові відносини яких регулюються спеціальними законами.


Позиція ґрунтується на положеннях:
Конвенції МОП № 158 та Рекомендації МОП № 166 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця;
Директиви Ради Європи № 1999/70/ЄС;
Європейської соціальної хартії (переглянутої).
2. Збільшення тривалості мінімальної щорічної відпустки до 28 календарних днів, однак з включенням до неї 5-7 sick days («хворих»днів), коли людина може зателефонувати і сказати, що вона не виходить на роботу через хворобу, вигоряння, стресу і іншого. Якщо ж людина перевищить цей термін, то вирішувати питання будуть безпосередньо роботодавець і найманий працівник. «Ми намагаємося максимально прибрати роль держави там, де воно може впливати на відносини роботодавця і працівника, в тому числі корупційним шляхом» Позиція профспілок:
1. Відпустки через хворобу відносяться до права бути відсутнім на роботі під час хвороби та повернутися до своєї роботи після одужання.
2. Оплата під час хвороби є продовженням, обмеженим у часі, виплати заробітної плати (її частки) роботодавцем під час періоду хвороби.
3. Допомога у випадку хвороби надається системою соціального захисту та виплачується як фіксований відсоток попереднього доходу (заробітку), або фіксованої суми.
Позиція ґрунтується на положеннях:
Конвенції МОП № 102 про мінімальні норми соціальне забезпечення;
Конвенції МОП № 130 про медичну допомогу та допомоги у випадку хвороби;
Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права (стаття 9).
Хартії основних прав Європейського Союзу (стаття 35);
Договору про функціонування Європейського Союзу (стаття 151)

3. В новому Кодексі обіцяють встановити розмір «нормальної» матеріальної компенсації в разі звільнення працівника, а також норми щодо масового звільнення і подальшого працевлаштування співробітників на додаткові робочі місця. Якихось конкретних цифр законодавці поки не називають. Позиція профспілок:
1. Критерії масового звільнення працівників визначені у Законі України «Про зайнятість населення». Вони також можуть дублюватися і у Трудовому кодексі.
2. Однак у Трудовому кодексі має зазначатися, що колективним договором можуть встановлюватися більш сприятливі критерії масового звільнення працівників в разі скорочення, а також заходи із запобігання та мінімізації негативних наслідків масового звільнення.
Зазначене відповідає положенням Директиви Ради Європи №98/59/ЄС про наближення законодавств держав-членів щодо колективного звільнення
3. При скороченні працівників вихідна допомога має виплачуватися залежно від стажу роботи такого працівника у роботодавця, як того вимагають положення Конвенції МОП № 158 та Рекомендації МОП № 166 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця.
4 Також визначення на рівні закону випадків виплати вихідної допомоги залежно від інших підстав звільнення працівника

6. Дозволять звільняти вагітних і переглянуть пільги

Позиція профспілок:
1. Гарантії при укладанні трудового договору з вагітними жінками і працівниками із сімейними обов'язками, які мають дітей;
2. Переведення на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
3. Обмеження залучення жінок до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні, дні державних і релігійних свят;
4. Гарантії на період проходження рекомендованих лікарем медичних обстежень, що проводяться у зв'язку з вагітністю;
5. Право на відпустку по догляду за дитиною;
6. Перерви для годування дитини
7.Особливості правового регулювання праці інших працівників із сімейними обов'язками
8. Заборона розірвання трудового договору з вагітними жінками за ініціативою роботодавця, крім випадків ліквідації юридичної особи роботодавця без правонаступництва, припинення фізичною особою виконання функцій роботодавця.
9. Заборона розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця з працівниками із сімейними обов'язками, які мають дітей віком до трьох років, а у випадках, передбачених частиною другою статті 198 цього Кодексу, – до шести років або дитину з інвалідністю, одинокими матерями (батьками), які мають дітей віком до 15 років, крім випадків ліквідації юридичної особи роботодавця без правонаступництва, припинення фізичною особою виконання функцій роботодавця та з підстав, коли працівники винні у неналежній поведінці, яка виправдовує розірвання трудових відносин;
10. Забезпечення гендерної рівності.
Позиція ґрунтується на положеннях:
Європейської соціальної хартії (переглянутої);
Конвенції МОП № 103 про охорону материнства;
Конвенції МОП № 89 про нічну працю жінок;
Конвенції МОП № 156 та Рекомендації № 165 про працівників з сімейними обов'язками;
Директиви Ради № 92/85/ЄЄС;
Директиви Ради № 2004/113/ЄС
7. Окремим розділом хочуть затвердити процедуру проведення страйків. «Вона начебто і так виписана, але, як зазначають представники МОП, до неї є багато претензій. Працівники за фактом часто позбавлені такої можливості, а тому позбавлені самого вагомого інструменту впливу. При цьому страйк повинен бути спрямовані на роботодавця, а не на Кабмін і ВР. А держава повинна мати інструмент для примирення сторін», - сказала Третьякова.
Але є одне «але». У разі страйків підприємці отримають право не платити зарплату або звільняти буйних співробітників. «Для підприємця повинна бути прописана можливість оск-Оut: - тимчасова зупинка роботи або істотне скорочення обсягів з припиненням виплати зарплати. Також це може припускати масове звільнення працівників або закриття підприємств. Це те, що зазвичай давно мало бути», - додає Галина Третьякова. Лока́ут (англ. lock out, буквально «замикати двері перед кимось») — тимчасова зупинка роботи (або суттєве скорочення обсягів виробництва) підприємства роботодавцем, одночасно з припиненням виплати зарплати працівникам.
Роботодавець влаштовує локаут з метою вчинення тиску на робітників, т.ч. по суті локаут є своєрідним страйком з боку роботодавця.
Крайньою формою локауту є колективне звільнення з ініціативи роботодавця у зв'язку з трудовою суперечкою, оголошенням страйку з боку робітників абощо — у цьому разі роботодавець (тобто власник і/або його представники) діють з метою попередити або зупинити страйк працівників, перешкодити створенню професійної спілки або змусити профспілку чи страйковий комітет піти на поступки, наприклад, пом'якшити свої вимоги. Локаут може застосовуватися до всіх працівників підприємства, до їх частини, або до окремих працівників.
Дещо іншими спонуками керується власник підприємства (його представники) в умовах погіршення його фінансової ліквідності або в умовах економічної кризи — локаут в такому разі є способом економії і оптимізації витрат на підприємстві (наприклад, реорганізація підприємства), що майже завжди виливається у масове звільнення робітників з виробництва. Крайнім випадком є остаточна зупинка виробництва і/або ліквідація цеху, виробничої лінії, філії або й цілого підприємства.
Розрізняють захисний локаут, наступальний локаут та локаут солідарності, коли всі чи багато роботодавців, членів спілок роботодавців підтримують окремих членів спілок роботодавців в їх боротьбі з профспілками.
Позиція профспілок: Підлягає широкій дискусії, оскільки на сьогодні процедура оголошення страйку дуже обтяжлива і потребує спрощення.

8. Звільнити стане простіше. Збільшиться і кількість причин, у зв'язку з якими співробітник може бути звільнений.
Наприклад, пропонується ввести атестацію на відповідність співробітника займаної посади. У чинному КЗпП існує підстава звільнення за ініціативою роботодавця у разі виявленої невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації (п.2 ст.40 КЗпП), що відбувається за результатами проведення атестації.
Позиція профспілок:
Оцінювання професійного рівня та кваліфікації працівників (атестація) має на рівні закону регламентувати порядок та періодичність проведення такого оцінювання.

Зниження до порушників законодавства про працю розмір фінансових (штрафних) санкцій та впровадження превентивних заходів перед застосуванням санкцій Позиція профспілок:
Пом'якшення фінансової відповідальності роботодавців за порушення законодавства про працю, в тому числі за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий день або виплату заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків, за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», є неспівставними на фоні значного росту розміру мінімальної заробітної плати, що знову призведе до
масових порушень в оплаті праці та збільшенню заборгованості з виплати заробітної плати.
Оскільки попередні зміни до законодавства про працю щодо збільшення штрафних санкцій були внесені з метою легалізації доходів громадян та посилення відповідальності роботодавців за вчиненні ними порушення законодавства про працю, переконані, що саме збільшення розмірів штрафів за такі порушення є гарантією дотримання роботодавцями норм законодавства, а їх зменшення, навпаки, призведе до зневаги останніми законодавчими положеннями. Тому саме досить високі штрафи мають слугувати найкращим профілактичним засобом для роботодавців не порушувати норми законодавства.
Про це свідчить й міжнародний досвід багатьох європейських країн, де до роботодавців, які офіційно не оформлюють працівників, застосовуються набагато більш жорсткі санкції, ніж в Україні. Так, у Великобританії це може бути позбавлення волі строком до 5 років та штраф у розмірі до 20000 фунтів стерлінгів (за кожного неоформленого працівника). У Франції – позбавлення волі строком від 3 до 5 років та штраф у розмірі від 45000 до 75000 євро (залежно від кількості неоформлених працівників) та заборону діяльності у якості роботодавця в аналогічному секторі економіки строком на 5 років. У Австралії – штраф у розмірі до 76500 австралійських доларів. У США – позбавлення волі строком до 6 місяців та штраф у розмірі до 10000 доларів США (залежно від ситуації). У Литві у випадку виявлення нелегальних працівників на роботодавців накладається штраф у розмірі від 1000 до 5000 євро, а порушення встановленого порядку нарахування та виплати заробітної плати тягне за собою штраф у розмірі від 2700 до 6000 євро.
Крім того слід нагадати, що ситуація в сфері праці, зокрема щодо забезпечення прав працівників в Україні, залишається вкрай напруженою. Майже 4,5 мільйони працівників працюють нелегально, без оформлення трудових відносин, понад 100 тисяч робітників отримують заробітну плату несвоєчасно, на додаток зростає заборгованість по заробітній плати, а також відтік робочої сили з України.
Позбавлення роботодавців необхідності сплачувати штрафні санкції у випадках першого порушення, зокрема за неоформлення з працівниками трудового договору, заохочує нелегальну зайнятість. Не пропонуючи офіційне працевлаштування та не дивлячись на те, що працівники не будуть отримувати пенсій, роботодавці свідомо йдуть на порушення закону. З неоформленим працівником можна робити що завгодно: змушувати його працювати без вихідних, запроваджувати 12-годинний робочий день тощо, а на 364 день розірвати з таким працівником відносини або відправити до іншого роботодавця на тих же умовах – без оформлення трудового договору.

За даними компанії HeadHunter, у 2014 році відсоток легальних зарплат знизився до критичного рівня. Тоді «білу» зарплату отримувало трохи менше третини офісних працівників. З моменту запровадження жорстких штрафів у 2017 році цей показник покращився – нині кожен другий українець працює офіційно. Повернення бізнесу в тінь скоротить надходження до бюджету внаслідок не сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. А це значить, що не буде грошей для виплат пенсіонерам.
У Пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що запровадження «таких високих розмірів штрафних санкцій стали катастрофічними для роботодавців України, в тому числі для фізичних осіб-підприємців, спричинивши хвилю припинення підприємницької діяльності. В існуючих економічних умовах, застосування таких високих штрафних санкцій до представників малого та середнього бізнесу означає автоматичне банкрутство та закриття бізнесу». Таке пояснення не підтверджується статистикою.
Федерацією профспілок України проведений аналіз динаміки кількості зареєстрованих юридичних осіб у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення. Отримані результати свідчать, що, починаючи із 2016 року, кількість юридичних осіб неухильно зростає. Так, якщо у 2016 році на 01 січня приходилося 262 юридичні особи, то у 2017 році їх вже було 278, а на 01.01.2019 кількість зареєстрованих юридичних осіб на 10 тис населення становила 308.
Разом з тим, вважаємо, що штрафні санкції, передбачені трудовим законодавством України, можуть мати превентивний, а не каральний характер, але не стосовно порушень щодо недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці; оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час; фактичного допуску працівника до роботи без укладення трудового договору. За інші порушення роботодавцем законодавства про працю можуть бути застосовані і превентивні заходи інспектором праці шляхом видання припису про усунення виявлених порушень вимог законодавства про працю із зазначенням строку його виконання, який не може бути меншим ніж п'ятнадцять робочих днів. Невиконання припису про усунення порушень вимог законодавства про працю є підставою для застосування до роботодавця штрафних санкцій.

Проект Держбюджету-2020
Занижений розмір прожиткового мінімуму – зокрема 2102 грн для працездатних осіб (більш ніж удвічі менший за його фактичний розмір)

Позиція профспілок:
Встановити з 01.01.2020 прожитковий мінімум на рівні не нижче його фактичного розміру (зокрема 5640 грн для працездатних осіб).
Позиція ґрунтується на положеннях:
Законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та «Про прожитковий мінімум»; Конвенції МОП №117 про основні цілі та норми соціальної політики, що ратифікована Україною 16.09.2015
Занижений розмір мінімальної заробітної плати – 4723 грн (лише 39 % прогнозованого розміру середньої заробітної плати) Позиція профспілок:
Встановити з 01.01.2020 мінімальну заробітну плату у розмірі 7276 грн. (на рівні прогнозного фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням витрат на освіту, охорону здоров'я, придбання або оренду житла, сімейної складової, індексу споживчих цін).
Позиція ґрунтується на положеннях:
Конвенцій МОП № 117 про основні цілі та норми соціальної політики, № 131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються, Резолюції Європарламенту 2008/2034 (INI) щодо встановлення мінімальної заробітної плати на рівні щонайменше 60% від середньої зарплати, Генеральної угоди щодо зростання до 2021 року зарплати українських працівників до 50% середнього рівня оплати праці в чотирьох країнах Східної Європи, де найбільше використовується праця українців (пункт 2.13).

Недостатнє фінансування галузей бюджетної сфери та підтримки національного виробництва Позиція профспілок:
Забезпечити фінансування галузей бюджетної сфери на законодавчо визначеному рівні (зокрема видатки на освіту - не менше 7% ВВП, на реалізацію програми медичних гарантій – не менше 5% ВВП).
Передбачити збільшення коштів на підтримку, зокрема вугільної галузі, авіабудування, суднобудування, лісового господарства, агропромислового комплексу.

Економічний розвиток та ціноутворення
Наміри Уряду підвищити базову норму плати за житлово-комунальні послуги, яка використовується при розрахунку та призначенні житлової субсидії (з 15% до 20%). Запровадження таких змін призведе до збільшення витрат на житлово-комунальні послуги у тих домогосподарств, які і так не можуть самотужки сплатити за користування ними, що посилить соціальну напругу у суспільстві.
Листом від 26.09.2019 № 01-12/348-спо надано профспілкові пропозиції до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 і від 27 липня 1998 р. № 1156», розробленого Мінсоцполітики, залишити базову норму плати за житлово-комунальні послуги без змін.
У подальшому необхідно обстоювати профспілкову пропозицію на засіданні Урядового Комітету та засідання Кабінету Міністрів України при розгляді проекту постанови.
Програма діяльності Кабінету Міністрів України:
«Понад тисячу неефективних підприємств буде ліквідовано – держава більше не витрачатиме кошти платників податків на підтримку неефективних збиткових підприємств»;
«... ми проведемо приватизацію, яка дасть змогу передати сотні суб'єктів господарювання державного сектору ефективним власникам, які створять нові робочі місця та ліквідують корупцію.». Запровадження такої політики «повальної» приватизації, а також ліквідації існуючих «неефективних» підприємств державної форми власності обов'язково призведе до вивільнення великої кількості людей, які будуть не спроможні знайти нову роботу, і, внаслідок цього, до додаткових втрат Державного бюджету.
Необхідно обов'язкове залучення представників профспілок до процесу проведення приватизації/ліквідації державних підприємств.
Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», реєстр. № 1210.
У новій редакції п.14.1.150 проекту Закону у категорію первинної обробки включено також і вищезазначений технологічний процес виробництва концентрату, агломерату та обкотишів, що не має під собою жодного логічного чи економічного обґрунтування. Рентна ставка на видобуток залізної руди має зрости у 4 рази.

Інші положення законопроекту:
- розширення підстав для продовження строків давності нарахування податкових зобов'язань
- у 4 рази збільшаться штрафи для платників податків за порушення у сфері адміністрування податків, запровадження ряду нових штрафів;
- скасування персональної відповідальності посадової або службової особи контролюючого органу перед державою в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через неправомірні рішення, дії чи бездіяльність цієї посадової (службової) особи. Натомість відшкодовувати шкоду за рахунок контролюючих органів дозволять за умови доведення протиправності дій/бездіяльності та рішень контролюючого органу;
- запровадження принципу винної відповідальності, відповідно до якого у випадку виявлення порушень платником податків податкового законодавства контролюючий орган встановить обставини виявлених порушень, підтверджуватиме наявність або відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин.
- запровадження відповідальності за неподання інформації про контрольовані особою іноземні компанії в розмірі 1000 мінімальних заробітних плат (доповнення пунктом 120.7 ПКУ): Запропонований підхід до визначення рентних платежів не стимулюватиме розвиток подальших технологічних переділів та підвищення якості продукції – простіше буде виробляти та продавати найпримітивніший продукт з низькою додатковою вартістю, ніж металопродукцію третього переділу, оскільки собівартість останнього стане неконкурентною.
Таким чином, впровадження нового дискримінаційного підходу до оподаткування гірничорудних підприємств України призведе до відмови від своїх намірів з боку потенційних інвесторів, втрати традиційних ринків збуту залізорудної сировини і металопродукції, значному скороченню надходжень до бюджету всіх рівнів і погіршення соціально-економічної ситуації не тільки в провідних вітчизняних галузях, але й в Україні в цілому.
Тому, з огляду на вищевказане, з метою недопущення катастрофічних наслідків впровадження змін до Податкового кодексу, вважаємо за необхідне призупинити розгляд зазначеного законопроекту у тій редакції, яку запропоновано, і вимагаємо широкого обговорення із залученням всіх зацікавлених сторін, у тому числі, фахівців та уповноважених представників гірничо-металургійного комплексу України.
Чина редакція ПКУ передбачає лише підстави, коли строки нарахування податкових зобов'язань можуть бути продовжені понад 1095 днів без кримінального переслідування особи.
Пропонується розширити перелік підстав рядом обставин, визначення наявності яких буде встановлюватись на суб'єктивний погляд контролюючого органу:
• неможливість провести перевірку платника податків через його відсутність за місцем реєстрації (зміни до ст. 102 ПКУ);
• контролюючим органом зупинялось проведення перевірки (зміни до ст. 102 ПКУ)
• законодавча заборона на перевірку платника податків (зміни до ст. 102 ПКУ);
• платник податків оскаржує рішення про проведення перевірки (зміни до ст. 102 ПКУ)
• платник податків не допускає представників контролюючого органу до перевірки (зміни до ст. 113 ПКУ).
Уразі прийняття таких змін строки нарахування податкових зобов'язань стануть, фактично, необмеженими.
Ідея розширення підстав продовження строків для нарахування податкових зобов'язань суперечить чинним нормам ПКУ, зокрема – ст. 43, яка передбачає загальний строк зберігання документів, на підставі яких складалась податкова звітність, протягом 1095 днів з моменту її складення. І якщо чинні підстави для продовження строків нарахування податкових зобов'язань являють собою такі обставини, що однозначно будуть відомі платнику податків (рішення суду, або перебування його за кордоном), а отже, такий платник податків має можливість забезпечити зберігання документів, то у інших випадках платник податків не буде однозначно розуміти, на який термін йому треба (і чи треба взагалі) продовжити зберігання документів, що майже гарантовано призведе до нарахування податків, оскільки у платника податків не буде документів, що підтверджують показники податкової звітності, а саме - видатки.
Доцільно було б диференціювати покарання в залежності від рівня суспільної небезпеки, оцінку якого проводити у відповідності до обсягів доходу контрольованої компанії, відомості про яку не були подані. Якщо її дохід знаходиться в межах 10 тис. євро на рік – відповідальність доцільно встановити на рівні відповідальності за неподання податкової звітності, а при більших обсягах доходу – збільшувати його.

Прийняття законопроекту може призвести до збільшення тіньового сегменту економіки, підвищення попиту на послуги конвертаційних центрів та посилення корупційного навантаження на бізнес.
Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», реєстр. № 1053-1, та проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», реєстр. № 1073.
Законопроекти передбачають впровадження реєстраторів розрахункових апаратів (РРО) у сфері торгівлі. Згідно з нововведеннями, з 1 січня 2020 року всіх фізичних осіб-підприємців (ФОП) 2-4 груп з оборотом до 1 мільйона гривень на рік (зокрема інтернет-магазини), зобов'язані будуть видавати покупцеві чек за кожну операцію купівлі-продажу.
Головною проблемою тотального запровадження касових апаратів, є відсутність у держави чіткої стратегії цієї реформи, яку воно має представити фізичним особам-підприємцям (ФОПам), а також фактор великої частки тіньової економіки. Профспілки вважають, що уряд повинен чітко по пунктах пояснити людям необхідність та перевагу нововведення, а також ефективно впровадити нові правила на практиці.
Хто працював у «тіні», він там же і залишиться. Люди, які працювали в «темну» не ставитимуть касові апарати і не будуть легалізуватися. Намагатися встановити касові апарати будуть ті, хто прагне працювати «по-білому».
Якщо реформа не буде проведена ефективно, то 1 січня 2021 року може початися масовий перехід підприємців «у тінь». Водночас зросте корупційне поле для контролюючих органів – будь-яка перевірка, яка заходить на підприємство, буде вирішуватися «на місці» сплатою хабарів. А споживачі заплатять за нововведення підвищенням цін на товари і послуги, у вартість яких будуть закладені витрати на покупку і реєстрацію касових апаратів, а також фінансові і часові витрати ФОПів на адміністрування податків.
Приведення національної системи стандартизації у відповідність до міжнародної практики шляхом внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про стандартизацію" (реєстраційний №1068), у якому передбачається виключити із низки законодавчих актів слова "стандарти", "стандартизація" або замінити їх на загальні терміни "норми" чи "вимоги". Це може призвести до виникнення прогалин у відповідній сфері правового регулювання, а, відтак, неналежного дотримання конституційних гарантій прав людини на охорону здоров'я, безпечне для життя і здоров'я довкілля, передбачених Конституцією України, а також вимог законодавства у відповідних сферах. Зокрема, це стосується внесення змін до Водного кодексу України, Кодексу цивільного захисту України, законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про дитяче харчування", "Про зерно та ринок зерна в Україні", "Про молоко та молочні продукти", "Про виноград та виноградне вино", "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про відходи" тощо. Позиція профспілок: Поділяючи необхідність приведення національної системи стандартизації у відповідність до міжнародної практики, слід не нашкодити існуючій системі захисту прав споживача. Не можна скасовувати стандартизацію у сфері якості та безпечності сільськогосподарської продукції, у сфері містобудування, у сфері питної води та питного водопостачання, у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів, у сфері виробництва дитячого харчування, поводження з відходами тощо.
Подальші дії профспілок: звернутись до народних депутатів України не підтримувати зазначений законопроект у такій редакції.
Ціль 7.3. Програми діяльності Кабінету Міністрів України - Українські працівники мають легальну роботу та витрачають менше часу на пошук нової легальної роботи, передбачає реформування лише трудового законодавства та Державного центру зайнятості, проте оминає питання, що безпосередньо впливають на трудовий потенціал країни, ринок праці та зайнятість населення на ньому, а також проблему трудової міграції. Необхідними умовами збереження і розвитку трудового потенціалу, сприяння продуктивній зайнятості та запобігання трудовій міграції є:
1) Розроблення і впровадження стратегічного документу з питань збереження і розвитку трудового потенціалу та політики зайнятості на середньостроковий період, а також плану заходів з його виконання, який передбачатиме:
• запровадження довгострокового прогнозування розвитку ринку праці, а також формування балансу попиту і пропозиції робочої сили, що полягатиме у налагодженні координації на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях щодо моніторингу, аналізу та прогнозування ринку праці; виробленні комплексних підходів до формування державного замовлення у навчальних закладах, що відповідатимуть ситуації на ринку праці; формуванні партнерств з учасниками ринку праці, з метою розроблення та реалізації політики управління зазначеною сферою;
• створення інституційного механізму з питань праці та зайнятості шляхом чіткого виокремлення органів державної влади, на яких буде покладено функції з формування та здійснення такої політики, у діалозі із соціальними партнерами;
• формування ефективної державної політики збереження і розвитку реального сектору економіки, в якому створюється додана вартість товарів та спостерігаються найбільші темпи скорочення робочих місць та штатної чисельності робітників;
• розвиток системи професійної та дуальної освіти, забезпечення умов для професійного навчання впродовж життя;
• створення системи підготовки кадрів, що відповідатимуть потребам оновленого ринку праці;
Розроблення програм повернення та реінтеграції українських працівників-мігрантів на батьківщину, які передбачатимуть допомогу реемігрантам у пошуку прийнятного місця роботи, забезпечення доступу до професійного навчання/перепідготовки, консультативних послуг для тих, хто бажає започаткувати власну справу.
Соціальний захист
Головою Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьяковою Г.М. внесено проект Закону України ««Про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум»» (реєстр. № 1175-3 від 18.09.2019), яким змінюється порядок розрахунку та застосування прожиткового мінімуму, зокрема:
- ПМ розраховується нормативно-структурним методом (50% - продукти харчування, 50% - непродовольчі товари та послуги);
- розмір ПМ – не нижче 40% середньої заробітної плати в державі за грудень року, що передує року формування держбюджету на наступний рік;
- відсутній розподіл ПМ по основним соціальним і демографічним групам;
- встановлення ПМ без проведення науково-громадської експертизи наборів;
- застосування ПМ – лише для встановлення мінімальної пенсії та соціальних виплат та допомог, не застосовуватиметься для розрахунку заробітної плати.
Позиція профспілок:
Законопроект потребує широкого громадського обговорення (не відповідає положенням Конвенції № 117).
Пропонуємо підтримати проект постанови ВРУ «Про проведення парламентських слухань на тему: «Проблеми формування прожиткового мінімуму в Україні» (18 грудня 2019 року) (реєстр. № 2167 від 23.09.2019).

зменшення максимальної величини бази нарахування ЄСВ для заробітних плат до розміру 5 МЗП, із обмеженням зростання максимальних пенсій.

23.09.2019 під час презентації на Форумі національної бізнес коаліції з порядком денним для нового парламенту: діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади.
Не підтримується. Фінансовий стан системи соціального страхування вкрай складний: дефіцит бюджету Пенсійного фонду 33 млрд. грн, дефіцит бюджету Фонду соціального страхування більше 1 млрд. грн.
При цьому розміри пенсій низькі, біля 70% пенсіонерів отримують пенсії менше фактичного розміру прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осіб. Тому потребує збільшення надходжень до Пенсійного фонду і фонду соціального страхування шляхом скасування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, або встановленням регресивної шкали розмірів єдиного внеску залежно від величини бази нарахування.
запровадження другого рівня пенсійного забезпечення без участі державного накопичувального фонду, із створенням «чіткої і зрозумілої» системи нагляду за фінансовими установами, які займатимуться управління пенсійним страхуванням і накопиченнями

(Третьякова Г.М., Голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, 23.09.2019 р. в інтерв'ю в кулуарах Форуму національної бізнес коаліції з порядком денним для нового парламенту: діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади) Підтримується частково. Профспілкова сторона підтримала запровадження 2-го рівня – обов'язкової накопичувальної системи, але із застереженнями: має бути створений накопичувальний фонд (тобто централізована система) і з можливістю, за бажанням працівника, також сплачувати внески до недержавного пенсійного фонду; законодавчо мають бути передбачені державні гарантії повернення громадянам пенсійних накопичень; повинні бути встановлені розумні розміри внесків до накопичувальної системи з боку працівників і передбачити можливість участі в цій системі роботодавців. Тому ФПУ і надалі відстоюватиме зазначену позицію.
в короткостроковій перспективі накопичувальна пенсійна система в Україні вводитися не буде.

Міністр соцполітики Ю.Соколовська Підтримується. У найближчі роки в Україні немає відповідних умов для запровадження цієї системи. На це звертають і експерти міжнародних організацій, в т.ч. представники МОП, які вважають, що запровадження пенсійної системи другого рівня нині є передчасним.
запровадження добровільного вибору пенсійного віку (і в 55 років, і в 70 років). При цьому форми соціального забезпечення будуть різними

(Третьякова Г.М., Голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, 23.09.2019 інтерв'ю в кулуарах Форуму національної бізнес коаліції з порядком денним для нового парламенту: діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади) Підтримується. У зарубіжних країнах широко використовується практика виходу на пенсію раніше встановленого строку при наявності певної тривалості страхового стажу і, як правило, із зниженням розміру пенсії. При виході на пенсію у більш пізньому віці розмір пенсії збільшується.
скасування «лікарняних» за перші 5 днів хвороби, і дати право працівнику «вибирати» ці «хворі» дні на свій розсуд і на протязі календарного року.

Голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьякова Г.М. Не підтримується. Допомога у зв'язку з хворобою має надаватися протягом усієї тривалості хвороби, що відповідає положенням Конвенції МОП № 102 про мінімальні норми соціального забезпечення. Відповідно до Рекомендацій МОП № 202 особи, що потребують медичного обслуговування, не повинні стикатися з матеріальними труднощами й піддаватися підвищеному ризику зубожіння через фінансові витрати у зв'язку з хворобою. При цьому потрібно звернути увагу на низький рівень оплати праці в Україні, відсутність загальнообов'язкового державного медичного страхування, платні медичні послуги, оплати медикаментів та їх високу вартість.
У зв'язку з цим ФПУ вживатиме заходи для недопущення погіршення соціального захисту працівників у період хвороби.
реформування Фонду соціального страхування та скасування єдиного соціального внеску. Ухил зробити в сторону приватного страхування на випадок настання страхових подій.

Голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьякова Г.М. та висловлювання інших представників команди Президента України Не підтримується. При опрацюванні питання якою має бути система соціального страхування в Україні вивчався міжнародний досвід і при підготовці національного законодавства було визначено, що кращим варіантом є створення фондів соціального страхування з тристороннім (двостороннім) управлінням. І в більшості європейських країн саме через такі фонди і здійснюється соціальне страхування. Фонди функціонують за принципом солідарності, адміністрування ними є дешевше, вони є неприбутковими і їхня діяльність, в першу чергу, спрямована на захист працівників. Фінансове наповнення фондів здійснюється з трьох джерел – внесків роботодавців і працівників, дотацій з державного бюджету. Минулий період засвідчив правильно вибраний шлях. Незважаючи на певні труднощі, що пов'язано із загальною ситуацією в країні, система соціального страхування працювала стабільно, надавалися і поступово підвищувалися розміри страхових виплат і соціальних послуг.
Існуючі проблеми у функціонуванні системи соціального страхування пов'язані не із самою моделлю запровадженої в Україні системи, а недосконалим її регулюванням з боку держави, прийняттям низки рішень, які негативно позначилися на системі соціального страхування.
Стосовно приватних компаній, то їх діяльність спрямована не на соціальний захист працівників, а для отримання прибутку, адміністрування в них є дорожчим, рівень соціального захисту працівників нижчим і низьким є рівень охоплення працюючих громадян.
ФПУ вживатиме заходів для недопущення руйнування існуючої системи соціального страхування, скасування єдиного соціального внеску.
Прийнято закони «Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (№115 від 19.09.2019), «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (№116 від 19.09.2019) щодо подання квартальної звітності зі сплати податку на доходи з фізичних осіб і єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Скасування з 2021 року щомісячної звітності зі сплати єдиного внеску і запровадження для платників квартальної звітності зі сплати єдиного призведе до погіршення умов призначення (перерахунку) пенсій, зокрема щодо строків призначення пенсій. У першу чергу, це стосується випадків призначення пенсій на пільгових умовах чи за віком на загальних умовах у разі наявності мінімально необхідної тривалості стажу роботи, при перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам (через 24 місяці роботи) та в інших можливих випадках.
Федерація профспілок України вимагатиме від Мінсоцполітики та Пенсійного фонду внесення змін до нормативно-правових актів щодо недопущення втрати особами права на призначення/перерахунок пенсії з моменту фактичного набуття такого права та недоотримання певних сум пенсійних коштів.