Еталон жінки
Еталон жінки
Навіть у свої далеко «за»... вона залишається елегантною, стрункою, доглянутою модничкою, яка має бездоганно-скромний смак і власний стиль. До зовнішнього портрету Тамари Коваленко варто додати її багатий внутрішній світ – надзвичайно обізнана, дотепна, начитана, комунікабельна. Чи розмовляє, чи декламує вірші – заслухаєшся. Це клондайк цікавих історій, переповідок. Її професія давно вийшла за рамки учительства чи профспілкового працівника. Це людинознавець у повному розумінні слова, адже любить людей, горнеться до них, підставляє плече, радить, консультує і, головне, уміє їх слухати. Навіть якщо на душі, як кажуть, кішки шкребуть, вона усміхається, а очі виграють блискітками.
Інтелігентність Тамари, її прагнення до знань – від батьків-учителів. Від них і професію успадкувала. У далеких 60-х роках минулого сторіччя успішно закінчила філологічний факультет Одеського університету. Мала можливість залишитися в Одесі, але принципово не захотіла виділятися серед випускників і поїхала на направленням, як усі. Її направили - на Тернопільщину, у Верхньокривченську середню школу. І не просто «відбувала» роботу за направленням, а здійснила фурор серед тамтешнього учительства. Свої філологічні предмети вивела у найвищий ранг – зуміла закохати у свої уроки навіть відсталих учнів. Через 2 роки могла б повернути у рідний край, але директор Коропецької середньої школи-інтернату Монастирського району «засватав» її у свій заклад.
Про її надзвичайний педагогічний дар, який проявився уже на початку трудової діяльності, свідчить державна нагорода – медаль А. С. Макаренка. Рідко хто з освітян удостоївся такої високої відзнаки. Здавалося б, Тамару Іванівну чекали чималі учительські вершини, які вона легко та майстерно могла підкорювати, але через сімейні обставини потрібно було повернутися до Кіровограда.
У той час влаштуватися вчителем в обласному центрі було неможливо. Дівчина була у розпачі, тож з радістю погодилася на вакансію в обласному інституті удосконалення вчителів. Відтоді життя її почало обертатися по іншій орбіті. Потрібно було звикати до дещо чиновницької роботи. Не була б це Тамара Іванівна, якби не внесла творчу ноту і на цій посаді. Невдовзі вона стала помітною і у профспілковій аудиторії. А наприкінці 1969 року її обрали секретарем обласної організації профспілки освітян. Відтоді її доля переплелася із профспілкою. Посади змінювалися, але почерк Тамари Іванівни залишався незмінним: скрупульозна, відповідальна, творча.
Профспілкова робота затягує, захоплює, як актора - сцена. Якщо упрігся, більше не зійдеш із дистанції. Це робота з людьми, організація різноманітних заходів, цікавих пізнавальних поїздок. А головне – допомога в економічних, юридичних та інших питаннях освітянам і студентам. Коли сама себе запитує, чи не зрадила професії, своєму покликанню, з висоти пройдених років відповідає: ні, адже залишилася у вчительському середовищі, буває у навчальних закладах, із ностальгією відвідує уроки. Тут, в обкомі профспілки, її роль зросла до захисної, консультаційної, організаційної. Їй подобається працювати в такому активному, винахідливому колективі обкому профспілки.
Тільки уявити трудовий стаж довжиною майже 60 років! Тамара Іванівна пройшла його залюбки, на одному диханні. Якщо і траплялися аврали, переживала їх без нервового напруження, гідно. Її багаторічна плідна робота на освітянській та профспілковій ниві увінчалася багатьма нагородами, наприклад,
нагрудними знаками «Відмінник народної освіти», «Профспілкова відзнака», «Заслужений працівник Профспілки працівників освіти і науки України». До цього списку варто додати Почесні грамоти, зокрема Верховної Ради України, та інших структур.
Працюючи завідувачкою організаційним відділом, Тамара Іванівна стала зв'язковою між обкомом профспілки та членськими організаціями. Спектр її діяльності був безрозмірним: вирішувала і мотиваційні питання, і інформаційного забезпечення, і сприяла обміну досвідом роботи... І це не в минулому, адже, незважаючи на ветеранський статус, Тамара Іванівна залишається незамінною частинкою обкому профспілки – його паличкою-виручалочкою.