Архів новин
2023
Лютий
ПнВтСрЧтПтСбНд
303112345
6789101112
13141516171819
20212223242526
272812345

Задля виживання людини праці

Задля виживання людини праці
Федерація профспілок Кіровоградської області звернулася до Федерації профспілок України з пропозицією ініціювати перед Міністерством України питання щодо підвищення оплати часу простою. Тобто запропонувати Мінекономіки розглянути питання про внесення змін до ст. 113 КЗпП, якими передбачити, що розмір оплати часу простою не з вини працівника не може бути нижчим фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ФПУ уже вдруге звертається до Мінекономіки з такою пропозицією. Першого разу – у липні 2022 року. У листі, зокрема йшлося, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (ч. І ст. 113 КЗпП). Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про оплату праці» та ст. 96 КЗпП мінімальний посадовий оклад встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Відтак, розмір оплати за час простою для низки працівників, у т. ч. бюджетної сфери, буде нижчим за офіційно визначений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи, що фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (6032 грн у цінах січня 2022 року) більш ніж удвічі перевищує встановлений (2600 грн з 1 липня ц. р.), визначений законодавством розмір оплати часу простою не забезпечує працівнику мінімального життєвого рівня та генерує зростання бідності населення, особливо в умовах пришвидшення інфляції, яка з початку року зросла до 17,4%.
З метою підтримки населення та недопущення поглиблення бідності, насамперед серед працівників, пропонувалося внести відповідні зміни до ст. 113, якими передбачити, що розмір оплати часу простою не з вини працівника не може бути нижчим фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Наприкінці грудня минулого року ФПУ повторно звернулася до Мінекономіки з відповідною пропозицією. «З огляду на необхідність забезпечення мінімальних стандартів для виживання людини та враховуючи, що простій відбувається в умовах воєнного часу за постійної загрози життю та здоров'ю працівника, пропонуємо розглянути питання щодо внесення змін до ст. 113 КЗпП, якими передбачити, що розмір оплати часу простою не з вини працівника не може бути нижчим фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб».