Складові авторитету районної організації Сьогодні Новомир

Складові авторитету районної організації
Сьогодні Новомиргородська районна організація профспілки працівників держустанов вирізняється потужністю, активністю, поінформованістю і конкретними справами. Це головні складові її авторитету. Великий плюс – особиста позиція і небайдужість голови райкому профспілки Світлани Давиденко.
Її прихід на цю посаду, мабуть, був визначений вищими силами. Звітно-виборна кампанія у 2015 році проходила складно. Пішла з посади голова райкому профспілки. Світлана, з її навантаженням завсектором організаційної роботи і голови первинної профорганізації райдержадміністрації, про райком не мріяла, але зупинились на її кандидатурі, бо інших не було. Аргумент: вивела первинку на пристойний рівень, треба рятувати райком, адже членство просто сипалося. У переддень звітно-виборних зборів принесли 10 заяв. Районна організація розвалювалася на очах. Світлана це сприйняла дуже болісно – як недовіру до своєї кандидатури. І тоді вирішила: якщо й вона відмовиться, то про організацію профспілки швидко забудуть. Опанувала собою, дала згоду і її обрали. Буквально наступного дня їй принесли 25 заяв про вступ у профспілку. «Мені було невимовно приємно, - говорить Світлана Миколаївна. Я зрозуміла, що мене підтримують. Стала працювати з піднесенням і бажанням гори звертати. Добре, що поруч є надійний помічник – скарбник Людмида Чудновська. Довго утримувався мер – рядові вступили у профспілку, а він – ні. Згодом приніс заяву, сам, без будь-якого нагадування. Тепер і там сильна профорганізація.Копия DSC02545 681f2
Світлана Миколаївна давно зламала стереотип про те, що держслужбовці повинні покірно сприймати запропоноване й не можуть відстоювати свої права. Адже сміливо заявляє свою позицію райком профспілки, а не хтось персонально. Так, держслужбовці дуже залежні від роботодавців, але райком жодну людину не залишив без захисту. Наприклад, в одній сільраді був конфлікт між працівником і роботодавцем. Залагоджували його довго: запрошували на засідання поодинці і разом, пропонуючи різні примирні варіанти, але зберегли людині робоче місце, і, як кажуть, поставили обох на місце.
Без перебільшення, найпотужнішим захисним фоном служать колективні договори, до яких своєчасно вносяться зміни і доповнення або укладаються нові. Головна вимога до них: щоб новий документ розширював, а не звужував гарантії і пільги працюючих. Сьогодні обком профспілки, і відповідно, райком відпрацьовують лінію колдоговірного захисту із певними преференціями для членів профспілки. Їх непросто вибити у фінансових рамках, але у кожному колективі шукають такі можливості. Наприклад, мають преференції члени профспілки – працівники територіального центру, для них передбачені додаткові вихідні (не додаткова відпустка), наприклад, у день народження, одруження (своє або дітей), під час проводів рідних в армію і т. д. Раніше у ці дні люди брали відпустку за власний рахунок. Іще одна вимога: колдоговір повинен працювати, а не відлежуватися у шухляді. У багатьох організаціях вони зразкові – для людей різних професій прописані пункти захисту. І це не голослівно, а з посиланням на закон, постанову чи наказ. Серед них колдоговір міжводного господарства, яке обслуговує кілька районів. В ньому чітко розписано пільги для трактористів, бухгалтерів, інженерно-технічного працівників, обслуговуючого персоналу, плюс вагомі додатки до колдоговору. Кожен працівник персонально знайомиться з колдоговором і, крім голови профкому, сам може проконтролювати його виконання. Тому ніхто не дрімає, коли проходять звіти керівника і профкому про виконання його норм.
У голови райкому на контролі усі напрямки роботи, а найбільше до вподоби – культмасовий. І сама любить подорожувати, і всіх спілчан захопила цією віддушиною. Після напружених буднів потрібні розрядка, нові враження, відкриття, емоції. Об'їздили всю Україну, за винятком східної. До речі, коли на схід країни прийшла біда у 2014 році, райком профспілки усі кошти (за згодою спілчан) відправляв на підтримку української армії, купував необхідне обладнання, одягав воїнів-земляків. Командир військового підрозділу, якому дісталися рації, зателефонував і подякував за подарунки. І за власні кошти Світлана Миколаївна купувала теплі речі захисникам, і була на сьомому небі від щастя, коли вони повідомляли, що саме цей одяг зігрівав їх на дорогах війни.
Усі спілчани, не лише лідери первинок, у неї на зв'язку. У будь-який час їй можна телефонувати й вирішувати питання, як кажуть, по гарячих слідах. Позиція у неї проста: невирішених проблем не буває. Вона не чекає вдячності: їй самій приємно, коли вдається зарадити у біді чи когось виручити. Пам'ятає такий випадок: тяжко захворіла спілчанка. Пройшла всі складні процедури, а на останню не було коштів. Дізнавшись про це, Світлана Давиденко, порадилася з колегами, зняла всі до копійки гроші з рахунку і вручила хворій. І та допомога врятувала жінці життя. Сьогодні бачити її живою-здоровою – це найбільше щастя.
Віктор Федотов,
голова обкому профспілки
працівників держустанов