Щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусу

Про прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» 17.03.2020 р. Верховною Радою України прийнято закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» (реєстр. проекту № 3219) (далі-Закон).

Законом внесено зміни до:
1.Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс України щодо встановлення відповідальності за порушення правил з карантину людей, санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням у вигляді штрафів за самовільне залишення місця обсервації (карантину) та позбавлення волі до 3 років за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням;
2.Податкового кодексу України та Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення та сплати ввізного мита лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання;
3. Статті 84 Кодексу законів про працю України та статті 26 Закону України «Про відпустки» щодо надання працівникам відпустки без збереження заробітної плати понад 15 календарних днів (ніж передбачено цими нормами) у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
Законом доручено Кабінету Міністрів України протягом тижня з дня набрання чинності Законом встановити додаткові доплати до заробітної плати медичним, іншим працівникам, залученим до ліквідації захворювання та встановлення адміністративної відповідальності за самовільне залишення місця обсервації.
Також Законом передбачено право власників змінювати режим роботи органів, установ, підприємств щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна доводитися до відома населення з використанням веб-сайтів та інших комунікаційних засобів, на період встановлення карантину та 30 днів з дня його відміни забороняється припинення/зупинення надання українцям житлово-комунальних послуг у разі їх не оплати (у тому числі у неповному розмірі) та примусове виселення із житла, внесено в перелік форс-мажорних обставин юридичний факт - введення карантину тощо.
Звертаємо увагу, що пунктом 2 Прикінцевих положень Закону передбачено на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19):
• право роботодавця на введення дистанційної роботи (виконання протягом певного періоду роботи вдома, визначеної трудовим договором, у т.ч. за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій) для працівників, державних службовців і службовців органів місцевого самоврядування та надання їм за згодою відпустки;
• надання права власникам змінювати режими роботи органів, установ, підприємств, установ, організацій, зокрема, прийому і обслуговування фізичних та юридичних осіб, шляхом видачі наказу, та обов'язкове інформування населення про це через веб-сайти і інші комунікаційні засоби;
• надання права власникам змінювати режими роботи органів, установ, підприємств, щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна доводитися до відома населення з використанням веб-сайтів та інших комунікаційних засобів.
Цей Закон набирає чинності з дня опублікування.


Короновірус та карантин, як оформляється дистанційна робота
Дистанційна робота вводиться наказом або розпорядженням роботодавця, в якому встановлюються умови виконання роботи дистанційно, термін застосування такої роботи, структурні підрозділи, які переводяться на такий режим роботи та визначаються умови оплати праці, правила щодо обміну та захисту інформації, обмежень, пов'язаних з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та обладнання роботодавця, а також відповідальність за їх порушення. Крім того, необхідно враховувати, що працівники, які працюють дистанційно, користуються тими самими правами, гарантіями, умовами щодо охорони праці, які передбачені законодавством, колективним договором, як і працівники, які працюють у приміщенні роботодавця. Тому виконання роботи дистанційно здійснюється з урахуванням положень укладеного колективного договору, локальних актів роботодавця та домовленості сторін.
Зміст цього наказу потрібно довести до відома працівника, що виконуватиме роботу дистанційно, під розписку.
Короновірус та карантин, як оформляється надання відпусток
Відповідно до Закону роботодавець має надавати відпустки без збереження зарплати працівникам на підставі ч. 2 статті 84 КЗпП, статті 26 Закону «Про відпустки» за угодою сторін до нормалізації ситуації на термін більш ніж 15 календарних днів. Підстава — факт встановлення Урядом карантину (постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 № 211).
При цьому, наголошуємо, що для працівника за потреби залишиться право отримати ще 15 календарних днів відпустки без збереження зарплати, передбаченої вищезазначеними нормами.
Крім того, нагадуємо, що на період карантину роботодавець зобов'язаний обов'язково надати за заявою працівниці, яка має дитину до 14-ти років, відпустку без збереження заробітної плати (ч. 1 статті 25 Закону України «Про відпустки). Таке саме право мають особи, зазначені в ч. 3 статті 18 Закону про відпустки: батько; баба; дід; інші родичі, які фактично доглядають за дитиною; особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину; один із прийомних батьків чи батьків-вихователів. Рішення про призупинення навчального процесу ухвалює орган влади чи місцевого самоврядування. До заяви щодо надання відпустки на період карантину додаються копія свідоцтва про народження дитини, постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 №211.
Також нагадуємо, що працюючі жінки, які мають двох і більше дітей, мають право на соціальну оплачувану відпустку 10 календарних днів відповідно до статті 182-1 КЗпП України. Необхідно зазначити, що таке саме право мають й особи, зазначені в статті 186-1 КЗпП України. За наявності декількох підстав, така відпустка не може перевищувати 17 календарних днів.
Крім того, у період карантину працівник може піти у щорічну відпустку, при умові, що вона співпадає з затвердженим графіком відпусток, крім випадків передбачених статтею 10 Закону України «Про відпустки», а саме коли такі відпустки надаються за бажанням працівника в зручний для нього час. До таких працівників належать:
1) особи віком до вісімнадцяти років;
2) особи з інвалідністю;
3) жінки перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;
4) жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
5) одинокі матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
6) дружини (чоловікам) військовослужбовців;
7) ветерани праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
8) ветерани війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
9) батьки - вихователям дитячих будинків сімейного типу
та в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.