Вручили гуманітарну допомогу
Безперечно, нинішній воєнний час випробовує на міцність і воїнів на фронті, і цивільне населення в тилу. Особливо нелегко сьогодні дітям, у першу чергу тим, які опинилися у скрутному становищі. Аби пережити нелегкі часи, їм потрібна підтримка.
Одне із завдань профспілок – допомагати тим, хто опинився у складній ситуації. Так діє і Профспілка будівельників України, яка передала харчові набори для кіровоградських студентів-будівельників із малозабезпечених сімей та сиріт.
Голова обкому профспілки працівників будівництва і промбудматеріалів Сергій Дергачов та заступник голови обкому на громадських засадах Григорій Святун вручили гуманітарну допомогу окремим учням «Кропивницького професійного ліцею» облради та побажали їм успішно навчатися й сумлінно освоювати майбутню професію, адже після закінчення війни країна покладає на них великі надії.
Учні та директор закладу Ольга Горох подякували за турботу та часточку тепла, яку принесли гості.

«Гідросилівці» - ЗСУ
У нелегкий час війни багато українців долучаються до підтримки Збройних сил України. Потреби ЗСУ сьогодні життєво важливі для нашого суспільства. Від єдності народу, фінансової та моральної підтримки також залежить результат війни. Усі сили наших бійців спрямовані на знищення ворога, і обов'язок кожного з нас – підтримати українську армію, аби вигнати окупанта з нашої землі.
«Гідросилівці» також не залишаються осторонь цієї благородної справи., Профспілковий комітет звернувся до заводчан долучитися до збору коштів та підтримати наших захисників. Навіть невеликий внесок у підтримку армії наближає Україну до довгоочікуваної перемоги та дозволить зберегти життя захисників.
Так, зібрані кошти, разом із виділеною сумою профорганізації, в сумі 36268 грн. перераховані для потреб армії на спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України.
Дякуємо небайдужим заводчанам за активну патріотичну позицію та бажання зробити свій внесок у Перемогу!
Збір коштів на потреби ЗСУ продовжується,скриньки для збору коштів встановлені на прохідних заводу.
ПРАЦЮЄМО ДАЛІ ЗАДЛЯ ПЕРЕМОГИ!
Сергій Олійник,
Голова ЄППО «Гідросила»

Воїнам – підтримка...
Війна, розв'язана агресоркою-росією, покликала на фронт не тільки кадрових військових та тих, хто має досвід у цій справі, а людей різних професій, які стіною стали на захист своєї землі. Взяли у руки зброю і чимало працівників культури, залишивши на час війни затишні кабінети, музичні інструменти, сцену театру, філармонії чи Будинку культури. Така високопатріотична еліта, безперечно, викликає захоплення і слугує прикладом для наслідування.
Звісно, колективи разом із профспілковими організаціями проводжали своїх працівників на відповідальне завдання щодо захисту територіальної цілісності України. Організації профспілок продовжують підтримувати зв'язок зі своїми воїнами, уболівають за них та чекають на повернення з перемогою.
Значний внесок задля підтримки українських воїнів роблять міжнародні профспілкові об'єднання. Чимало з них прийняли рішення допомогти фінансово воїнам – членам Профспілки працівників культури України, мобілізованим до лав ЗСУ. (Профспілка багато років співпрацює з колегами із зарубіжжя за різними напрямками). Сьогодні на першочерговість у співпраці вийшла підтримка «культурних» захисників.
Тільки один приклад. Нещодавно Президія ЦК Профспілки затвердила порядок надання благодійної допомоги тим воїнам, які постраждали від російських агресорів. Відповідно до цього рішення за поданням Кіровоградського обкому профспілки працівників культури матеріальна допомога була надана і нашим працівникам культури, яких мобілізували до війська в особливий період, тобто під час війни. Її отримали працівники обласної філармонії, театру корифеїв, краєзнавчого музею, Гайворонського КЗ «Центр культури і дозвілля» Гайворонської міської ради, таких же центрів Олександрівської, Новомиргородської, Петрівської громад. Загальна сума наданої допомоги – 61 тис. грн. Кошти були перераховані на розрахункові рахунки воїнів-спілчан.
Вручення допомоги відбулося у дружніх колективах закладів культури напередодні Новорічних та Різдвяних свят. До речі, у січні минулого року актори театру корифеїв грали у виставі «Іду на вас», а сьогодні дехто з них – на фронті...
Зоя Кадук, Голова обкому профспілки працівників культури
А Профспілці – вдячність...
Шановні колеги! Адміністрація театру імені М. Л. Кропивницького та профспілкова організація висловлюють щиру вдячність Голові обласної організації Профспілки працівників культури Зої Миколаївні Кадук, а також Центральному Комітету Профспілки працівників культури України (голова Людмила Федорівна Перелигина), за надану матеріальну допомогу нашим працівникам, які сьогодні стоять на захисті нашої держави.
Лариса Коваленко, голова профкому,
Вячеслав Вандрашек, директор театру
Адміністрація Кіровоградської обласної філармонії та артисти академічного театру музики, пісні і танцю «Зоряни» висловлюють щиру вдячність обласній організації Профспілки культури Зої Кадук та Центральному комітету Профспілки працівників культури України (голова – Людмила Перелигина) за матеріальну допомогу нашим хлопцям, які сьогодні захищають державу. Нехай наше національне мистецтво і надалі примножує красу, велич та авторитет нашої держави, а Вам, Зоя Миколаївна, та усім працівникам культури - МНОГАЯ ЛІТА У повному здравії і благополуччі. Слава Україні!
Антоніна Червінська, голова профкому,
Наталія Агапєєва, директор філармонії

Задля виживання людини праці
Федерація профспілок Кіровоградської області звернулася до Федерації профспілок України з пропозицією ініціювати перед Міністерством України питання щодо підвищення оплати часу простою. Тобто запропонувати Мінекономіки розглянути питання про внесення змін до ст. 113 КЗпП, якими передбачити, що розмір оплати часу простою не з вини працівника не може бути нижчим фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ФПУ уже вдруге звертається до Мінекономіки з такою пропозицією. Першого разу – у липні 2022 року. У листі, зокрема йшлося, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (ч. І ст. 113 КЗпП). Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про оплату праці» та ст. 96 КЗпП мінімальний посадовий оклад встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Відтак, розмір оплати за час простою для низки працівників, у т. ч. бюджетної сфери, буде нижчим за офіційно визначений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи, що фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (6032 грн у цінах січня 2022 року) більш ніж удвічі перевищує встановлений (2600 грн з 1 липня ц. р.), визначений законодавством розмір оплати часу простою не забезпечує працівнику мінімального життєвого рівня та генерує зростання бідності населення, особливо в умовах пришвидшення інфляції, яка з початку року зросла до 17,4%.
З метою підтримки населення та недопущення поглиблення бідності, насамперед серед працівників, пропонувалося внести відповідні зміни до ст. 113, якими передбачити, що розмір оплати часу простою не з вини працівника не може бути нижчим фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Наприкінці грудня минулого року ФПУ повторно звернулася до Мінекономіки з відповідною пропозицією. «З огляду на необхідність забезпечення мінімальних стандартів для виживання людини та враховуючи, що простій відбувається в умовах воєнного часу за постійної загрози життю та здоров'ю працівника, пропонуємо розглянути питання щодо внесення змін до ст. 113 КЗпП, якими передбачити, що розмір оплати часу простою не з вини працівника не може бути нижчим фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб».

ФПУ – про трансформацію виконавчої влади

Федерація профспілок Кіровоградської області звернулася до Федерації профспілок України щодо ініціювання проведення міжвідомчої наради із зацікавленими центральними органами виконавчої влади стосовно трансформації органів виконавчої влади в Україні. ФПУ повідомила наступне.
У червні та липні поточного року, зважаючи на бурхливе обговорення питань оптимізації або реформування державного сектору у суспільстві та у професійному колі, голова Профспілки працівників державних установ України (далі - ППДУУ) провів низку робочих зустрічей з керівництвом Національного агентства України з питань державної служби (далі - НАДС), зокрема і з її головою – Наталією Алюшиною.
НАДС було розроблено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання скорочення граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів», який заходив на погодження до ППДУУ у липні поточного року. Пропозиції стосувались скорочення наявних вакантних посад. ППДУУ не погодила вищевказаний проєкт, надавши аргументовані зауваження та пропозиції.
Зауважимо, що станом на сьогодні до СПО об'єднань профспілок не надходило від Кабінету Міністрів України проєкту нормативно-правого акту щодо комплексної трансформації органів виконавчої влади.
У разі отримання такого проєкту ФПУ, як один із суб'єктів Угоди про утворення СПО об'єднань профспілок, буде готова порушити разом із ППДУУ, питання його опрацювання у форматі соціального діалогу.
Що стосується реформ окремих служб (Фонду соціального страхування України, Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці, Національної соціальної служби України, служби зайнятості тощо), то СПО об'єднань профспілок опрацьовує проекти нормативно-правових актів із зазначених питань та надає свої висновки окремо по кожному питанню. Зазначимо також, що окремі пропозиції надавались у контексті пропозицій до Держбюджету України на 2023 рік.

Профспілка, як і всі українці, має вижити і стати сильнішою
Світлані Трофименко, як кажуть, сам Бог велів очолити Олександрійську міську організацію профспілки працівників державних установ. Активна, творча, цілеспрямована, креативна фахівчиня, яка не просто зайняла свою посаду, як кажуть, для місцесидіння – вона наділена особливим хистом бачення широких горизонтів. Наша розмова із Світланою Володимирівною – про поєднання професійних та профспілкових обов'язків у непростий воєнний час.
- Знаю Вас, як цікаву, неординарну особистість, яка могла б реалізувати себе у багатьох творчих професіях, а Ви обрали економіку. Чи відповідає Вашим внутрішнім запитам ця професія?
- Той, хто думає, що професія економіста нецікава, він помиляється. Якщо підходити до неї творчо, то можна зрозуміти її потенціал – в ній сфокусована аналітика, математика, статистика... Набуті знання уміло застосовую на своїй посаді - заступника начальника управління економіки міської ради. Для мене - це не просто робоче місце, а улюблена справа, де знаю кожну цифру чи рядок, яка дозволяє реалізовувати фахові знання на практиці. Я до цієї посади йшла поступово, починала із рядового спеціаліста, вникала у всі посадові нюанси. Добре розумію важливість управління економіки, адже на ньому зав'язана життєдіяльність міста. Наше управління називають серцем міста. Ми визначаємо його стратегічний розвиток, розробляємо цільові програми. Спектр точок дотику широкий – промисловість, енергетика, зв'язок, торгівля транспорт. Управлінці постійно тримають руку на пульсі, щоб кожен напрямок працював, як годинник. Узялися за боротьбу зі стихійною торгівлею – побороли. Запланували налагодити чітку роботу громадського транспорту – виконали. В Олександрію переїхало багато підприємств із зони воєнних дій – зустріли і допомогли облаштуватися. Дуже люблю свій колектив, в якому усі працюють в одній упряжці. Особливо згуртувався колектив під час воєнних дій. Легкі на підйом дівчата долучаються до плетіння маскувальних сіток, переказують кошти на допомогу ЗСУ, разом із волонтерами збирають теплі речі та продукти для фронту. Коли привезли поранених бійців, уся Олександрія зносила простирадла, ковдри, збирала кошти. Гостинно приймають влада і містяни також переселенців та допомагають їм обживатися на новому місці. Хочу зазначити, що під час війни усі організації, які входять до складу міського комітету, працюють, поруч з посадовими обов'язками, задля підтримки ЗСУ та перемоги. Тільки надійшов клич про збір коштів на якесь придбання, відразу пішов рух.
- Цей стиль роботи – супервідповідальності та людяності Ви перенесли і у профспілкову площину, тому Ваша міська організація залишається на висоті. Як удається поєднувати професійні та громадські обов'язки?
- У мирний час це було легко і не обтяжливо. Я за гороскопом – Овен, а цьому знаку притаманні рух, непосидючість, прагнення охопити все. Я постійно повинна чимось займатися, придумувати, щоб усе навколо крутилося. Тим паче, у мене гарна профспілкова команда, з якою можна гори звертати. Звісно, воєнний час перевернув усе з ніг на голову. Якщо чесно, то сьогодні важко утримати профспілкову організацію, люди напружені, кожен рахує копійку, у кожного свої проблеми, але ми тримаємося гурту. На фоні інших, не розпорошуємо свої ряди. Усі розуміють, що треба пережити це лихоліття і все повернеться у звичне русло. Раніше профспілка могла дати спілчанину багато преференцій, зараз усю культмасову роботу поставили на паузу. Ми по 5-7 екскурсій організовували на рік, а зараз зупинилися – не до того. Зберігаємо ті гарантії, без яких не обійтися – матеріальну допомогу, квитки на концерти закуповуємо, зараз новорічні подарунки готуємо. Людей треба підтримувати та хоч трохи заохочувати. Як і всі українці, профспілка має вижити і стати сильнішою.
- Чи має міський комітет профспілки підтримку влади?
- Однозначно. Найперше, міський голова Сергій Кузьменко знає, що таке профспілка, з великою повагою ставиться до неї, сам – член профспілки. І вся його команда – теж члени профспілки. Хто новенький прийшов у міську раду, відразу пише заяву про вступ. Загалом, за нашими профспілковими оцінками – це золота людина. За все уболіває. Громада велика – там пориви водної мережі, в іншому місці перебої з електроенергією, купа переселенців приїхала – усіх треба обігріти. Він день і ніч на посту, у нього треба багатьом повчитися, як керувати міським організмом у непростих умовах. Усі питання вирішуємо по-партнерськи та з порозумінням. Слава Богу, у нас немає скорочень кадрів, працюємо стабільно. І це завдяки Сергію Анатолійовичу. У такий складний час спільно з міською радою проводимо заходи до державних свят, намагаємося людей відзначити, додати їм настрою. Наприклад, до Дня місцевого самоврядування кращих працівників нагороджували грамотами. Наш міський голова соціально налаштований, тому підтримує наші ідеї та починання, дає слушні поради.
- Ви нещодавно пройшли навчання по лінії ЦК профспілки. З якими враженнями та багажем знань повернулися?
- Навчатися завжди добре. Це нові знайомства, спілкування і пізнання. Багато корисного почерпнула із лекцій та тренінгів. Тим паче навчання проходило у Львові, де ми ознайомилися з пам'ятками історії та культури. Туди з'їхалася вся Україна і ми мали можливість представити свої організації, обмінятися досвідом, дізналися про профспілкову модель Швеції – дуже заманливо і цікаво. Плюс очно познайомилися з головою ЦК профспілки Юрієм Піжуком. Тож враження від поїздки зашкалюють. Але хотілося додому, на роботу.
- Відчувається, що Ви любите свою Олександрію.
- Так. Для мене це найкраще, найрідніше місто. Де не буваю, завжди поспішаю додому, у рідні стіни. Тут і дихається вільніше, і живеться комфортніше. Наше місто дуже затишне, охайне і компактне. Останнім часом воно дуже змінило своє обличчя. Мерія приділяє багато уваги зовнішньому вигляду міста – облаштували чудовий парк, прямо європейського зразка, дитячі майданчики. Вулиці літньої пори зелені, тінисті, потопають у квітах. У такому місті хочеться жити. Ми його облаштовуємо і зберігаємо цю красу для дітей. Хочу, щоб мої діти – Влад і Софійка теж жили у рідному місті. Вони навчаються тільки у 6-му класі, але дуже цілеспрямовані, обоє мріють бути лікарями і уже готуються до своєї майбутньої професії. А там, дивись, і профспілковими лідерами стануть...
Віктор Федотов,
Голова обкому профспілки працівників державних установ