«ПСИХОСОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА НА РОБОТІ»: НОВИЙ РОЗДІЛ НА САЙТІ ДЕРЖПРАЦІ

Важливо знати працівникам, лідерам підприємств, представникам профспілок, інспекторам праці!

На своєму інформпорталі https://pratsia.in.ua  Держпраці запустила новий розділ«Психосоціальна підтримка на роботі».

Вперше публікується  найсвіжіша і без перебільшення унікальна серія інформаційних матеріалів із питань психосоціальної підтримки на робочому місці в умовах воєнного й післявоєнного часу «З турботою про себе й кожного».

У розділі можна  дізнатися:

•         Як лідерам підприємств забезпечити психосоціальну підтримку працівників?
•         Чому потрібні відповідні політика і програма на робочому місці та як їх розробити?
•         Що робити, якщо охоплює паніка, страх чи тривога? І як при цьому продуктивно працювати та ще й допомагати своїй громаді?
•         Куди звернутися або направити по психологічну допомогу?

Необхідні матеріали та інформація щодо психосоціальної підтримки на робочому місці розміщена за посиланням: https://pratsia.in.ua/ilo/psykhosotsialna-pidtrymka-na-roboti.html

Джерело: Державна служба України з питань праці

Журнал «Охорона праці і пожежна безпека»

За інформацією Департаменту охорони праці апарату ФПУ

Шановні аграрії! Шановні спілчани
галузевої профспілки!

Щиро вітаємо Вас із професійним святом –
Днем працівників сільського господарства України!
Цей день логічно завершує сільськогосподарський рік і Ви з повним правом підсумовуєте зроблене і вирощене Вашими невтомними руками. Ви робите все, аби у нас завжди був хліб на столі і до хліба. Від Вас залежить достаток кожного жителя регіону і в цілому продовольча безпека країни.
Вітаємо також працівників обласної організації профспілки працівників АПК. Ви не просто причетні до важливої професії, а й виконуєте напрочуд високу місію – усіма засобами захищаєте від усіляких негараздів працівників агропромислового комплексу, щодня стаєте їм рятівною соломинкою у бурхливому житейському морі, за що Вам честь і хвала.
Бажаємо Вам фізичного і морального здоров'я, виробничих і особистих успіхів та безкрайнього, як небо, щастя. Хай Ваша професійна нива засівається добром, достатком і щедрими врожаями! Миру і перемоги вашим родинам та усій Україні!
З повагою
Голова Федерації профспілок
Кіровоградської області Максим Баланенко

Дорогі студенти!
Прийміть щирі, профспілкові вітання із Міжнародним днем студентів!
Чи може бути яскравіше свято за День студентів? Ні, адже Ви, молоді, креативні, талановиті студенти, є його окрасою. Ви – наша гордість, надія і наше продовження.
Бажаємо Вам яскравих моментів у житті, великих перемог, гідних досягнень, веселих пригод, щасливих зустрічей та великих подорожей!
Хай кожен новий день буде для Вас плідним, чудовим та неперевершеним, а її величність Фортуна супроводжує у всіх справах!
Наближаймо перемогу разом!
З повагою
Голова ФПО          Максим Баланенко

Шановні зв'язківці, працівники радіомовлення та телебачення!
Шановні спілчани!
Щиро вітаємо Вас усіх , хто працює у сфері радіомовлення, телебачення та зв'язку України із професійним святом.
Сьогодні важко уявити світ без радіо, телебачення і зв'язку. Їхні послуги розширюють кругозір, дарують різні емоції, роблять сьогодення різнобарвним та насиченим.
Висловлюємо велику вдячність за Вашу нелегку працю та професіоналізм, за сміливість говорити правду, бути на вістрі важливих подій, доносити слухачам найважливішу інформацію. Нехай техніка Вас не підводить, а сучасні технології тільки збільшують спектр Ваших послуг і обсяг мовлення.
Зичимо Вам щастя-здоров'я, професійних здобутків та родинного затишку! Хай кожен новий день приносить радість та задоволення, успіх та добробут! Миру, злагоди і тепла у кожному домі та кожному серці!
З повагою
Голова ФПО            Максим Баланенко

РЕЗОНАНСНА ТЕМА. БРАЗИЛЬСЬКИЙ ШЛЯХ УКРАЇНИ
Наступаючи на трудове законодавство та знищуючи профспілки, влада впевнено йде протореним шляхом латиноамериканських країн – до злиднів, диктатури і власного краху.
Сумно при цьому, що йде вона не одна, а тягне за собою всю країну. Нас з вами.
Все починається елементарно - з тестового порушення законів. Зійшло з рук один раз – повторили другий, третій. З кожним разом порушення стають все нахабнішими, їх перестають соромитися та приховувати.
А далі і прості громадяни, спостерігаючи поведінку влади, перестають рахуватися з законом. Як наслідок – країна поринає у хаос. А там – або внутрішні вороги влаштують переворот, або зовнішні скористаються ситуацією.
І що цікаво – Україна в цьому плані не перша. Схема настільки класична і пройдена багатьма, що її час уже заносити у підручники для державних службовців. Здавалося б, наступати на традиційні граблі уже ніхто не буде. Але – ні. Українські можновладці історії не знають і на чужих помилках не вчаться.
Схоже на те, що Україна нині йде шляхом Бразилії, де після реформи трудового кодексу у країні постійно порушуються права працівників.
В липні 2017 року бразильський уряд проголосував за прискореною процедурою за внесення змін до 117 статей і 200 термінів Консолідації трудового законодавства, розробленого ще 1943 року. Мішел Темер, колишній віце-президент Бразилії вирішив подолати економічну кризу, зробивши ринок праці та колективні переговори "більш гнучкими". Пообіцяв створити шість мільйонів робочих місць протягом десяти років.
2017 рік, прискорена процедура, Бразилія.
2019 рік Україна – Голова комітету соціальної політики – Галина Третьякова пропонує бізнесу «легко наймати та звільняти» при цьому «дискримінувати та наїжджати на права найманих працівників»
2022 рік, Україна, турборежим під прикриттям війни.
Голова комітету соцполітики Галина Третьякова і команда її однодумців вирішують «поправити» трудове законодавство України. Розробляють – і ухвалюють в Раді закони, які цитую «забезпечать належний рівень гнучкості трудових відносин».
Лобіюється індивідуальний трудовий договір, який прописується під роботодавця та має силу вище ніж Кодекс законів про працю. Тривалість робочого дня, умови праці, наявність відпустки і лікарняних – все на розсуд роботодавця. Звісно, у працівника є вибір – погодитися або шукати іншу роботу.
«Ми маємо запровадити зміни в трудовому законодавстві, які б привели до створення робочих місць, зруйнованих внаслідок війни», - ні це не цитата бразильського прем'єра у 2017-му. Це слова українського депутата Третьякової зразка 2022-го.
Як і в Бразилії, так і в Україні заважали нищенню трудових прав людей профспілки.
І, зрозуміло, в обох випадках владі треба було щось з ними робити. Оскільки в Бразилії вони отримували частково фінансування від держави, там просто їм припинили давати гроші. Профспілки п'ять років тримаються лише на волонтерах.
В Україні ситуація складніша – Федерація Профспілок України – фінансово незалежна від держави. Управляє потужним майновим комплексом, який не розтринькала, не продала за 30 років незалежності, фінансується профспілковими внесками мільйонів спілчан, отримує міжнародну солідарну допомогу. Але влада – українська – знайшла спосіб, як знекровити профспілки. Відібрати інструменти статутної діяльності, простіше кажучи - майно.
І дарма, що воно у приватній власності. Дарма, що в профспілкових санаторіях зараз знайшли прихисток тисячі внутрішніх переселенців. Дарма, що там лікуються після поранень українські воїни. Для Третьякової і Ко – такі дрібниці, значення не мають. Бо профспілки заважають творити «законодавчий беспрєдєл» і їх треба негайно зупинити. Ну, або хоча б відволікти на майнові питання.
Десятки судів, тиск, залякування, обшуки, арешти. І навіть Європейський суд з прав людини визнав законність володіння і користування профспілковими об'єктами.
Коли це не дало результатів українська влада пішла напролом – вирішила вигадати новий закон і націоналізувати майно профспілок. Просто взяти – і забрати. І десь в мавзолеї заплакав Ленін – а що, так можна було?
Та повернемося до Бразилії. Після трудової реформи минуло п'ять років. Рецесія і криза в галузі охорони здоров'я сильно вдарили по економіці, спричинивши зростання безробіття і неформальної зайнятості. Працівники побачили послаблення своїх прав: спрощення процедури звільнення; запровадження тимчасових контрактів без гарантії мінімального доходу; обмеження вільного доступу до трудового правосуддя...
Але при цьому всьому і обіцяні макроекономічні вигоди трудова реформа не принесла. «Флексибілізація» - не активізувала ринок праці, і країна не змогла покращити свій сумнозвісний дефіцит продуктивності праці. Середній дохід бразильців не збільшився.
Інфляція стрибнула до 30 відсотків. У 2021 році безробіття досягло піку в 14,7% (в 2014 було 4,8), що є одним з найвищих показників серед країн G20. І увага - майже 40% працездатного населення не мають трудових договорів або соціального захисту. Додайте сюди нещасні випадки на виробництві, примусова та дитяча праця, які лише зросли за останні 5 років.
У 2022 році Міжнародна конфедерація профспілок віднесла Бразилію до "10 найгірших країн світу для працюючих людей". У своєму звіті за січень 2022-го про права трудящих і соціальний захист Організація економічного співробітництва та розвитку пише, що "Бразилія далека від того, щоб відповідати цінностям, стандартам і зобов'язанням", необхідним для вступу в організацію, в тому числі через її "нездатність захистити права людини трудящих".
Тепер щодо України. З такими підходами, нас також не дуже хочуть бачити в цивілізованій міжнародній спільноті – роками топчемось на порозі ЄС.
Хоча на відміну від країни, українські профспілки прийняли до Європейської конфедерації профспілок. Але заслуги держави тут немає жодної – винятково робота самих профспілок. Так от ця сама Європейська та Міжнародна конфедерації профспілок в листах до українського прем'єра та президента прямо написали - що своїми діями влада порушує міжнародні зобов'язання України.
«Просто незрозуміло, чому уряд і члени правлячої партії в парламенті, замість того, щоб зосередитися на потребах війни та відновлення, продовжують свої кричущі атаки та трудящих та профспілки», - йдеться у листі.
І нарешті - «Ка́мо гряде́ши».
Багато експертів сходяться на думці, що реформа трудового кодексу і подальша політика президента Бразилії Жаїра Болсонару завдали найбільшої шкоди правам трудящих.
За його підтримки міністр економіки Паулу Гедеш, проштовхнув низку законодавчих та адміністративних змін, які засуджувалися захисниками прав трудящих. Стандарти охорони праці були послаблені, органи трудової інспекції зазнали різкого скорочення, а звільнення від сплати внесків роботодавців виснажили ресурси соціального забезпечення. До слова, Гедеш планував і приватизацію пенсійної системи.
Для влади, точніше для президента, який очолював цю владу, така політика закінчилася сумно. Днями Бразилія обрала новий напрямок свого майбутнього і нового президента. Новий очільник країни – колишній профспілковий лідер Лула да Сілва обіцяє переглянути реформу Трудового кодексу. Особливо ті пункти, що стосуються доступу до трудового правосуддя та автономії профспілок.
Ще трохи, закінчиться і каденція нинішньої української влади. Не треба бути великим провидцем, щоб спрогнозувати – українці віддадуть перевагу силі, яка покаже шлях на подолання війни і відновлення країни. В основі якого буде гарантія забезпечення трудових та соціальних прав простих українців.
Втім, ще є час, щоб зійти з тупикового бразильського шляху і взяти курс на цивілізований світ, Європу. Де в основі великої державної політики – Людина з її цінностями, потребами та демократичними правами.
Автор:
Володимир Саєнко
заступник Голови ФПУ

«Уряд України погрожує профспілкам конфіскацією майна»
Під таким заголовком вийшла велика стаття на незалежній міжнародній медіа-платформі openDemocracy.
Український парламент готується надати уряду повноваження щодо конфіскації майна профспілок, яке потенційно оцінюється в мільярди доларів. Багато хто сприймає це, як спробу тиску на найчисельніше об'єднання профспілок – Федерацію профспілок країни.
На кону десятки адміністративних будівель, санаторіїв, курортів і культурно-спортивних комплексів, побудованих у пізню радянську епоху, включаючи гігантську будівлю Будинку профспілок і центр мистецтв «Жовтневий палац» у Києві. В останні роки Радянського Союзу це майно було передано нинішній Федерації профспілок України (ФПУ).
Законопроєкт №6420, схвалений парламентом 4 листопада, з'явився на тлі спроб українського уряду лібералізувати захист робочих місць і зменшити права профспілок за допомогою нового загального закону про працю. ФПУ виступає проти цього законопроєкту про працю, оскільки він суттєво зменшить роль профспілок на українських підприємствах.
У ФПУ заявляють, що погрозами арешту майна українська влада намагається підірвати її фінансову стабільність. Орендна плата та відповідні доходи від цих будівель складають значну частину фінансів федерації.
ФПУ наполягає, що контролює це майно законно. У федерації зазначають, що майно радянських часів було передано від радянської Центральної ради профспілок до Федерації незалежних профспілок України (попередника ФПУ) у жовтні-листопаді 1990 року, за рік до розпаду Радянського Союзу.
За словами голови ФПУ Григорія Осового, повноваження ФПУ щодо управління майном були підтверджені у січні 1992 року рішенням організації, яка перейшла до центральної радянської ради профспілок.
Пресцентр ФПУ