Що чекає культурну галузь?
Відповідь на це запитання шукали учасники пленуму обкому профспілки працівників культури. Профспілкові організації спільно із соціальними партнерами в умовах глобальних реформ вживали заходи щодо збереження закладів культури, спортивних організацій та ЗМІ. Найперше, приділялася увага поглибленню конструктивного соціального діалогу з усіма гілками влади. Підтвердженням реального соціального діалогу профспілки культури є завершення переговорного процесу, підписання та реєстрація галузевих угод.
Пріоритетним напрямком профспілки є забезпечення соціальних гарантій працівників, перш за все, законодавчо визначеного рівня оплати праці. Саме тому, з метою встановлення єдиних підходів в оплаті праці працівників культури, профспілка неодноразово порушувала питання щодо внесення змін до Постанови КМУ №1026 в частині надання можливості виплачувати цій категорії працюючих доплату за вислугу років з фонду оплати праці, а не за рахунок коштів спеціального фонду та коштів, отриманих від господарської діяльності. Таке право передбачено урядовою постановою №151, яка з'явилася в результаті профспілкових зусиль.
Інша ініціатива профспілки працівників культури також дала позитивні результати. Перед урядом було поставлене питання щодо перегляду суми добових витрат на відрядження в межах України. Саме про це йшлося в ході перемовин Голови профспілки Л. Перелигіної з держсекретарем Мінсоцполітики та у зверненні до очільника уряду. На підставі доручення, даного Прем'єр-міністром України було внесено зміни до постанови КМУ №98 та значно підвищено суму добових витрат, яка тепер – 60 грн. та суму витрат за найм житлового приміщення – до 600 грн.
Відбулося також підвищення оплати праці педагогічних працівників навчальних закладів – на 2 тарифні розряди. Велика робота соціальних партнерів та спортивної громадськості була проведена для підвищення зарплати з 1 вересня 2017 року більш ніж 15-ти тисячам фахівців у сфери спорту. Проте до ейфорії ще далеко. Спілчан турбують нагальні питання: стрімко, майже щоденно зростають ціни, як вижити у складних умовах, що робить держава аби послабити тягар, який ліг на плечі працюючої людини? Уже переживали подібний час, тоді був достатній запас міцності і ми вистояли, думаю, і цю кризу переживемо. Ще турбує зменшення потреби у застосуванні праці. До того ж, ситуація на офіційному ринку праці одна, а насправді вона набагато гірша: безробітних набагато більше. Тому захист кожного робочого місця і права працівника на працю має стати для профспілкових організацій завданням номер один. Надважливе завдання: домогтися укладення колективних договорів, які б гарантували збереження зайнятості, що стане мотиваційним фактором профспілкового членства. Словом, у колдоговорах і угодах треба передбачити такі заходи, реалізація яких спільно з нашими соціальними партнерами дасть можливість зберегти робочі місця, заклади культури, мистецтва, спорту, преси та телебачення.
Влада має намір оптимізувати освіту, медицину, культуру, скинути зі своїх плечей на місцеві бюджети. В черговий раз запроваджуються заходи жорсткої економії коштів, які призводять до зубожіння людини праці через зростання цін і тарифів. І це відбувається одночасно із заморожуванням державних соціальних стандартів.
Міністерство культури сформувало бачення реформи і в 2017 році реформа децентралізації вийшла на етап, коли кількісні показники повинні були перейти у нову якість надання послуг. Було напрацьовано маршрутну карту просування реформи в галузі культури. Для досягнення мети міністерство культури провело моніторинг стану галузі та визначило низку проблем, що пов'язані із забезпеченням культурних прав громадян. В липні розроблено проект стратегії реформи децентралізації в галузі культури, який передбачає 3 моделі нового культурного простору. Погоджено дві моделі розташування культурних просторів: на базі центрів надання адміністративних послуг та як окремі одиниці. Я – за другу модель. За першої моделі ми втрачаємо статус бібліотекаря, клубного працівника, викладача. Відразу ж наші соціальні гарантії зникають.
За наполяганням профспілок Міністерство культури, урешті, перейнялося питанням надання професійних послуг закладами культури. Питання культурного мінімуму частково обумовлено споживчим кошиком, який уряд востаннє переглядав у жовтні 2016 року. Згідно з ним українці щороку повинні мати можливість купувати півдюжини книжок і 6 разів на рік відвідувати заклади культури. Саме для забезпечення соціальних гарантій населення на отримання культурних послуг за місцем проживання Міністерство культури разом з іншими міністерствами розробило проект мінімальний культурний кошик, тобто мінімальні стандарти забезпечення культурними послугами, який сьогодні перебуває на обговоренні громадськості. Віриться, що цей стандарт зобов'яже державні органи надавати та фінансувати послуги та забезпечувати право на отримання безплатних культурних послуг. За рахунок інструменту децентралізації будуть реалізовані 36 проектів в галузі культури. Крім того, з'являться нові або будуть модернізовані існуючі заклади культури. На жаль, райони мало використовують можливості інвестпрограм, а дарма, адже будівництво і проведення капремонтів переходить у Держфондекономрозвитку. Розширено перелік платних послуг, створюється електронно-інформаційного ресурсу культурної спадщини. У той же час доводиться констатувати, що кількісні показники зростання місцевих бюджетів не призвели до якісних результатів культурного розвитку територій. Люди не відчувають цього зростання.
Криза створює загрозу згортання культурного процесу в регіонах. Більшість місцевих закладів культури відпрацювали свій ресурс і це є викликом при створенні ОТГ. Тобто держава багато років не фінансувала капітальні ремонти, модернізацію матеріально-технічної бази, а сьогодні хоче у такому стані заклади культури кинути на місцеві бюджети. Величезною проблемою є нерозуміння деякими місцевими керівниками значення закладів культури, тому існує загроза їх ліквідації або перепрофілювання. Завдання профспілок – не допустити цього, працювати з депутатами, переконуючи у необхідності закладів культури.
Зоя Кадук,
голова обкому профспілки працівників культури

Селищу Новому – 40 років
Ніби й не ювілейна дата, але кругла, гарна, яка означає перехід до зрілості, тому новенці відсвяткували її від душі. Привітати їх із 40-м днем народження зібралося багато поважних гостей, серед яких – міський голова Кропивницького Андрій Райкович, народний депутат України Станіслав Березкін, депутат міської ради Валентина Яремчук, голова обкому профспілки працівників державних установ Віктор Федотов.
40 років для населеного пункту – зовсім молодий вік, але за кожним із цих років стоїть безліч імен, подій, які залишили добру пам'ять і вагомий відбиток у долях тисяч людей. Хоча усі 8,5 тисячі мешканців селища не лише новенці – вони жителі обласного центру. З містом селище пов'язує не лише адміністративна біографія, багато людей працюють, навчаються, їздять на відпочинок у місто. Чимало з поважних людей починали свій трудовий шлях із селища Нового.
Вітаючи зі святом, Андрій Райкович наголосив, що для обласного центру Нове – не околиця, а важлива адміністративна складова. Вирішуються питання з якісною подачею в селище тепла. І в той же час слід думати і про воду, і про дороги. Проблем багато, але головне, мати бажання їх долати. «І разом, поступово, це буде зроблено, - зазначив А. Райкович. – Дві школи, два дитсадки, школа мистецтв, музична школа, ваш талановитий танцювальний колектив «В гостях у казки», медична амбулаторія, комунальні служби, обласна психіатрична лікарня, торговельна мережа – це яскраве свідчення, що селище живе, розвивається і мріє про майбутнє».
Міський голова вручив шанованим новенцям від облдержадміністрації, міської ради та її виконавчого комітету грамоти, подяки та цінні подарунки. Станіслав Березкін, вітаючи мешканців селища зі святом, побажав їм реалізувати плани розвитку та процвітання, а також передав селищному голові Сергію Денисенку сертифікат на меблі для селищної ради. Подарунком від народного депутата також став виступ солістів обласної філармонії.
Цитуючи слова місцевого поета, з вітальним словом від президії обкому профспілки працівників держустанов на зібранні виступив Віктор Федотов:
Велика вдячність за добро,
Що ви даруєте громаді,
На вашій нелегкій посаді,
Як кажуть: що б там не було!
Грамоти та фінансову підтримку від обкому профспілки отримали голова профкому селищної ради Н. І Денисенко та активні члени профспілки Г.І. Семенюк, О. В. Лапніна, Я. В. Потапенко, Л.М.Бажан.
Свято супроводжували виступи колективу театру танцю «В гостях у казки» ДЮЦ «Юність». Фінальним акордом дійства став розкішний виступ «Зорян».
Прес-центр ФПО

Куди рухається державна служба?
Хоч Закону України «Про державну службу» вступив у дію ще у травні 2016 року, у державних службовців він і досі на слуху. Про його «плюси» і «мінуси» йшла мова під час пленуму Кіровоградського обкому профспілки працівників держустанов. Із народженням цього закону мало розпочатися комплексне реформування державного управління та створення професійної, політично незаангажованої державної служби, але є чимало підводних рифів.
Реформа держслужби мала на меті досягти три основні мети: оптимізувати кількість держслужбовців, вирішити питання гідного рівня зарплати і прозорого та чесного прийому на посади фахівців високого рівня. На жаль, оптимізація часто асоціюється з поняттям «скорочення», яке проводиться механічно. Тут має діяти раціональний підхід: якщо на державний орган покладається більше функцій, то має бути й належне кадрове забезпечення. Скажімо, збільшується навантаження на відділ, що займається організацією соціальних виплат, то треба уникати скорочення працівників. А якщо держава зменшує регулятивну функцію, скажімо, у сфері сільського господарства чи економіки, то відповідно має бути й скорочення кількості працівників у відповідних департаментах. Якщо ж кількість державних службовців необхідно скоротити у кілька разів, то тим, що залишаються, логічно слід встановити гідні зарплати, але... Скорочення продовжуються, наступне має відбутися тоді, коли частина повноважень у рамках децентралізації відійде від держслужби до органів місцевого самоврядування.
Доведення зарплати державного службовця до гідного рівня – ще один із бажаних ефектів реформи. І був прогноз щодо її зростання: чиновник найнижчої категорії повинен мати посадовий оклад до 2018 року щонайменше – дві мінімальні зарплати. Але зарплатний мінімум держслужбовця «прив'язали» до прожиткового мінімуму, а не до мінімальної зарплати. Крім того, бюджет виявився неготовим до задекларованого підвищення зарплат. Керівники отримали більшу зарплату, а спеціалісти, як кажуть, піймали облизня. У 2016 році навіть зустрічалися факти невиплати премій, відпусток без оплати, неповного робочого дня. У відповідь на наші звернення до Президента, КМУ Кабмін збільшив видатки на оплату праці держслужбовців на 2016, потім на 2017 роки.
Деталізовано у Законі умови прийому на посади держслужбовців. Новацією є запровадження відкритих конкурсів на посади, які проводять спеціальні комісії за участю громадськості. Аналіз діяльності комісій свідчить про наявність проблем, які вимагають нагального вирішення, зокрема є потреба у вдосконаленні методології оцінювання кандидатів на посади, підготовці більш фахових завдань, врахування громадської думки під час відбору. Який висновок можна зробити від участі у засіданнях конкурсних комісій? Існує дефіцит гідних, підготовлених кандидатів. Можна сказати, 50 відсотків – кваліфіковані претенденти, а 50 – далекі від уявлення про майбутню роботу. На жаль, на керівні посади потрапляють випадкові люди, які, наприклад, не мають досвіду роботи.
Низька зарплата у рядових держслужбовців, дефіцит кадрів і відсутність механізму їх підготовки – не єдині проблеми. На жаль, немає довіри до держави, як до роботодавця. Фахівці не хочуть працювати там, де панує бюрократія, корупція, безвідповідальність, неможливість щось змінити і, зрештою, там, де питають, як з розумного, а платять, як дурному. Зате у вищих ешелонах все відбувається по-іншому, наприклад, у міністерствах створюються нові підрозділи, директорати, які будуть впроваджуватимуть реформи в життя, у яких зарплата складатиме від 50- до 70 тис. грн. А хто реально на місцях здійснюватиме реформи? Так, рядові держслужбовці, зарплату яких прирівнено до оплати праці некваліфікованих працівників. Держава відгородилася від «низів» і не чує їхні проблеми.
Профспілка займає активну позицію щодо запровадження реформ державної служби, зокрема у питаннях моніторингу стану реалізації Закону, залучення структурних ланок до роботи над нормативно-правовою базою, проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи. Здійснюючи попередню експертизу законопроектів, актів КМУ, ЦК профспілки не погодив жоден з тих, які б погіршували соціально-економічні та трудові права працюючих.
Учасники пленуму обурені зневажливим ставленням держави до них, виконавців державних програм і провідників державної політики на місцях, низькою оцінкою їхньої праці і прийняли Звернення до Президента України, Прем'єр-міністра та Голови Верховної ради. У Зверненні також ідеться про пенсійного забезпечення держслужбовців. Колишні держслужбовці терпляче чекали, коли їм перерахують пенсії за діючим на той час законом, адже з їхньої зарплати щомісячно, протягом 10-20 років відраховували ЄСВ у розмірі не 3,6 відсотка, як у всіх, а 6,1 відсоток. Натомість вони отримали пораду про перехід на звичайну пенсію. Крім того, відмінили й виплату 10 посадових окладів при виході держслужбовців на пенсію. Такого привселюдного приниження честі і гідності держслужбовців ще не було.
Виникає справедливе запитання, чи може за такої неповаги до себе, явно несправедливого ставлення державний службовець сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки? Обласна профспілкова організація упевнена: «Ні» і закликає у 2018 році підвищити зарплату не тільки народним депутатам, а й рядовим держслужбовцям, які забезпечують виконання законів, прийнятих Верховною Радою. Учасники пленуму також вважають неприпустимим заяви деяких посадовців про те, що людина повинна буде вибирати: або пенсія або зарплата. У більшості пенсіонерів (державних у т. ч.) пенсія при сьогоднішніх цінах не може забезпечити навіть фізичного виживання.
Віктор Федотов,
голова обкому профспілки працівників держустанов

Моральні бонуси від профспілкової роботи
Головою Гайворонського райкому профспілки працівників держустанов Жанна Рекута лише рік, але встигла зрозуміти, що це її справа. Їй подобається спілкуватися із спілчанами, вирішувати їхні проблеми, надавати матеріальну допомогу на різні випадки життя, обмінюватися думками з профактивом про справи у первинках. Тобто, панує своєрідна профспілкова аура. Коли люди йдуть від неї задоволені, вона теж отримує моральні бонуси.
Добрим стимулом для громадської роботи для Жанни Андріївни став виїзний семінар у Скадовську, який організував обком профспілки. Саме тоді вона влилася в колектив обласної організації, познайомилася з колегами, почерпнула багато родзинок спілчанського життя. Особливо, що стосується мотиваційних моментів профспілкового членства, колдоговірної роботи. Як секретар профорганізації РДА вона причетна до формування колективного договору, і, запозичивши досвід, додала до цього документу багато захисних новинок. «За моєї ініціативи, - розповідає голова РК профспілки, - було внесено суттєві зміни до колдоговору РДА. – Наприклад, що стосується відпусток. Надаються такі додаткові відпустки: 2 дні батькові при народженні дитини, до трьох днів батькові чи матері при одруженні дітей (якщо працюють разом, то обом), 1 день на похованні рідних і на день народження члена профспілки. Недержавні службовці – члени профспілки також мають 4 дні додаткової відпустки. Керівництво РДА підтримало такі пропозиції, тому внесли їх без проблем. Люди дуже задоволені».
Ці додаткові відпустки, безперечно, дадуть мотиваційній ефект. Спілчан не треба словами переконувати вливатися у профспілку, не виходити з її лав. Їм потрібні вагомі аргументи, і Жанна Андріївна їх знайшла. Вона на різних прикладах переконалася: сьогодні людині ніби й непотрібна профспілка, а потім – раз і ситуація змінилася, а, як кажуть, потяг пішов. Тому тим, хто вагається, радить сім раз подумати, перш ніж розривати зв'язки, бо не буде кому і слово замовити, приміром, якщо виникне питання скорочення кадрів, переведення на іншу посаду, виплати премії і т. д.
Планів у районного профспілкового лідера багато. Хоче, щоб районна організація не була звичайною номенклатурною одиницею, а стала помітною структурою, вагомою у житті кожного спілчанина, мала свої традиції і власний стиль роботи. Найперше, мріє згуртувати ветеранів праці - держслужбовців, придумати для них щось на зразок посиденьок. Можна запровадити майстри-класи, на яких спілчани поширюватимуть свою майстерність, адже кожна людина – це не тільки професіонал, а скарбниця талантів. Наприклад, Жанна Андріївна захоплюється вишиванням. Уперше голку в руки взяла у школі під час уроків трудового навчання. Учні обирали різні види діяльності, а Жанна пішла на вишивання. Їй подобалося створювати картини, рушники, серветки. Нещодавно знайшла серветку і сама собі здивувалася: невже це вона вишивала? Тоді різну техніку освоїла: і хрестик, і гладь, і «мотузочок».
Потім була велика перерва: старші класи зі своїм навантаженням, навчання у виші, мала дитина переключили її на інші захоплення. І ось, років п'ять тому, жінка ностальгічно взялася за вишивання. Спонукав випадок. Колишній голова райкому профспілки подарувала їй блузку, яку треба було вишити. Трохи подарунок полежав у шафі, а тоді вирішила довести його до завершення. І, як кажуть, пішло-поїхало: захоплення отримало друге народження. Вишила сорочку синові, картини... Коли розпочинає роботу, не може відірватися. На переконання Жанни Андріївни, вишивка – це величезне задоволення, спокій. Буває, прибіжить на обід додому і у неї є 5 хвилин – 10 хрестиків пройде і на душі стане легше. Увечері теж хоче швидше дійти додому, справитися з домашніми справами і сісти за вишивання. Зміна виду діяльності – це те, що людині потрібно для морального здоров'я...
Марія Іванова

Захисні кроки профспілки
Про дії профспілок на сучасному етапі та можливості обкому профспілки працівників держустанов проінформував профактив під час семінару-навчання у Долинському, Устинівському, Гайворонському, Благовіщенському та Голованівському районах голова обкому профспілки працівників держустанов Віктор Федотов. Зокрема, 7 листопада відбулася зустріч членів Президії ФПУ з Прем'єр-міністром України Володимиром Гройсманом. За результатами зустрічі Прем'єр-міністром України надано низку протокольних доручень із вирішення проблемних питань, які були порушені профспілковою стороною. За зверненнями членських організацій ФПУ було підготовлено окремі доручення КМУ.
Крім того, профспілки озвучили владі свої вимоги:
- встановлення у Держбюджеті України на 2018 рік мінімальної зарплати на рівні не менш ніж 4023 грн. та розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду на рівні, що перевищує розмір мінімальної зарплати;
- погашення до кінця року заборгованості з виплати зарплати і недопущення її виникнення;
- забезпечення відродження вітчизняного промислового комплексу, збереження і розвиток трудоресурсного потенціалу України, збільшення кількості високопродуктивних робочих місць не менш ніж на 20 відсотків;
- зниження непосильних для населення цін на природний газ, електроенергію та тарифів на житлово-комунальні послуги;
- забезпечення гарантованих Конституцією України прав громадян на доступну і якісну медичну допомогу, запровадження загальнообов'язкового медичного соціального страхування і відновлення санаторно-курортного лікування працюючих (застрахованих осіб).
Звісно, ці вимоги щодо їх реалізації профспілки беруть під контроль. А які захисні кроки здійснює обком профспілки працівників держустанов? За словами Віктора Федотова, таких кроків багато. «Наприклад, захистили голову міського комітету профспілки, якого звільнили з роботи незаконно, не допустили масового скорочення працівників Національного банку (на сьогодні його реорганізували), відновили спокійну виробничу атмосферу в одному із терцентрів, в якому керівник не гідно поводилася з підлеглими. Допомогли її звільнити. Здається, дрібниця, держслужбовці деяких установ звернулися з проханням перенести початок робочого дня з 9-ї на 8-му годину, а для людей це було важливо, і ми допомогли. В одній установі не виплачували зарплату, бо мер і депутати щось не поділили. Зібрали ініціативну групу людей, яка принесла на сесію вимоги колективу, і крига скресла».
Віктор Федотов зазначив, що жоден документ КМУ не приймає без погодження з ЦК профспілки, але Центральний комітет не завжди дає згоду. Наприклад, не погоджено новонароджений документ - Концепцію розвитку оплати праці державних службовців, яка погіршує умови оплати праці рядових працівників, а поліпшує представників групи А (міністрів і т. д.). Тривалий час профспілка добивалася прийняття ЗУ «Про місцеве самоврядування», яким передбачено гарантії працівникам органів місцевого самоврядування, але він заветований Президентом.
Обком профспілки реагує на реформи, які відбуваються, зокрема у місцевому самоврядуванні, знаходить спільні точки дотику з новоствореними об'єднаними територіальними громадами, домагаючись збереження профспілкової структури. Так, із Соколівською ОТГ обласне об'єднання профспілок підписало угоду про співпрацю.
Йшла мова під час семінару і про статус державного службовця, який, м'яко кажучи, бажає бути вищим. Ставлення у суспільстві до нього принизливо-зневажливе: і чиновником нарікають, і корупціонером. А ніхто не подумає, яка відповідальність на ньому і які вимоги стоять перед ним. При цьому зарплата залишається мізерною. А зневага до рядового держслужбовця йде «згори»: вища влада не цінує тих, хто втілює політику держави на місцях. І права на пенсію як державні службовці вони не матимуть, і нинішнім пенсіонерам-держслужбовцям не переглядають роками пенсії. «На сьогодні – це найбільша проблема – незахищені ветерани праці, - говорить Віктор Васильович. - Що ж це за ЗУ «Про державну службу», який не захищає державного службовця? Закінчилася робота у державних органах і все - виходьте на пенсію на загальних підставах. Сплачували внески не 3,6 відсотка, а 6,1, і нікого це не обходить. Ми домагалися хоч якогось відшкодування, наприклад, відпрацювала людина 10 років, поверніть їй при виході на пенсію хоча б 10 тис. грн., за 20 років служби – 20 тисяч. До нас не дослухалися. Коли готувався ЗУ «Про державну службу», ми наполягали, щоб оклад у складі зарплати складав 70-80 відсотків, а не 35-40, як є. Тоді б не було можливості у керівників розподіляти кошти на власний розсуд, але, дивлячись на Концепцію, не віриться, що державним службовцям стане краще. Хто захоче йти на державну службу, звалювати на себе велику відповідальність і отримувати мінімальну зарплату? Уже сьогодні у багатьох районах не вистачає спеціалістів».
Віктор Федотов розповів також про Центр соціальних послуг ФПУ, який в онлайн-режимі надає послуги з медичних, юридичних питань, допомагає зі знижкою пройти курс санаторно-курортного лікування... При обкомі профспілки теж є фонд соціальної допомоги, послугами якого скористалися сотні спілчан. Компенсація вартості путівки на оздоровлення дитини з фонду - 1,5 тис. грн., на санаторно-курортне лікування – 2200 грн. Загалом обком профспілки вирішив більше уваги приділити фізкультурно-спортивній роботі, адже в результаті це – здоров'я спілчан.
Прес-центр ФПО

Невичерпне джерело освітянських талантів
Обласний огляд-конкурс художніх колективів та виконавців закладів освіти «Освітянські самоцвіти Кіровоградщини – 2017» цьогоріч проходив під промовистим девізом «Кличе всіх щоднини до краси і згоди пісня України, що єдна народи». І вдало підібраним репертуаром та майстерним виконанням номерів аматори-педагоги підтверджували глибокий сенс, висловлений у девізі свята. Учасники огляду-конкурсу з допомогою представлених творів освідчувалися у любові до України, її народу, народної пісні, традицій.
Це був феєрверк талантів. Навіть не вірилося, що виконавці мистецьких творів – освітяни. Їхні виступи цілком гідні професійного рівня. Далеко не скрізь можна зустріти таке жанрове розмаїття і високу техніку виконання, як серед освітян. Серед виступаючих - вокалісти, танцюристи, декламатори, гумористи, скрипаль, композитор...
Мету заходу окреслила господиня заходу, голова обкому профспілки працівників освіти і науки Світлана Скалько: поєднати дух і серця, те, з чим учительство у цей непростий час іде до дітей. «Учитель розпалює вогнище і несе вогонь, тепло дітям. Тож йому треба черпати добру енергетику, підживлюватися емоціями, обмінюватися позитивним зарядом. Огляд-конкурс – це саме той майданчик, де відбуваються обмінні процеси – від душі до душі, розкриваються таланти. Подібні заходи додають настрою, розкривають багатогранність вчителя, налаштовують на творчу педагогічну хвилю. Велика вдячність управлінню освіти і науки ОДА, яке підтримує обком профспілки у цьому напрямку роботи і відповідно до угоди про співпрацю усі соціальні питання перебувають на спільному розгляді».
Привітала учасників обласного огляду-конкурсу, які не тільки надають якісні освітні послуги, а й багаті душею, перший заступник начальника управління освіти ОДА Лідія Шатна: «Навчальний процес – це зрозуміло, це законно. А все, що проходить поза навчальним процесом, робиться від душі. Від душі хочеться співати, грати, а ноги тягнуться у танок – тоді життя склалося. До таких різнопланових, талановитих вчителів тягнуться учні, вони цікаві дітям. Учительські захоплення сприяють навчальному процесу, збагачують його. Хочеться, щоб учителі якомога довше зберігали потяг до мистецтва, розвивали свої таланти і сприяли розвитку захоплень учнів».
Довго линули пісні: патріотичні, тужливі, грайливі, ліричні... Набатом звучали слова поетів-класиків і аматорів, чарівні музичні композиції. Віхолою злітали над сценою іскрометні танцюристи... Виконавців було настільки багато, що перелічити їх просто неможливо. Хіба що можна виділити колоритну постать вчителя-ветерана Долинської школи №1 Олександра Молчанова, який натхненно декламував вірші улюбленого поета пророка Тараса Шевченка та власну поезію. Кожен район представив насичену, цікаву програму, яка стала дорідним надбанням «Освітянських самоцвітів».
І місце посіли художні колективи закладів освіти Олександрійського району, Піщанобрідську школу-інтернат Добровеличківського району, ДНЗ «Кіровоградський профліцей сфери послуг». ІІ місце зайняли художні колективи закладів освіти м. Кропивницького, КЗ «Верблюзький НВК «ЗОШ – дошкільний навчальний заклад» та ДНЗ «Новоукраїнське профтехучилище №40». На ІІІ місці – художні колективи закладів освіти м. Олександрії. Низка виконавців стала лауреатами огляду-конкурсу у різних номінаціях.
Марія Іванова