Олександр Корінний: «Моє завдання – згуртувати громаду»
Саме прізвище Корінний говорить саме про себе, що це ґрунтовна, глибинна людина. А після знайомства з Олександром Олександровичем список епітетів можна продовжити: прогресивна, високоосвічена (має три вищі освіти), креативна людина-дзиґа, яка не просто крокує орбітою Новоукраїнської об'єднаної територіальної громади, що на Кіровоградщині, а біжить наввипередки, адже хоче багато встигнути. Наша розмова з Олександром Корінним – про формування громади, її сьогодення і майбутнє та місце профспілки у ній.
- Спілкуючись з вами, Олександре Олександровичу, не перестаєш вражатися вашій компетентності, масштабності мислення. Ви і Новоукраїнка - можливо, це для вас малий масштаб? Чи не зваблювали Вас на вищі, столичні посади?
- Інколи надходили пропозиції, але я ж – корінний, не тільки за прізвищем. Я не збираюся залишати місто, в якому народився і прожив усе життя! На виборних посадах «парашутисти» не повинні бути. Принцип виборів ґрунтується на довірі. В першу чергу треба розуміти, що ти хочеш робити. Ходив, наприклад, малим на тренування по болоту, тепер хочу, щоб діти нашої громади ходили гарними тротуарами по освітлених вулицях, на стадіоні були трава, душові кімнати. Дещо із цього вже зроблено – тепер у нас один з найкращих стадіонів. Фінал чемпіонату області з футболу серед ветеранів проходив у нас, хоч рік тому там була випалена земля.
- Яке Ви ставите перед собою завдання?
- Моє завдання – згуртувати громаду. У нас дуже важкий менталітет. Ключова фраза обивателя: а що ти мені зробив? Я вважаю, що робити треба для громади. Коли ми дійдемо до мислення, що на першому місці не моє особисте, а загальне, тоді все у країні налагодиться. Черговість виконання робіт, наприклад, вуличного освітлення, вирішується не кулуарно чи одноосібно мною, а депутатами на сесії міської ради. В цьому році провели конкурс міні-грантів, щоб визначити, хто з мешканців готовий працювати на громаду. І знайшлися охочі. Наприклад, в одному мікрорайоні обладнали на пустирі волейбольний майданчик, біля школи - ігровий майданчик, артоб'єкт у центрі міста, навіть мобільну хімічну лабораторію придбали. Цим я пишаюсь, адже у мене є група людей – лідерів громадської думки, на яких я можу покластися. Щоб люди почали працювати на громаду, приділили увагу навчанню: семінарам, тренінгам, практикумам.
- Яку роль Ви відводите у громаді молоді?
- Аби щось змінити, треба робити ставку на молодь, виховувати адекватних, мислячих людей, які не будуть продавати свої голоси за гречку, а робитимуть власний вибір. У напіваварійному приміщенні ДЮЦу ми відкрили центр розвитку ініціатив молоді, за кошти грантодавців закупили оргтехніку та меблі. Тепер є така вільна локація для молоді, де можна провести конкурси, презентації, позайматися самостійно. З метою економії коштів ми обійшлися без запрошених тренерів, самі навчали аудиторію. Вчителі власноруч відремонтували кімнату і початок доброї справи є. Моя позиція така: не треба розраховувати на когось, в першу чергу - на себе. Учні написали 6 міні-проектів: будівництво басейну, сміттєпереробний завод, баскетбольний майданчик з нічним освітленням передбачили... Я переконав депутатів не підрізати крила дітям. Відійшли від стереотипів, що мер повинен перерізати червону стрічку, коли відкривається об'єкт, - діти самі організовують це дійство... Ми в цьому році відкрили 9 спортивних локацій. На сесії між депутатами та учнівським парламентом було підписано договір про співпрацю. Сьогодні молодь жартома називає мене голова комітету з реалізації їхніх мрій. Це висока оцінка для мене!
- Як сприймаєте об'єднану громаду?
- Цілком нормально. Але коли ми створили об'єднану громаду, не було й половини необхідних законів, що ускладнювало роботу. З чого ми почали? Із власного герба і прапора міста. Вважаю, що кожна територія повинна мати свою родзинку – не хочу, щоб при згадці про Новоукраїнку запитували: а де це? Тому й працюємо над образом свого міста. До речі, ми першими в Україні прийняли рішення про створення асоціації об'єднаних територіальних громад, без підтримки політиків чи інших «високих рук». Ми хочемо жити за тими правилами, яких вимагає час та наші громадяни. Що дає громада? З'являється більше довіри між жителями і владою, а тому у людей з'являється мотивація щось робити самим, змінювати життя території. До речі, ми потрапили до проекту ДОБРЕ і зараз працюємо над створенням інституту розвитку громади.
- Як ви приймаєте на роботу людей, за якими критеріями?
- Найперше, під час співбесіди запитую, чи є у претендента можливість їздити на навчання. Якщо чую негативну відповідь, як правило, прощаємося. Будь-які посадовці повинні фахово рости. Наприклад, у міській раді багато працівників уже пройшла стажування у Польщі. І це вже зовсім інші люди. Так, колишній керівник гуртка, підвищивши свій професійний рівень, написала проект «Центр розвитку ініціатив молоді», трансформувала його в життя. Тепер вона - заступник міського голови з питань місцевого розвитку та залучення інвестицій. Така посада – рідкість на сьогодні в органах місцевого самоврядування. Нам вона потрібна. Це дуже творча людина, яка організувала нові проекти у місті, згуртувала навколо себе дітей, проводить цікаві майстри-класи. Колективом я задоволений. Усі легкі на підйом, креативні і творчі.
- Чи знаходиться місце в громаді ветеранам?
- Ми тісно співпрацюємо з радою ветеранів. Її керівник заходить з пропозиціями: організувати хор дітей війни, привітати ювілярів, поїхати цікавими маршрутами, насадити на центральній вулиці квіти... Будь ласка, виділяємо кошти, займайтесь і насолоджуйтесь життям. Найважливіше те, що ми показуємо людям: у них є можливість впливати на владу, але для цього треба самим вставати і щось робити.
- Ваш погляд на профспілку?
- У пострадянському форматі – абсолютно негативний. На профспілку у сучасному варіанті із чітким баченням її діяльності – позитивно. Треба знати конкретні завдання профспілки: що вона може дати, не матеріально, а у плані підтримки, приміром, молодого фахівця чи пенсіонера, у лікуванні тяжко хворого. Тобто, майбутні члени профспілки мають володіти інформацією про спектр послуг, який вони можуть отримати.
- Що може дати профспілка? У цій фразі проглядається утриманство. На жаль, менталітет українців – корисливий. Місія ж профспілки – захисна. А від неї уже йдуть конкретні розгалуження. А сила профспілки – в активності її членів. У жодному законі, що стосується ОТГ, ні слова не сказано про працюючих. Тільки профспілка дає на це відповідь. Думаю, з часом представники громади зрозуміють її спрямування, що нам з вами, дійсно, по дорозі.
Віктор Федотов,
голова обкому профспілки працівників держустанов

Профспілковий селектор
Федерація профспілок Кфровоградської області взяла участь у селекторній нараді, що відбулась у режимі он-лайн в «Укртелекомі» Керівники всеукраїнських профспілок і територіальних профоб'єднань обговорили хід підготовки до проведення Всеукраїнської акції протесту в Києві і на місцях. Селектор провів Голова ФПУ Григорій Осовий.
Учасники наради обговорили проект вимог і резолюції Всеукраїнської акції протесту, проаналізували стан готовності до проведення акції членських організацій ФПУ у регіонах України, розглянуто можливість участі в акції інших профоб'єднань, що підтримують ФПУ у її вимогах, спрямованих на забезпечення соціально-економічних прав працівників і підвищення рівня життя населення.
Робочій групі дано доручення доопрацювати проекти документів Всеукраїнської акції протесту профспілок з урахуванням зауважень.
До речі, 7 листопада відбудеться зустріч членів Президії ФПУ з Прем'єр-міністром України Володимиром Гройсманом. Учасники наради акцентували увагу на необхідності проведення напередодні ухвалення Держбюджету на 2018 рік зустрічі представників профспілок з Головою Верховної Ради України Андрієм Парубієм.

Дії профспілок щодо вирішення колективних трудових спорів
Останнім часом Верховна Рада України, Кабінет Міністрів приймають низку нормативних актів або вносять зміни до діючих, які впливають на трудові відносини і тому часто виникають випадки загострення стосунків між роботодавцями і працівниками. Аби голови профспілкових організацій бути підготовленими до таких ситуацій і могли захистити спілчан перед роботодавцями і в судах, Федерація профспілок Кіровоградської області провела семінар-навчання. Відкрила захід і окреслила його мету заступник голови ФПО Оксана Терлецька.
Тему «Дії профспілок щодо вирішення колективних трудових спорів» розкрила начальник відділення Національної служби посередництва і примирення в області Оксана Крайносвіт. Діяльність служби спрямована саме на вирішення трудових спорів, запобігання їх виникнення та сприяння поліпшенню соціально-трудових відносин. У зв'язку з реформами, які відбуваються в країні, зокрема децентралізацією влади, нерідко виникають загострення соціально-трудових відносин на підприємствах, установах з питань заборгованості зарплати, невиконання умов колективного договору реорганізації чи ліквідації підприємств. Наймані працівники, бажаючи захистити свої права, вдаються до активних дій, але вони мають бути спрямовані у законодавче русло. Регулювання колективних трудових спорів дозволяє уникнути негативних наслідків.
Оксана Крайносвіт ознайомила із процедурою вступу у колективний трудовий спір, який розпочинається із формування вимог найманих працівників або профспілкової організації (щодо погашення заборгованості із зарплати, виплати її двічі на місяць, забезпечення теплового режиму та ін.). Сторонами трудового спору можуть бути наймані працівники або ж профспілкова організація та об'єднання роботодавців чи органи влади. Формування вимог здійснюється загальними зборами працівників або конференцією на виробничому рівні. Разом з вимогами збори визначають орган або особу, яка буде представляти їхні інтереси, та шляхом збору підписів (результати збору підписів узагальнюються і складається відповідний протокол). Формування вимог працівників, коли їхні інтереси представляє профспілка або об'єднання профспілок, затверджується рішенням виборного органу (наприклад, був Світловодський міський комітет профспілки).
Оформлені вимоги надсилаються роботодавцю, який повинен їх розглянути та повідомити працівників чи орган профспілки про своє рішення у 3-денний термін. Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції роботодавця, то він у 3-денний термін направляє їх у вищестоящий орган або власнику, які приймають відповідне рішення. Строк розгляду вимог будь-якою інстанцією не повинен перевищувати трьох днів та загальний термін розгляду вимог і прийняття рішень не повинен перевищувати 30 днів із дня отримання вимог.
Колективний трудовий спір виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників або профспілки одержав повідомлення від роботодавця про повну або часткову відмову у задоволенні вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням роботодавця або ж коли строки розгляду вимог, передбачені законодавством, закінчилися, а відповідь від роботодавця не надійшла. Із практики, дуже малий відсоток роботодавців надають відповіді щодо висунутих вимог працівників. Про виникнення колективного трудового спору орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, зобов'язаний у триденний строк проінформувати роботодавця, місцеву владу та відділення НСПП. Реєстрація колективного трудового спору здійснюється Національною службою на підставі подання відділення.
Висунення вимог та направлення їх роботодавцю не дає підстав та права найманих працівників на застосування на цьому етапі страйку, припинення роботи, що, як правило, трапляється на практиці. Страйк застосовується як крайній засіб вирішення трудового спору і не може розпочатися до проведення примирних процедур. Вирішення трудового колективного спору здійснюється з питань встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту і укладення чи зміни колективного договору примирною комісією. А в разі неприйняття рішення у строки, встановлені трудовим арбітражем, та виконання колдоговору або окремих його положень та невиконання вимог законодавства про працю – трудовим арбітражем. Страйк може бути розпочато, якщо примирні процедури трудовий арбітраж, примирна комісія, узгоджувальні зустрічі, прямі переговори не привели до вирішення колективного трудового спору, або ж роботодавець чи уповноважена особа ухиляються від примирних процедур або не виконують угоду, яка була досягнута в ході вирішення колективного трудового спору. На практиці багато підприємств виходять на страйк, не дотримуючись процедури вступу у колективний трудовий спір. Як правило, тоді йде звільнення працівників з роботи. Тому, закликала Оксана Крайносвіт, якщо виникла напружена ситуація, треба чи працівникам, ви організаціям профспілок негайно звертатися до відділення НСПП, яке надасть правовий супровід і допоможе вирішити трудовий конфлікт законним шляхом.
Під час семінару Оксана Терлецька вручила Почесні грамоти ФПУ за високу організацію оздоровлення дітей первинній профорганізації ПАТ «Ельворті» та єдиній первинній профорганізації «Гідросила».
Марія Іванова

Лариса Цандекова: «Відчуття одне: як ще багато треба зробити»
У недалекому минулому грізне КРУ сьогодні вже - управління Східного офісу Держаудитслужби в області. Змінилася не тільки вивіска, а й напрямки роботи, можна сказати, народжується абсолютно нова служба, головне призначення якої не каральна функція, а упереджувальна. Наша розмова з начальником управління Східного офісу Ларисою Цандековою – про результати роботи колективу.
- Як нам стало відомо, Ви, Ларисо Євгенівно, відпрацювали у цьому поважному кріслі рівно рік. Яким він був для Вас?
- Після року роботи відчуття у мене одне: як ще багато треба зробити, втілити напрацювань. Наша служба перебуває на шляху перетворень, тому роботи – непочатий край: від ревізій переходимо до аудиту. Це для нас новий вид контролю, тому, поряд з тим, що працюємо, багато навчаємося. Нинішній рік Дерджаудитслужба України оголосила роком навчання. Хочеться, щоб у людей змінилося уявлення про службу, аби на об'єктах нас не сприймали, як страшилки, а як партнерів, які допоможуть в роботі. Сьогодні ми вже працюємо на упередження – вказуємо керівникам на їхні похибки, спрямовуємо так вчиняти, щоб у подальшому їх не було. На жаль, багато фінансових порушень, які ми зафіксували, не повертаються до казни (а це наші дороги, ремонти соціальних об'єктів...). Справи скеровуються до суду, та вступають в силу різні фактори, які стоять на заваді поверненню втрат.
- Як Ви сприйняли своє призначення?
- Ця новина була не очікувана. Я уже підписала погодження на звільнення і раптом мене запрошують у столицю на співбесіду. (У керівника Держаудитслужби був таких хід: під час реорганізації перебирати кадри, дивитися на результати, щоб не втратити цінні). Коли прозвучала пропозиція, у мене ноги підкосилися, адже посада не для того, щоб потішити самолюбство, а в першу чергу – висока відповідальність. Якщо довірили, то треба виправдати, не підвести керівництво. У мене таке правило: якщо працювати, то з повною викладкою.
- Розкажіть, будь ласка, детальніше, що означає робота на упередження?
- Наше завдання – завчасно застерегти порушення. Ми розуміємо, що не помиляються ті, хто не працюють, адже законодавство стрімко змінюється, десь не встигають внести зміни у програму, десь спрацьовує людський фактор. І тут треба розпізнати: умисна помилка чи необачна. Аудити проводимо за власною ініціативою і беремо участь у заходах Держаудитслужби. Зараз проводимо державні фінансові аудити діяльності суб'єктів господарювання державного сектору економіки та виконання бюджетних програм. Мета аудиту – виявити всі больові точки підприємства чи установи: проаналізувати правильність прийнятих рішень, чи отримують належний рівень доходів, можливо, десь втрачають. Після проведеного аудиту вручаємо звіт і пропозиції. Наприклад, проводили аудит у Знам'янській міській раді і виявили недоотримання коштів бюджетом, вказали шляхи його наповнення... Чомусь не всі зустрічають нас люб'язно, хоча ми приходимо з добрими намірами, буває, не допускають до перевірки чи аудиту. За це передбачена відповідальність. У всьому світі проводяться аудити і там нікому в голову не прийде не допустити до перевірки чи не надати документи. Якщо аудитор дає оцінку, ніхто не сумнівається в його компетентності. Українці у цьому плані унікальні: суб'єкти перевірок пишуть заперечення, ми їх спростовуємо – доказова база у нас залізна.
- Які типові порушення виявляєте?
- Чомусь на об'єктах мало звертають уваги ще на початковій стадії на формування бюджетних запитів, тому у розпорядників коштів бачимо великі проблеми, саме від незнання фінансової дисципліни, Бюджетного кодексу. Суми фігурують мільйонні. Багато виявляємо порушень у сфері соціального захисту: неправильно призначені пенсії, субсидії, інші допомоги. Ці суми відшкодовуються повністю. Серед типових порушень завищення обсягів та вартості виконаних робіт, а це зайве витрачання бюджетних коштів. Взагалі, майже на кожному перевіреному об'єкті виявляються суттєві порушення фінансово-бюджетної дисципліни та недоліки у здійсненні фінансово-господарської діяльності. Так, за 9 місяців ми провели 34 ревізії фінансово-господарської діяльності, 3 перевірки державних закупівель, державний фінансовий аудит діяльності суб'єкту господарювання державного сектору економіки та державний фінансовий аудит виконання бюджету Знам'янки. Виявлено порушень фінансово-бюджетної дисципліни, що призвели до втрат, на загальну суму понад 16 млн. грн.
- Чи задоволені Ви своєю командою? Раніше в КРУ працювали високі професіонали, які були на голову вище бухгалтерів підконтрольних об'єктів. А сьогодні?
- Кадрами я задоволена. Це грамотні фахівці і порядні люди, які гідно представляють службу, тактовно поводяться на об'єктах. У нас завжди була добра кузня кадрів, тому працівників переманювали на різні посади. Звісно, кадрів не вистачає, тому запрошуємо у наш колектив молодь, яка внесе свіжий подих у роботу. Наприклад, нещодавно до нас прийшов юнак, ініціативний, активний, який хапає усе на ходу. Хочеться, щоб таких працівників було побільше. Хоча високими зарплатами похвалитися не можемо, тому у нас залишаються найбільш віддані професіонали. Без перебільшення, у службі працюють за покликанням. Я працювала у кількох колективах – очолювала Петрівський, Олександрійський КРВ, тепер обласне управління – і скрізь мене оточували гарні фахівці, яких виховувала і які переходили зі мною на інше місце роботи. Коли в Олександрійському КРВ відбулася реорганізація і ми понаписували заяви на звільнення, працівники були до останнього зі мною, готували справи і здавали в архів.
- Робота у Вас насичена, сповнена неординарними випадками. Чи можете пригадати цікаву пригоду?
- Можу. Якраз проводили ревізію на Кременчуцькій ГЕС. Залишалося на кілька днів роботи, а тут випав сніг, дороги замело повсюди. Незважаючи на попередження гідрометеослужби, ми з бригадою їдемо на автовокзал – автобуси не випускають, а ми умовляємо водія: нам треба! Крім нас, ніхто з пасажирів не ризикнув їхати. Від'їхали ми, мабуть, кілометрів з десять і на повороті попали у снігову пастку. Викликали МНС-ників, вони застрягли. З 6-ї ранку і до години дня нас визволяла не одна бригада. Це запам'яталося на все життя, ледь не пообмерзали – дуже вже хотіли виконати завдання, мало не ціною власного життя.
- Чи гадали Ви, Ларисо Євгенівно, що станете начальником управління Держаудитслужби? Ким Ви мріяли стати?
- Про ревізорське крісло точно не мріяла. Хотіла стати лікарем, але життя зробило кардинальний поворот. Сьогодні я не жалкую, що так сталося. Сприймаю ці речі по-філософськи: все, що з нами трапляється, значить так треба. Випадковостей не буває.
- Якою рисою свого характеру Ви задоволені?
- Я ніколи й нікому не заздрю. Це моє життєве кредо. Умію радіти, коли в людини щось виходить, коли вона щось гарне придбала чи знайшла цікаву роботу. Мій життєвий принцип простий: живу так, щоб не соромно було дивитися людям в очі. Наша робота настільки відповідальна і серйозна, що часто не вкладаємося у звичайний робочий час. Але якби там не було, не дозволяю виходити із себе і колег привчаю до тактовності й об'єктивності. Доля керівника такої специфічної установи – нелегка. За цей рік багато чому навчилася і, звісно, змінилася – стала більш критично підходити до себе, аналізую кожен свій крок, кожне слово, щоб нікого не образити, зрозуміти, адже у моїх руках людські долі. Мене жодна колегія так не покарає, як покараю сама себе. Моя професійна мрія: щоб у нас в регіоні була на рівні фінансова дисципліна і підняти своїх працівників на такий постамент, на який вони заслуговують.
Марія Іванова

Що таке інспекційні відвідування
Новий порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, визначеного Кабінетом Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, викликає ще чимало запитань як у роботодавців, так і працівників. Під час семінару, який відбувся у Федерації профспілок області, начальник відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно – правових актів управління Держпраці в області Ганна Масловська детально проінформувала профспілковий актив про новий порядок здійснення контролю, зокрема про проведення інспекційних відвідувань.
Ганна Масловська детально зупинилась на підставах інспекційних відвідувань згідно з новим порядком та зробила акцент на тому, що підставою для інспекційного відвідування може бути скарга фізичної чи юридичної особи. Заявник може поскаржитись на іншу особу тільки за довіреністю. З інших підстав - доповідач виділила повідомлення профспілкових організацій про порушення трудового законодавства в ході громадського контролю.
Ганна Масловська наголосила, що інспектор праці може прийти перевірити підприємство, керуючись інформацією Пенсійного фонду або Державної фіскальної служби. Зокрема, якщо на підприємстві більше року працюють особи за цивільно – правовим договором. Слід враховувати, що не кожна посада підпадає під вказану форму працевлаштування. Цивільно – правовий договір, пояснила Ганна Масловська, передбачає конкретний обсяг роботи та оплату визначених послуг.
Учасників семінару також було проінформовано про передачу функцій контролю за додержанням законодавства про працю органам місцевого самоврядування в області.
Прес-центр ФПО

Точка зору профспілок на Державний бюджет
Профспілки, в тому числі і наше профспілкове об'єднання, як і передбачає закон, брали активну участь у формуванні проекту Державного бюджету на наступний рік, завчасно надали конкретні пропозиції. Проте сьогодні вимушені заявити, що більшість із них не врахована. Більш того, Уряд без погодження з профспілковою стороною та без розгляду на засіданні Національної тристоронньої соціально-економічної ради вніс до Верховної Ради України проект Закону «Про Державний бюджет України на 2018 рік».
Профспілки не можуть погодитися із запропонованими Урядом рівнями основних державних соціальних стандартів та гарантій, обсягами фінансування окремих галузей та програм. Так, не забезпечено достатнього фінансування галузей промисловості та програм підтримки вітчизняних підприємств для збереження існуючих і створення гідних робочих місць, справедливого розподілу результатів праці, реалізації прав і гарантій працівників, визначених законодавством, не приділено увагу ліквідації зарплатних боргів на державних підприємствах і у бюджетній сфері, фінансуванню заходів з охорони праці.
Запропонований Урядом розмір мінімальної зарплати станом на 1 січня 2018 року в сумі 3723 грн складатиме близько 90 відсотків від фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є зниженням рівня державної гарантії проти поточного року (станом на 1 січня 2017 року розмір мінімальної зарплати було встановлено на рівні фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Продовжено практику попередніх років щодо встановлення розміру прожиткового мінімуму, який удвічі менший за оприлюднений Міністерством соціальної політики України. Фактичний його розмір: 1700 і 3581 грн. відповідно. При його розрахунку не дотримано вимог Закону України «Про прожитковий мінімум». Відповідно занижені й розміри базового тарифного розряду ЄТС та мінімальної пенсії.
Враховуючи те, що прожитковий мінімум для працездатної особи є розрахунковою базою для визначення тарифних ставок у госпрозрахунковій сфері, то і вона занижена більш ніж удвічі.
Слід зазначити, що після низки проведених консультацій деякі профспілкові пропозиції щодо вирішення окремих точкових проблем враховано (зокрема щодо фінансування Державної цільової соціальної програми «Молодь України», індексації стипендій студентам ВНЗ І-ІV рівня акредитації, надання державної підтримки дитячим закладам оздоровлення і відпочинку, пільгового державного кредитування і здобуття вищої освіти, забезпечення державної фінансової підтримки фізкультурно-спортивних товариств). Проте це невелика частка пропозицій профспілок. А загалом профспілки визнали, що проект ЗУ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» не спрямований на забезпечення достатнього рівня життя громадян, визначеного Конституцією та законами України: не забезпечує достатнього фінансування галузей бюджетної сфери та належної підтримки вітчизняних підприємств, ліквідацію боргів із зарплати. Проектом порушується низка норм міжнародного та національного законодавства. Тому профспілки мають намір відстоювати свої позиції, активно співпрацюючи з комітетами Верховної Ради та окремими народними депутатами. Заплановано також у листопаді провести всеукраїнську акцію протесту профспілок.
Максим Баланенко,
Голова Федерації профспілок області