Зворушлива зустріч ліквідаторів
Напередодні Чорнобильської дати – 40-річчя з дня ліквідації аварії на ЧАЕС в залі Федерації профспілок області відбулася зворушлива зустріч ліквідаторів наслідків катастрофи, вдів та тих, хто пам'ятає цю незламну категорію людей і ті події.
Відкрив захід голова громадської організації «Ліквідатор» Леонід Гришков, який нагадав присутнім про трагічну дату, коли вибухнув «мирний» атом на ЧАЕС 26 квітня 1986 року. Він звернувся до чорнобильців усіх років, які віддали свої найкращі роки, здоров'я задля порятунку країни від невидимого лиха. Чимало життів забрав Чорнобиль...
«40 років минуло відтоді, а ніби вчора було. Щороку буваю у тих краях, там поховані батьки, на власні очі бачу, якої біди накоїла ЧАЕС своїм вибухом. Хоча фізики-ядерники запевняли, що все буде добре. Таку катастрофу світового масштабу не можна забути. А подвиг ліквідаторів записаний у «Книзі пам'яті». 3,5 мільйона потерпілих від Чрнобильського лиха тільки в Україні. Що потрібно сьогодні ліквідаторам, вдовам? Більше уваги і поваги від держави. Громадська організація робить все можливе для ліквідаторів та вдів, нагадує представникам влади про їхні зобов'язання. І тоді, 40 років тому пожежники, військові, медики, водії, солдати строкової служби стали на захист країни, і сьогодні воїни виборюють у двобої з ворогом свободу і незалежність України. Така природа чоловіків: за першим покликом йти у бій».
Леонід Гришков вручив ліквідаторам та вдовам високі нагороди – ордени «Герой Чорнобиля», зірки «Герой Чорнобиля» та медалі «40 років Чорнобиля».
До нагородження долучився голова обласної організації ветеранів України Анатолій Перевозник – вручив відзнаки від своєї організації. Він зазначив: «Наше завдання – берегти пам'ять про ті роки, про ліквідаторів, які заплатили високу ціну, приборкуючи "мирний» атом. Ми у великому боргу перед чорнобильцями. Держава теж заборгувала їм. Хочеться, щоб ця особлива категорія не випрошувала законні пільги чи виплати, а мала без нагадувань гідне життя. Ветеранська організація провела низку заходів, підготувала не один десяток звернень до влади, народних депутатів, щоб привернути увагу до потреб людей з особливими потребами, в тому числі і чорнобильців, пенсіонерів, чимало з яких отримують пенсію нижче прожиткового мінімуму».
Перед присутніми виступив творчий колектив «Калинонька» та порадував ліричними піснями. Затамувавши подих слухали присутні також виступ Андрія Фоменка, автора і виконавця, який 19-річним солдатом брав участь у ліквідації Чорнобильської катастрофи. Його пісня «Про чорного лебедя» звучала як набат...
Пресцентр ФПО

«Забезпечимо здорове психосоціальне середовище»
Така була тема брифінгу, який провела в.о начальника управління інспекйної діяльності у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці Яна Лінецька в обласній бібліотеці ім. Д. Чижевського з нагоди відзначення 28 квітня Всесвітнього Дня охорони праці та Дня охорони праці в Україні.
У заході взяли участь представники підприємств, установ, організацій Кіровоградщини, зокрема,керівники служб, інженери з охорони праці, фахівці управління ключових напрямків. Яна Лінецька нагадала, що ідея започаткувати День охорони праці з'явилася після того, як у 1989 році американські та канадські робітники та профспілки провели День вшанування пам'яті працівників, які загинули на роботі.
У 2026 році День охорони відзначається під девізом «Сприятливе психосоціальне робоче середовище: шлях до процвітання працівників та сильної організації». Посадовиця закликала присутніх дбати про ментальне здоров'я працівників, яке є невід'ємною частиною безпеки на виробництві, запроваджувати програми психосоціальної підтримки.
По завершенню брифінгу зустріч активно продовжилась у форматі «запитання – відповідь». Представників суб'єктів господарювання цікавили питання щодо проведення робіт на висоті, використання засобів індивідуального захисту, атестації робочих місць, проходження медоглядів, дистанційної роботи тощо. На всі питання посадовці Держпраці надали вичерпні відповіді.

Онлайн - естафета з безпеки праці: участь профспілок
Щороку, 28 квітня в світі відзначають День охорони праці. З нагоди цього Дня – кінець квітня завжди насичений подіями та заходами.
Першим заходом, присвяченим Всесвітньому Дню охорони праці, цього року був онлайн-захід «Естафета безпеки від фахівця до фахівця: ділимося – підсилюємо!», проведений 23 квітня 2026 року Журналом «Охорона праці» та Європейським співтовариством з охорони праці (ESOSH).
Участь в заході взяли представники Державної служби України з питань праці, Державної регуляторної служби, Федерації профспілок України, Федерації роботодавців України, Конфедерації роботодавців України, Європейської Бізнес Асоціації, Платформи суспільного діалогу та реформ у сфері безпеки праці», ГС «Українська асоціація професійної безпеки», ГС «Реформи для бізнесу: участь та співпраця», вищих закладів освіти, а також фахівці з охорони праці найпотужніших підприємств нашої країни тощо. Участь в Естафеті взяли більше ніж 250 осіб, що яскраво демонструє зацікавленість спільноти до проблематики у сфері охорони праці.
Подія стала справжнім надихаючим майданчиком для обміну досвідом, ідеями та практичними рішеннями у сфері безпеки праці. Разом із фахівцями з охорони праці, представниками бізнесу, профспілок, державних органів та закладів освіти учасники обговорили ключові виклики сьогодення.
Василь АНДРЕЄВ, заступник Голови ФПУ та Голова Профспілки будівельників України, поділився із слухачами профспілковим стратегічним баченням до реформування законодавства з безпеки праці та охорони здоров'я працівників на роботі та діям профспілок на випередження щодо адаптації до майбутніх змін. Василь АНДРЕЄВ акцентував увагу учасників на систематичній діяльності профспілок щодо захисту прав працівників, побудові мережі представників профспілок, яка відповідатиме європейським нормам, розробці нових регламентів для функціонування комісій з питань охорони праці, ефективності профспілкового представництва у цій сфері, а також для роботи з ветеранами, спрямованій, перш за все, на створення безпечного та здорового робочого середовища для цієї категорії працівників.
За словами заступника Голови ФПУ, прагнення профспілок, які об'єднують понад 2 мільйона працівників, це «нульовий травматизм», й для цього профспілковою стороною постійно, на усіх рівнях, доноситься Уряду профспілкова позиція до кожного проєкту нормативно-правового акту з питань охорони праці. Щодо мінімізації ризиків – ведуться розмови з роботодавцями, головним посилом цих розмов є те, що «фінансування заходів та засобів з охорони праці – це не витрати, це можливість уникнути небезпечних ситуацій, небезпечних локацій на кожному із підприємств і на всіх виробничих майданчиках, кожний долар вкладений в безпеку праці однозначно окупається».
Крім того, Василь АНДРЕЄВ, у своєму виступі, підняв таке важливе питання, як розслідування нещасних випадків на роботі, відстоювання, зокрема й профспілковими юристами, прав потерпілих у суді, а також обговорив проблематику розслідування професійних захворювань, недосконалість процедури компенсацій та відшкодування працівникам шкоди, заподіяної їхньому здоров'ю. Головним напрямком роботи й профспілок, й роботодавців, на думку, представника Федерації, має бути превенція виробничого травматизму та проф.захворюваності, вжиття заходів щодо недопущення їх настання.
Друга частина заходу була особливо емоційною: відбулася урочиста церемонія нагородження переможців XV Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей» – 2026.
За словами головного редактора Журналу «Охорона праці» Дмитра Матвійчука: «Цей конкурс – більше, ніж творчість. Він є вагомим внеском у формування культури безпеки. Лише цього року до теми безпеки через конкурс долучилися близько 800 000 людей – юні художники, їхні батьки, друзі, вчителі, профспілки, освітяни, усі, хто перебував в орбіті конкурсу. Кожна робота авторів малюнків — це маленький, але важливий крок до безпечнішої України».
Розуміючи важливість формування культури безпеки праці, цього року Федерація профспілок України, зокрема особисто Голова – Сергій БИЗОВ, зробили потужний фінансовий внесок у призовий фонд Конкурсу, а Василь АНДРЕЄВ також передав коштовні подарунки юним художникам від Профбуду України.
Дмитро Матвійчук завершив подію словами, які варто пам'ятати щодня: «Думайте про безпеку! Будьте у безпеці!»
Департамент охорони праці апарату ФПУ

Піклуючись про здорове психосоціальне робоче середовище
З нагоди Дня охорони праці в Україні Федерація профспілок області провела семінар за участі начальника відділу з питань праці управління інспекційної діяльності Олени Хіміч.
Відкрила захід Голова ФПО Оксана Терлецька, яка озвучила гасло, під яким відзначається цього року День охорони праці, - «Подбаймо про здорове психосоціальне робоче середовище». «Думаю, не випадково вибрали таку тематику, адже 5-й рік живемо в умовах повномасштабної війни. А це постійні стреси, ідучи на роботу, протягом робочого дня, повертаючись з неї... Усі ми перебуваємо у психоемоційному стані. Безумовно, все це впливає і на результативність роботи, і на продуктивність праці працівників. У цій ситуації, головна роль належить нам,профспілкам, - ми маємо в першу чергу контролювати роботодавців, допомагати створювати безпечні, належні умови праці. Це спільна відповідальність: і роботодавців, і профспілок, і державних органів, аби працівник був захищений на робочому місці і впевнено міг виконувати свої обов'язки. У 2025 році ми оновили Угоду про співпрацю з Південно-Східним міжрегіональним управлінням Держпраці. В рамках цієї Угоди проводимо спільні заходи, долучаємося до інформаційних кампаній, які проводять соціальні партнери. Зокрема поширюємо у соціальних мережах інформаційні матеріали до Дня охорони праці. І найсвіжіший приклад співпраці – сьогоднішній захід».
Олена Хіміч зазначила, що нинішня ситуація зумовила управління Держпраці займатися такою тематикою, як психосоціальна підтримка на робочому місці. «Незважаючи на війну, наша країна проходить процес інтеграції до Європейської правової системи. Такі процеси неодмінно впливають на бізнес, на відносини між робітниками і керівниками. Саме війна матиме великий вплив на ментальне здоров'я працюючих, зокрема молоді, яка тільки виходить на ринок праці, а потім буде головним потенціалом працездатного населення. Наше законодавство побудоване так, що роботодавець несе відповідальність за найманих працівників. Прийнять на роботу – забезпеч, надай, створи умови. У 2025 році був прийнятий ЗУ «Про систему охорони психічного здоров'я", який дає визначення «психосоціальної допомоги», а роботодавця повинно турбувати здорове та безпечне середовище, що сприяє продуктивній роботі, особистісному зростанню, психічному і фізичному добробуту працівників. Запровадження політики психосоціальної підтримки на робочому місці – це гарний спосіб розпочати діалог з роботодавццями, приміром представникам первинних профорганізацій про формування такої політики. Що цікавить роботодавця? Прибуток. А щоб його отримати, люди повинні продуктивно працювати, а для цього вони мають бути здоровими: фізично і психічно. Особливої уваги потребують мобілізовані особи, а їх ставатиме все більше».
Олена Хіміч назвала аспекти, які впливають на психічне здоров'я - пандемія, екологія, війна, робота, стан фізичного здоров'я, особисте життя, а також виділила симптоми стресу: фізичні (безсоння, втома, головний біль...), психологічні , поведінкові (тривога, зневіра, втрата пам'яті, песимізм...), поведінкові (підвищена чутливість, гнів, зловживання алкоголем, перепади настрою...). «Оскільки люди більше часу проводять на роботі, то саме в колективі можна помітити зміни, які відбуваються в колеги і, як кажуть, бити у дзвони. Яка може бути психосоціальна підтримка? Не контролювати цей процес, а здійснювати інформаціно-консультаційний супровід, адже мета цієї підтримки – створення умов для забезпечення професійної стікості.»
Під час семінару мова йшла про найвразливіші групи населення: які належать до національних меншин, мають нижчу освіту, менший стаж або нерівномірну кар'єрну історію, а також жінки. Їм потрібна подвійна увага, щоб вони почувалися рівними в колективі. Саме на роботі є різні психосоціальні ризики, наприклад, цінність роботи, її обсяг, графік, застаріле обладнання, нічні зміни. До речі, в цьому році збільшилася кількість смертельних випадків сторожів на робочому місці вночі. Олена Хіміч розповіла, яке може бути втручання для подолання стресу, пов'язаного з роботою. Є кілька рівнів: проактивний (це дії, спрямовані на зміну або усунення джерел стресу), захисний (виявлення стресу та підвищення здатності працівників справлятися зі стресовими ситуаціями), реактивний – це той рівень, коли людина потребує лікування. Мета втручання: формування сприятливих умов для підвищення продуктивності праці та зміцнення ментального здоров'я.
За допомогою відеосюжету Олена Анатоліївна рекомендувала представникам роботодавців та профспілок запроваджувати на підприємствах, у закладах, установах політику психосоціальної підтримки, назвала етапи запровадження ПСП. Є багато громадських організацій, які безплатно проводять навчання, наприклад, з надання першої домедичної допомоги, тренінги. Треба вивчити потреба: хоче колектив пройти навчання, чи ні? Ця політика може стати частинкою колективного договору. До речі, за рахунко профспілкових коштів можна організовувати цікаві екскурсії, поїздки, які позитивно впливатимуть на психологічне самопочуття.
ПСП містить ключові параметри: заява про наміри, цілі, зобов'язання і відповідальність керівника чи іншого представника, план та заходи до нього. Є багато аспектів, які можна поліпшити на робочому місці, що впливатимуть на психологічний стан працівників. Окремим положенням цієї політики може бути розділ, присвячений адаптації ветеранів війни на робочому місці...
Пресцентр ФПО

За участі фахівців Пенсійного фонду України проведено семінар для профспілкового активу ФПУ
21 квітня відбувся інформаційний семінар для представників членських організацій ФПУ за участі фахівців Пенсійного фонду України з питань пенсійного забезпечення, соціального страхування та інших напрямів роботи фонду.
Відкриваючи захід заступник Голови ФПУ Василь Андреєв відзначив важливість проведення таких заходів для підвищення рівня обізнаності профактиву та подякував фахівцям Пенсійного фонду за участь у проведенні інформаційних заходів.
Більше двох годин фахівці Пенсійного фонду, в більшості на конкретних прикладах, відповіли на низку питань, порушених учасниками семінару.
До відома учасників заходу було доведено інформацію, що у рамках Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі», яким передбачено здійснення оцифрування даних про стаж, набутий працівниками до 31 грудня 2003 року, для включення його до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, незалежно від того, коли такі дані будуть надані, тобто до чи після закінчення п'ятирічного терміну, передбаченого зазначеним Законом (10 червня 2026 року), усі належним чином відскановані і надані дані про відсутній стаж будуть опрацьовані і включені до зазначеного Реєстру.
Було обговорено також питання врахування до страхового стажу періодів роботи голів профспілкових організацій на штатних посадах, яким дані про такі періоди роботи внесено до трудової книжки на підставі рішень (протоколів) загальних зборів.
Учасникам заходу було роз'яснено, що за умови дотримання Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, незважаючи на те, що є підставою внесення даних про таку роботу (наказ, розпорядження, рішення чи протокол загальних зборів), вона має зараховуватися до страхового стажу для обчислення пенсії.
Під час семінару були висвітлені питання:
- порядку і розмірів індексації пенсій;
- перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам;
- ідентифікації одержувачів пенсій:
- обчислення пенсії у разі переходу з одного виду пенсії на інший;
- способи перевірки правильності обчислення розміру пенсії;
- виконання рішень судів і виплати пенсій на їх підставі та інші важливі питання.
Проведення такого семінару є важливим для підвищення рівня інформованості профспілкових працівників та якості захисту прав застрахованих осіб.
Управління соціального страхування і пенсійного забезпечення апарату ФПУ

Чорнобильська катастрофа. Пам'ятаємо
26 квітня 2026 року виповнюється 40 років від дня Чорнобильської катастрофи - найбільшої техногенної аварії в історії людства, яка стала глобальним символом ядерної небезпеки та нагадуванням про ціну людської безвідповідальності.
У ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му енергоблоці ЧАЕС під час технічного експерименту сталися два вибухи. В атмосферу потрапила хмара радіоактивного пилу, яка поширилася далеко за межі України.
Наслідки катастрофи набули глобального характеру. Радіоактивне забруднення охопило до трьох чвертей території Європи.
Аварія спричинила довготривалі екологічні, медичні, соціальні та економічні наслідки: зростання захворюваності, руйнування екосистем, вимушене переселення сотень тисяч людей, психологічні травми, масштабні втрати для держав.
Першими на ліквідацію наслідків стали пожежники, військові, інженери та медики. Вони діяли в надзвичайно небезпечних умовах, часто без повного усвідомлення ризиків, і фактично стали щитом для України, Європи та світу. Їхній подвиг назавжди залишиться символом мужності та самопожертви.
Водночас Чорнобиль став і трагічним прикладом системних проблем: замовчування правди, ідеологічного контролю інформації та нехтування безпекою людей.
У рік 40-ї річниці Чорнобиль залишається символом не лише минулої трагедії, а й постійної боротьби за ядерну безпеку світу.
Висловлюємо щирі слова подяки всім ліквідаторам страшної аварії, засвідчуючи їм свою шану за їхній героїзм і самовідданість, адже ціною власного життя та здоров'я, без вагань і роздумів, вони ліквідовували наслідки аварії на Чорнобильській АЕС.
Від імені Президії ФПО
Голова Федерації профспілок області Оксана ТЕРЛЕЦЬКА