Щодо перегляду розміру прожиткового мінімуму та приведення його у відповідність до реальної вартості життя в Україні
Соціальна політика. Соціальний захист населення
Прошу Кабінет Міністрів України ініціювати перегляд методології визначення прожиткового мінімуму та забезпечити, щоб його розмір реально відображав вартість життя в Україні, а не лише бюджетні можливості держави на конкретний рік.
Постанова КМУ №780 від 11.10.2016 формально визначає методологію розрахунку - перелік продуктів, товарів та послуг споживчого кошика, на основі якого мав би вираховуватись прожитковий мінімум. Однак реальний розмір прожиткового мінімуму, який застосовується на практиці, щороку встановлює Верховна Рада окремим Законом про Державний бюджет - і ця сума не виводиться з вартості споживчого кошика, а визначається, виходячи з наявних бюджетних ресурсів. Іншими словами: держава не розраховує, скільки коштів реально необхідно людині для життя. Вона визначає, скільки готова на це виділити - а вже потім ця довільна, бюджетно обумовлена цифра видається за "соціальний стандарт", яким керуються мільйони українців при оформленні допомоги, пільг, аліментів та інших виплат. Це означає, що сама методологія споживчого кошика, навіть закріплена постановою, фактично не виконує своєї функції. Прожитковий мінімум перестав бути розрахунковим показником і став інструментом бюджетної економії.
Постанова №780 застосовується попри визнання її незаконною Верховним Судом. Окремо звертаю увагу: рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2018, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 та постановою Верховного Суду у справі №826/3639/17 постанова КМУ №780 була визнана незаконною та нечинною - через порушення порядку проведення науково-громадської експертизи. Попри це судове рішення, методологія, закладена цією постановою, продовжує застосовуватися й донині.
Держава вже понад 7 років послуговується документом, скасованим власним Верховним Судом, що є порушенням принципу правової держави, закріпленого статтею 8 Конституції України. Станом на 2026 рік прожитковий мінімум для працездатної особи становить 3 328 грн, для дітей від 6 до 18 років - 3 512 грн, для дітей до 6 років - 2 817 грн. Ці суми встановлені Законом про Державний бюджет на 2026 рік і не відповідають реальній вартості споживчого кошика, розрахованого навіть за застарілими нормами постанови №780 - за якими реальний прожитковий мінімум виходить щонайменше 11 850 грн на особу. Через це:
1. Сім'ї, які реально перебувають у складному фінансовому становищі, формально не отримують статусу малозабезпечених, оскільки їхній дохід "перевищує" занижений прожитковий мінімум.
2. Розмір соціальних виплат, пенсій, аліментів та податкових пільг, прив'язаних до прожиткового мінімуму, залишається штучно низьким - не через брак методології, а через свідоме бюджетне рішення.
3. В умовах війни та зростання цін це позбавляє громадян конституційного права на достатній життєвий рівень (стаття 48 Конституції України).
4. Держава продовжує застосовувати нормативний акт, скасований судом, що підриває довіру до принципу верховенства права.
Україна декларує курс на європейську інтеграцію. У країнах ЄС прожитковий мінімум розраховується на основі реальної вартості споживчого кошика і переглядається автоматично щороку - а не встановлюється довільно в межах бюджетних можливостей. Європейська інтеграція - це не лише про зовнішню політику, а про гідність кожної людини всередині країни та про чесність держави у власних розрахунках.
Прошу Кабінет Міністрів України 1. Забезпечити, щоб розмір прожиткового мінімуму реально відповідав вартості споживчого кошика, а не визначався виключно бюджетними можливостями. 2. Здійснити перегляд норм споживчого кошика з урахуванням рішення Верховного Суду у справі №826/3639/17. 3. Запровадити законодавчо закріплений механізм, який унеможливить розрив між розрахунковою методологією та фактично встановленим розміром прожиткового мінімуму. 4. Забезпечити публічну звітність про методологію розрахунку прожиткового мінімуму та про статус виконання рішення Верховного Суду щодо постанови №780. 5. Надати офіційну письмову відповідь по суті порушених питань у встановлений законом строк.
Петиція №41/010155-26еп
Дата початку збору підписів: 18 червня 2026 р.
До кінця збору підписів залишилось: 88 днів
Автор: Кожахметова Мирослава Василівна

Моє слово – «Любов»
Його виділив з рідної мови студент Кропивницького фахового будівельного коледжу, член Молодіжної ради ФПО Андрій Харченко, який долучився до онлайн- челенджу «Говори українською – це модно».
«Для мене це головне слово. Любов до батьків, усіх рідних, до довкілля, України. Хочеться, щоб це жахіття закінчилося і запанували спокій, затишок, любов у країні й у кожній родині. Любов – це турбота, підтримка, розуміння, відданість рідним і близьким. Це внутрішня потреба дбати один про одного, приймати людину такою, як вона є. Любов – це не просто почуття, а бажання бути поруч, ділити радість і труднощі.
Про любов написано багато, адже це головна рушійна сила, яка здатна змінити на краще і людину, і в цілому життя».
#ГовориУкраїнськоюЦеМодно
#МолодьПрофспілок
#МолодіжнаРадаФПО
#УкраїнськаМова
#МоваЄднає

Вітання - Баланенку
Шановний Максиме Олексійовичу!
Щиро вітаємо Вас з днем народження!
День народження - це не просто кількість прожитих років, а набутий досвід, власні досягнення і мрії. Ви досягли багато у цьому житті, а попереду Вас чекає ще багато планів і задумів, тож бажаємо Вам невичерпної енергії для підкорення нових вершин і втілення найзаповітніших мрій. А ще зичимоВам справжнього щастя, яке зігріває душу, незламного оптимізму та мудрості, що допомагають долати усі труднощі!
Хай поруч завжди будуть люди, які надихають і підтримують Вас, а кожен день приносить нові можливості для зростання і розвитку. Нехай ця нова глава у Вашому житті буде сповнена щасливих моментів, перемог та здобутків.
Міцного здоров'я, гідного достатку, родинного затишку і віри у краще майбутнє! Миру, злагоди та якнайшвидшої перемоги!
З повагою
Голова ФПО Оксана ТЕРЛЕЦЬКА

Нарада ФПУ: міжнародні результати, економічні рішення та планування роботи на друге півріччя 2026 року
19 червня відбулася нарада керівництва Федерації профспілок України з керівниками членських організацій ФПУ, яка пройшла у змішаному онлайн/офлайн форматі під головуванням Голови ФПУ Сергія Бизова.
Відкриваючи засідання, Голова ФПУ поінформував учасників про результати своєї участі у 114-й сесії Міжнародної організації праці та 30-му Конгресі Американської федерації праці – Конгресу виробничих профспілок (AFL-CIO). У своєму виступі він детально зупинився на ключових міжнародних зустрічах, які сприяли посиленню позицій ФПУ та України на світовій профспілковій арені.
У Женеві Голова ФПУ провів низку важливих переговорів, зокрема з:
• Генеральним директором МОП Жільбером Унгбо
• Регіональним директором Бюро МОП для країн Європи та Центральної Азії Пітером Ван Руйем
• Директором Бюро МОП з питань діяльності працівників (АКТРАВ) Олівером Рьопке
• Завідувачем відділу країн Східної Європи Бюро МОП (АКТРАВ) Сергіусом Гловацкасом
Також відбулися зустрічі з представниками міжнародного профспілкового руху:
• Генеральним секретарем Міжнародної конфедерації профспілок (МКП) Люком Тріанглом
• Виконавчим секретарем Панєвропейської регіональної ради МКП Антоном Лєппіком
• Президентом AFL-CIO Ліз Шулер
• Директором міжнародного департаменту AFL-CIO Кеті Файнгольд
• Директором української програми Центру солідарності AFL-CIO Трістаном Масатом
• Президентом Конгресу австралійських профспілок (ACTU) Мішель О'Ніл
• Головою Конфедерації профспілок Азербайджану Сахіб Алі огли Мамедовим
• Головою Федерації профспілок Киргизстану Джумадіде уулу Мурадилом
• Президентом Всепольського об'єднання профспілок Пьотром Островським
• Головою Білоруського конгресу демократичних профспілок Аляксандром Ярашуком
• Президентом Конфедерації профспілок М'янми Маунг Маунгом
• Заступником голови Конфедерації профспілок Норвегії Аре Томасградом
«Зустріч з Люком Тріанглом дала можливість більш детально висвітлити позиції, стратегію майбутнього розвитку та отримати зворотний зв'язок безпосередньо із перших вуст, минаючи посередників. Живе спілкування завжди дозволяє краще зрозуміти один одного», — наголосив Сергій Бизов.
Учасники наради позитивно оцінили результати міжнародної діяльності ФПУ.
Заступник Голови Всеукраїнської профспілки захисників України, спортсменів та працівників сфер Юрій Думанський подякував Голові ФПУ за ефективну роботу на міжнародному рівні та висловив готовність долучитися до реалізації майбутніх проєктів, які будуть стосуватися інтеграції ветеранів та просування ветеранської політики.
Другим питанням порядку денного стало обговорення собівартості квадратного метра орендної плати для членських організацій у Будинку спілок. З доповіддю виступив заступник Голови ФПУ Ігор Москаленко, який акцентував увагу на принципах відповідальності, об'єктивності та необхідності обов'язкової оплати як запоруки належного утримання майна. Володимир Циганенко представив детальні розрахунки вартості утримання приміщень.
Обговорення було активним, виступили: Микола Черненко, Юлія Гречко, Надія Корінна, Василь Дудник, Микола Мицько, Іван Бакулей, Богдан Оверковський, Тетяна Орисенко.
Додаткові роз'яснення по утриманню приміщень та ціновій політиці надав Голова Правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» Микола Субота.
За результатами дискусії підтримано пропозицію Профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України щодо необхідності детального ознайомлення з усіма розрахунками, проведення додаткових консультацій та підготовки проєкту постанови щодо визначення підходів до формування орендної плати.
Завершальним питанням порядку денного стала підготовка пропозицій до Плану роботи ФПУ та її членських організацій на друге півріччя 2026 року, яку представив заступник Голови ФПУ Євген Драп'ятий.
Питання черги денної наради вичерпано, нарада завершила свою роботу.
Пресцентр ФПУ

Лідери європейських профспілок зустрілися, 16 червня у Дубліні для обговорення плану миробудування
Провідні профспілкові лідери з усієї Європи сьогодні зібралися в Дубліні для розробки інноваційної програми з розвитку спроможності профспілок у сфері врегулювання конфліктів та миробудування.
Ініціатива реалізується під егідою Європейської конфедерації профспілок, яка представляє понад 45 мільйонів працівників у Європі, та отримала обмежену фінансову підтримку з боку ЄС.
У Форумі від ФПУ взяв участь заступник Голови ФПУ Василь Андреєв.
Протягом наступних 18 місяців у межах проєкту буде розроблено інструментарій «Профспілки заради миру», який допоможе профспілковим активістам та іншим зацікавленим сторонам активно сприяти миру та брати участь у врегулюванні конфліктів на місцевому, національному та міжнародному рівнях.
При його створенні буде використано досвід профспілок у попередніх конфліктах, де зв'язки профспілок із громадами, навички медіації та врегулювання конфліктів, а також досвід переговорів відігравали важливу роль у залученні сторін конфлікту до мирних процесів.
ЄКП зазначає, що цей інструментарій також допоможе профспілкам посилити участь у підготовці до кризових ситуацій на місцевому та національному рівнях, дозволяючи профспілкам робити внесок у прогнозування криз і зниження ризиків.
Проєкт «Профспілки заради миру» також має на меті зміцнити та мобілізувати потенціал профспілок у сфері миротворчої адвокації та врегулювання конфліктів шляхом підготовки старших профспілкових лідерів як «Послів миру», здатних відстоювати мир, соціальний діалог та інклюзію, а також сприяти діалогу й розв'язанню конфліктів у реальних ситуаціях.
Серія заходів у різних європейських країнах популяризуватиме широке розуміння миру, яке включає:
• врегулювання збройних конфліктів;
• врегулювання інших конфліктів, включаючи економічні та торговельні суперечки між державами;
• підтримку післяконфліктного врегулювання та відбудови;
• забезпечення мирного співіснування між країнами та громадами, зокрема через захист міжнародного гуманітарного права та багатосторонніх інституцій;
• подолання нерівності, несправедливості та соціального виключення;
• створення економічних умов для миру, соціальної справедливості та індивідуальних і колективних прав.
Генеральний секретар ЄКП Естер Лінч заявила на зустрічі в Дубліні, що прагнення до миру із соціальною справедливістю лежить в основі профспілкових цінностей, побудованих на принципах діалогу, переговорів, солідарності та інтернаціоналізму.
«Сьогодні, як і впродовж усієї історії, профспілки відіграють життєво важливу, хоча часто й непомітну роль у врегулюванні конфліктів та миробудуванні. Наше головне завдання — створювати умови для миру, соціальної справедливості, індивідуальних і колективних прав, а також протидіяти бідності, нерівності, несправедливості та виключенню, які підживлюють конфлікти як на міжнародному рівні, так і в наших громадах.
Ми знаємо, що в Європі та в усьому світі саме працівники та вразливі групи найбільше страждають від воєн і конфліктів — у тому числі економічних конфліктів — через насильство та його численні економічні, екологічні й соціальні наслідки».
«На робочому місці, у громаді, в регіонах і державах, а також на міжнародному рівні мир є профспілковим питанням, а врегулювання конфліктів — профспілковою відповідальністю. Ми сповнені рішучості відігравати активну й конструктивну роль у просуванні миру, демократії, справедливості, прав, добробуту та інклюзивності під час нинішніх криз і після них», — зазначила вона.
Учасники сьогоднішньої зустрічі заслухали виступи заступника Генерального секретаря ООН Гая Райдер, посла Палестини при ЄС Амаль Джаду Шакаа та старшого радника Центру гуманітарного діалогу в Женеві Терези Вітфілд.
Також виступили профспілковці, які мають досвід участі у мирних процесах у Північній Ірландії та Колумбії, а також керівники національних профспілкових конфедерацій з різних країн Європи.
Зустріч у Дубліні також була присвячена питанням післяконфліктного відновлення та розвитку, посиленню ролі профспілок у гуманітарній діяльності та плануванні післявоєнної відбудови, формуванню та підтримці економічних умов для миру, а також захисту міжнародного гуманітарного права і багатосторонніх інституцій.
Наступний Профспілковий саміт миру відбудеться у грудні 2026 року.
Для українського профспілкового руху ця ініціатива має особливе значення з кількох причин.
По-перше, ЄКП фактично розширює традиційне розуміння ролі профспілок. Якщо раніше основна увага приділялася трудовим правам, колективним переговорам і соціальному діалогу, то тепер профспілки розглядаються як повноцінні учасники процесів миробудування, кризового реагування та післяконфліктної відбудови.
По-друге, українські профспілки мають унікальний практичний досвід роботи в умовах війни. Підтримка внутрішньо переміщених осіб, гуманітарна допомога, захист працівників критичної інфраструктури, міжнародна солідарність та участь у дискусіях щодо післявоєнної відбудови роблять ФПУ та інші українські профспілки потенційно важливими партнерами цього проєкту.
По-третє, особливо важливим є акцент на «економічних умовах миру». ЄКП прямо пов'язує мир не лише з відсутністю війни, а й із соціальною справедливістю, якісною зайнятістю, подоланням нерівності та функціонуванням ефективних інститутів соціального діалогу. Це близьке до концепції МОП щодо гідної праці як основи стабільного миру.
По-четверте, проєкт відкриває можливість для українських профспілкових лідерів долучитися до мережі «Послів миру», що може посилити присутність українського голосу в європейських дискусіях про повоєнне відновлення, справедливий мир та соціальні наслідки війни.
З політичної точки зору ця ініціатива свідчить про прагнення ЄКП сформувати власний профспілковий порядок денний у сфері безпеки та миру, де захист працівників, демократії, прав людини та соціальної справедливості розглядаються як взаємопов'язані складові стійкого миру.
Для України це створює додатковий майданчик для просування ідеї, що повоєнна відбудова має базуватися не лише на інвестиціях, а й на сильних трудових правах, соціальному діалозі та участі профспілок у прийнятті рішень.
Департамент міжнародних зв'язків ФПУ

Профспілковий портрет
Найкраще презентують музичну школу її учні
Війна – це не лише руйнуванні та втрати, але й час, коли люди згуртовуються і шукають нові способи вираження себе. Один з них – музика, яка завжди відігравала важливу роль в житті людини, а війна зробила її ще більш значущою – допомагає впоратися з емоціями, вселяє надію. Ось чому у цей складний час на повну силу, іще з більшим натхненням працюють музичні школи, якіа даптувалися до нових реалій, тримаючи мистецький фронт. Вони забезпечують безперервне навчання у змішаному форматі та психологічну підтримку дітей. Наша розмова з викладачем класу бандури Кропивницької музичної школи №3, головою первинної організації профспілки Ларисою МАЛЬГІНОЮ – про будні та свята закладу.
- Будь ласка, презентуйте свою школу.
- Якщо лаконічно, вона чудова, професійна. Так відгукуються не тільки учні, їхні батьки, гості, а й містяни, які бувають на концертах. Колектив наш гарний, творчий, амбітний, якому по плечу будь-які плани і задуми. Мені приємно, що я тут працюю. Найкраще презентують школу її учні. Вони різні за характерами, темпераментами, але мистецтво викладача -знайти підхід, компроміс. Є діти талановиті, але ліниві, разом долаємо цю звичку. Бувають з посередніми здібностями, але працьовиті та наполегливі, тому й досягають результату. Навчаються у нас також діти ВПО, з інклюзією (з ними працює викладач Ірина Петруніна). Дуже впливають на учнів тривоги, адже у деяких воюють батьки. Маємо сховище – психологічно заспокійливе місце. В музшколі інші стосунки з учнями - працюємо з ними індивідуально. Спілкуючись один на один, діти відкриваються, довіряють секрети, якими не можуть поділитися вдома. За 8 років навчання ми приростаємо до них, а вони до нас, тому випуски-прощання переживаємо зі сльозами. Вони формуються і зростають на наших очах, ми фотодокументуємо навчальний процес. Переглядаємо знімки і не віриться, що вони стали такими: дорослими, фаховими, майже рівними з нами. Випускний захід – особливий. Ти ніби на мить зупиняєшся: не треба бігти, щось готувати, можна спокійно переосмислити. Видихнув, розслабився, перезавантажив думки і знову – вперед, уже з новим набором.
- Мабуть, Ваш заклад має свої особливості-родзинки.
- Звісно. Ми давно вирішили, що не можна «варитися» у власному домі, треба виходити з концертами за його межі. Це стимулює дітей, допомагає їм відчути свою значимість, популярність, розвивати артистизм, привчає до великої сцени. Для них важливо, щоб їх оцінили. А батьки які горді, коли чують виступи своїх дітей! Нещодавно з нагоди 50-річчя музичної школи ми давали концерт в обласній філармонії. Зал був повен. Тільки до одного учня прийшло зо два десятка родичів-уболівальників. Влаштовуємо також концерти у звичайних школах, де навчаються юні музиканти, дитячих садках. В учнів ніби крила виростають після таких виступів. Ще особливість нашої школи в тому, що поряд з дітьми уроки музики беруть їхні батьки. Тобто захоплення дітей поширюється і на дорослих.
- Ви викладач класу бандури. Чи користується популярністю цей інструмент сьогодні?
- Бандура не просто стала популярною, а й переживає справжній ренесанс. Традиційний інструмент активно інтегрується в сучасну музику. Бандуру можна почути у звучанні багатьох українських гуртів. Унікальне темброве забарвлення інструменту приваблює слухачів не лише в Україні, а й за її межами. Сьогодні українці цінують бандуру не лише як фольклорну спадщину, а й як потужний символ національної ідентичності та незламності. Її освоюють не лише академічні виконавці, а й молоді незалежні артисти, створюючи нові тренди в кобзарстві. Тому й діти тягнуться до цього інструменту. У школі навчається 22 дівчинки та один хлопець. Усі грають і співають. А гарні які вони – ніби моделі. Без перебільшення, мої бандуристи – окраса будь-якого концерту. Якщо раніше, агітуючи дітей на навчання, бачила, що не всі знали такий інструмент, то сьогодні він відомий і багато хто хоче його освоїти. Мене, як фанатку інструменту, це дуже тішить.
- Крім викладацької роботи, Ви виконуєте громадське навантаження – очолюєте первинну організацію профспілки. Чи до вподоби Вам такий дармовий додаток?
- Обрали мене у 2022 році за сумних обставин: колишня голова пішла з життя. Оскільки я була скарбником, то вибір упав на мене. Сприйняла як належне, як довіру, що треба цінувати. У профспілковій роботі подобається спілкування з колегами і допомога, яку можеш надати. Ще цікаво організовувати свята, надавати консультації. Час нині складний, тож працівники потребують підтримки, навіть добрим словом. Треба вміти вислухати людину, заспокоїти, вчасно підказати. Якщо я не можу проконсультувати, раджусь з головою обкому профспілки працівників культури Зоєю Кадук – це наша порадниця на всі випадки життя. У нас з нею комфортний і професійний зв'язок. Вона не нав'язує свою точку зору, а толерантно підказує. Дякуючи профспілці культури, викладачам музичних шкіл підвищили зарплату. У своїй роботі дотримуємось колективного договору. Звісно, культмасову роботу дещо звузили – не той час, але традиційно відзначаємо Новорічні свята, День української жінки, ювілейні дати. Віддушина людям потрібна. В основному зосередилися на концертах для батьків. Їхні оплески – наша винагорода. Сприяє профспілковій роботі співпраця з директоркою Аллою Васильєвою. З будь-яким питанням можу зайти і отримати фахову відповідь. Свою місію, як голови профкому, вбачаю в дотриманні справедливості. Загалом, в колективі панує дружна атмосфера, конфліктів немає, все вирішуємо спокійно.
Марія Іванова,
Пресцентр ФПО