Події далекого 1990 року мною сприймаються як історичний рубіж, що визначив подальший розвиток профспілок у незалежній Україні
Людмила Федорівна ПЕРЕЛИГІНА, у 1982-1985 зав. відділом Укрпрофради, 1985-2024 рр. очолювала Профспілку працівників культури України, Заслужений працівник культури України, нагороджена Орденом княгині Ольги, про участь Профспілки у створенні Федерації Незалежних профспілок України – ФПУ. Період кінця 80-х – початку 90-х років став для нас визначальним у становленні незалежного профспілкового руху в Україні. Саме тоді профспілки в Україні зробили рішучий крок до самостійності, звільнившись від залежності від союзних органів.
Активні дії у цьому напрямі розпочалися після 16 липня 1990 року, коли Верховна Рада Української РСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України, якою закріплювалося верховенство законів України над союзними. Це створило правову основу для самостійності й профспілкового руху. Українська рада профспілок, республіканські комітети у т.ч. працівників культури, облпрофради відкрито підтримали цей доленосний акт.
Це рішення не було легким, адже десятиліттями український профспілковий рух перебував у єдиній централізованій структурі, керованій з Москви. Однак усі ми добре усвідомлювали: лише створивши власну організацію, ми зможемо ефективно відстоювати права працівників України. Уже у вересні 1990 року в українських профспілкових організаціях почалися обговорення питання про вихід зі складу Всесоюзної Центральної Ради профспілок (ВЦРПС). Багато республіканських профспілок і облпрофрад висловили підтримку цій ідеї.
6 жовтня 1990 року в Києві відбувся Установчий з'їзд незалежних профспілок України. На цьому з'їзді: «..., усвідомлюючи відповідальність перед трудящими нашої держави, керуючись Декларацією про державний суверенітет України..», було прийнято Декларацію про утворення Федерації Незалежних Профспілок України, яка підтвердила самостійність українських профспілок. Я як голова Профспілки разом з колегами поставила свій підпис. Так було засновано ФНПУ на базі Української республіканської ради профспілок, ухвалено Положення про Федерацію, а також схвалено проект Закону УРСР «Про професійні спілки».
Цей законопроєкт мав закріпити правові основи діяльності справді незалежних, демократичних профспілкових організацій, покликаних стати реальним захисником прав людини праці.
У листопаді 1992 року на ІІ (позачерговому) з'їзді Федерація Незалежних Профспілок України отримала нову назву — Федерація професійних спілок України (ФПУ). Цей крок символізував остаточний розрив із минулим та підтвердив прагнення профспілкового руху України будувати власну демократичну модель на засадах свободи, самостійності та відповідальності перед людьми праці.
Незважаючи на складну політичну і фінансово-економічну ситуацію у державі, Профспілці працівників культури України, завдячуючи рішучості і єдності її керівних органів та профспілкових організацій усіх рівнів, вдалося домогтися головного – прийняття базового для всіх працівників культури Закону України «Про культуру».
У цьому законі, зокрема затверджено порядок формування базової мережі закладів культури у державі, додаткові виплати працівникам культури, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань тощо.
Розширено перелік педагогічних працівників, які отримують надбавки, впроваджено мораторій на закриття державних комунальних закладів культури у сільській місцевості і упорядковані питання оплати праці працівникам державних телерадіоорганізацій, які не є журналістами на основі ЄКТС тощо. Профспілка працівників культури та всі її територіальні організації визнанні репрезентативними і отримали право на ведення колективних переговорів на укладання угод на національному та галузевому рівнях, чого раніше не було. Це все досягла наша організація за активної підтримки ФПУ.
Сьогодні, коли минуло 35 років, ті події далекого 1990 року, мною сприймаються як історичний рубіж, що визначив подальший розвиток профспілок у незалежній Україні. Федерація Незалежних Профспілок України – ФПУ стала важливою віхою на шляху до формування сучасної системи захисту соціально-трудових прав громадян.

ІСТОРІЯ ФПУ
Загострення політичної, національної та соціально-економічної кризи в СРСР наприкінці 1980-х років, гласність і демократизація, поява шахтарського руху за гідні умови праці та зарплати, виступи студентської молоді, відкриття історичної правди, масові акції і демонстрації, організовані Народним Рухом України в більшості регіонів сприяли зростанню впливу патріотичних сил у профспілковому русі, який посилився після проголошення 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет Української РСР.
Майже за рік до проголошення незалежності України черговий XV з'їзд профспілок УРСР 5 жовтня 1990 р., враховуючи складну економічну і суспільно-політичну ситуацію, визнав повноваження Української республіканської ради профспілок вичерпаними та підтримав ініціативу профспілкового активу про проведення наступного дня нового з'їзду.
6 жовтня 1990 року відбувся Установчий з'їзд професійних спілок республіки, на якому 25 республіканських галузевих профспілок та 24 обласні міжспілкові профоб'єднання підписали Декларацію про утворення Федерації незалежних профспілок України (ФНПУ). Установчий з'їзд визначив, що «Федерація незалежних професійних спілок України є самостійною у своїх діях у межах існуючих законів і незалежна від будь-яких державних, господарських органів, політичних і громадських об'єднань республіки і країни, відкрита для профспілкових формувань, які визнають її цілі і завдання».
Першочерговим кроком Федерації незалежних професійних спілок України став її вихід зі складу загальносоюзного профоб'єднання ВЦРПС, що й було зроблено до кінця 1990 року. ФНПУ стала діяти як незалежний національний профспілковий центр.
У 1992 році II (позачерговий) З'їзд Федерації незалежних професійних спілок прийняв її Програму. Саме вона стала першим політичним, стратегічним документом профспілкового руху в умовах незалежної держави. Програмою визначалося, що головним завданням та пріоритетом у діяльності ФНПУ, галузевих та регіональних профорганів, комітетів первинних профспілкових організацій є захист інтересів людини праці, вираження і забезпечення захисту економічних, соціальних, трудових, правових, духовних, а за необхідності - і політичних інтересів членів профспілок, людей найманої праці в цілому.
Рішенням цього ж З'їзду Федерацію незалежних професійних спілок України було перейменовано у Федерацію професійних спілок України.
З того часу Федерація профспілок України (ФПУ) стала провідним інститутом громадянського суспільства в Україні, захисником прав та інтересів людей найманої праці, ініціатором прийняття численних законів України з питань трудових відносин, розвитку соціального діалогу, активним учасником реформування сфер і галузей економіки на шляху розбудови соціальної, правової, демократичної держави та європейської інтеграції.
На сьогодні ФПУ залишається однією з небагатьох соціальних, право- та працезахисних інституцій громадянського суспільства і профспілкового руху в Україні, стороною соціального діалогу на національному рівні, повноцінним учасником європейської та міжнародної профспілкової спільноти.
З метою відзначення історичної ролі українських профспілок в утвердженні Української державності, консолідації та єдності українського народу у війні з російськими окупантами за Українську суверенну державу, захист конституційних і міжнародних прав працівників і профспілок та з нагоди З5-ї річниці утворення Федерації незалежних професійних спілок України, правонаступницею якої стала Федерація профспілок України, Президія Федерація профспілок України 28 квітня 2025 р. ухвалила Постанову про відзначення 35-річчя Федерації незалежних професійних спілок України (Федерації професійних спілок України).

Гідна праця – це...
Так розуміє поняття «гідна праця» голова профкому студентів музичного фахового коледжу Тетяна Рибальченко.
#ЗаГіднуПрацю #МолодьОбираєМайбутнє
#DecentWorkDay

Магнетизм бібліотеки Чижевського
Є заклади культури, що мають особливу притягальну силу. І це не лише театр чи філармонія - бібліотеки теж володіють власним магнетизмом. Яскравий приклад - обласна універсальна наукова бібліотека імені Чижевського. Про її «персональні магніти» ми поговорили з директоркою Валентиною Животовською.
– Бібліотеку традиційно сприймають як скромну установу з досить обмеженими функціями, а ваша назва звучить багатозначно. Що вона означає?
– «Обласна» – про те, що ми є методичним центром для бібліотек Кіровоградщини. «Універсальна» – бо формуємо фонд із усіх галузей знань і працюємо з усіма віковими категоріями. «Наукова» говорить сама за себе: наш фонд налічує близько 800 тисяч примірників.
– Коли знайомишся із заходами, які щоденно проходять у закладі, спадає думка, що він давно перестав виконувати роль суто бібліотеки – місця, де можна взяти книгу.
– Таке спрямування обрали бібліотеки в усьому світі – значно розширили межі своєї діяльності. І ми крокуємо в тому ж напрямку. Дуже змінив нашу роботу карантин. Це був напружений час, але ми знайшли спосіб задовольнити потреби читачів: відправляли книги в окрему кімнату на карантин, а після видавали людям. У нас є електронний каталог, який дозволяє читачеві подивитися, чи є певна книга в наявності. Ми й раніше впроваджували новітні технології, та коли закрили бібліотеки для відвідувачів, активізували цей напрямок. Тоді виникло багато онлайн-заходів. Збирали людей на Zoom-платформі, обирали актуальну тему і спілкувалися: проводили зустрічі з письменниками, презентували й обговорювали книги. Зараз серед напрямків цифрова освіта та інформаційна безпека.
– Які ж обізнані люди тут повинні працювати?
– Грамотні і компетентні. Незважаючи на мінімальну зарплату, наші працівники захоплені, віддані справі, зацікавлені в результатах. По-іншому тут працювати неможливо. Це без пафосу – сьогодні ми повинні бути і психологами, і соціологами, і аналітиками, і орієнтуватися в загальних тенденціях суспільства, літератури та мистецтва. Нині дуже високі вимоги до бібліотекаря. Якщо порівняти, якими вони були раніше і зараз, – це небо і земля. Я переконана: треба інвестувати в розвиток людського капіталу. Тут мають працювати фахівці. Ми постійно створюємо можливості для професійного зростання, щоб наші працівники здобували нові знання, набиралися досвіду й могли проявити себе. І нам є чим пишатися: ми – серед найкращих бібліотек України, маємо численні відзнаки. Наш заклад визнано лідером у сфері культури серед установ, що працюють із темою ментального здоров'я. Наші колеги вже проходили стажування в бібліотеках Австрії та Литви. Ми відкриті для молодих фахівців і співпрацюємо з навчальними закладами: студенти проходять у нас практику, а найталановитіші отримують запрошення. Робота в нашій бібліотеці вимагає високого професіоналізму й творчого підходу – ми цінуємо тих, хто прагне більшого, ніж просто видавати книги. У колективі ми підтримуємо індивідуальність кожного. Віримо, що сильні сторони потрібно розкривати та спрямовувати на користь справі. При цьому не «прив'язуємо» людину до одного напрямку – у нас діє ротація між відділами, аби кожен міг спробувати себе там, де найкраще розкривається його потенціал. Не забуваємо про інтереси поза бібліотекою, про хобі. Якщо працівниця має здібності, скажімо, до рукоділля, ми й виставку влаштуємо, й майстер-класи проведемо, щоб колега показала свою майстерність, а в соцмережах обов'язково розкажемо про її талант і хист, щоб надихнути всіх охочих.
– Хто ж генерує ідеї для заходів?

Шановні освітяни!
Щиро вітаємо вас з професійним святом – Днем вчителя!
День вчителя - свято гідних, сильних, мудрих та відважних людей. Вчитель - це не просто складна та важлива професія, це справжня місія. Бо саме вчителі роблять нашу країну сучасною, сильною та розвиненою, а українців - гідними, розумними, навченими, людяними. Дякуємо за вашу чесну, важку працю, за цей неймовірний внесок, за все, що ви робите день за днем!
У цей осінній святковий день бажаємо відчути тепло учнівських сердець і силу батьківської вдячності та поваги. Хай всі ваші старання та зусилля роблять наш чудовий світ ще прекраснішим, а життя буде наповнене наснагою, любов'ю та добром. Міцного вам здоров'я, величезного терпіння, радості та внутрішньої гармонії!
Вітаємо також представників обласної організації профспілки працівників освіти і науки України, які опікуються вчителями, захищають їх від різних негараздів, виборюють для них права і гарантії. Натхнення їм у благородній захисній справі!
Перемоги і миру Україні і кожному українцю!
З повагою
від імені президії ФПО
Голова Федерації профспілок області    Оксана Терлецька

ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ – 35 РОКІВ
Разом за права людини праці та соціальну справедливість
1990 рік
• Створено Федерацію незалежних профспілок України – правонаступницю Укрпрофради, яка стала новим демократичним об'єднанням в умовах відновлення державності.
• До складу увійшли 27 галузевих профспілок та територіальні об'єднання.
1992 рік
• Федерація отримала нову назву – Федерація профспілок України (ФПУ).
• Початок активної участі у формуванні законодавства незалежної України про працю, оплату праці та соціальний захист.
1993 рік
• Участь у створенні Національної ради соціального партнерства.
1996 рік
• ФПУ долучилася до громадського обговорення та відстоювала позицію працівників при ухваленні Конституції України, де закріплено право на працю та соціальний захист.
2000–2010 роки
• Профспілки активно виступали проти спроб згортання соціальних гарантій та звуження трудових прав.
• ФПУ організувала десятки масових акцій протесту, відстоюючи права на оплату праці, гідні пенсії, безпечні умови праці.
• ФПУ отримала спеціальний консультативний статус при Економічній та соціальній раді ООН.
2005 рік
• ФПУ увійшла до складу Міжнародної конфедерації вільних профспілок (МКВП).
2006 рік
• ФПУ стала однією із організацій-засновників Міжнародної конфедерації профспілок (МКП) та Пан'європейської регіональної ради профспілок (ПЄРР).
2014 рік
• В умовах суспільно-політичних потрясінь ФПУ зберегла свою цілісність, спрямувала діяльність на захист прав переселенців, збереження робочих місць та гуманітарну допомогу працівникам у зонах конфлікту.
2017 рік
• Розпочато модернізацію системи навчання та правової допомоги членам профспілок.
2020 рік
• У період пандемії COVID-19 ФПУ координувала дії профспілок щодо захисту працівників медичної сфери, соціальних служб та промисловості.
• Активна участь у розробці законодавчих рішень щодо збереження зайнятості.
2022 рік
• З початком повномасштабної війни ФПУ розгорнула масштабну гуманітарну допомогу працівникам, переселенцям та їхнім сім'ям.
• Профспілки стали важливою частиною громадянського суспільства, яке мобілізувалося на підтримку армії та постраждалих від війни.
• ФПУ увійшла до складу Європейської конфедерації профспілок (ЄКП)
2023–2025 роки
• ФПУ активно співпрацює з міжнародними партнерами (МКП, ЄКП, Міжнародною організацією праці, Європейським економічним і соціальним комітетом) для захисту прав українських працівників у світі.
• Федерація відстоює інтереси працівників під час відновлення України та веде діалог з урядом і роботодавцями щодо нової моделі соціально-трудових відносин.
• У 2025 році ФПУ об'єднує понад 2,7 млн членів із 43 галузевих профспілок і 23 територіальних об'єднань, залишаючись найбільшою профспілковою організацією країни.