ЗАХИСТИМО РАЗОМ ПРАВО, ЗАКОННІСТЬ І СПРАВЕДЛИВІСТЬ !
До уваги органів влади, Народних депутатів України, Соціальних партнерів, Громадськості, Членів профспілок!
Федерація профспілок України висловлює вам свою повагу та звертається за солідарною підтримкою у зв'язку з безпрецедентним нападом на нашу правозахисну організацію, яка представляє і захищає трудові, соціальні і економічні права мільйонів працюючих людей і студентства. Із 5 червня захоплено Будинок профспілок, в якому працює офіс ФПУ, 36 всеукраїнських профспілок та Київська обласна рада профспілок.
Доступ до своїх профцентрів заблоковано приватною управляючою компанією – консорціум «КАМпарітет», якій АРМА доручила управління Будинком профспілок.
Таким чином законний власник Будинку – Федерація профспілок України опинилася на вулиці, у ролі безхатька.
Звернення до правоохоронних органів поки є безрезультатними.
Ця подія вже набула суспільного резонансу всередині країни та за кордоном.
Федерація профспілок звернулася з цього приводу до Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, як сторони соціального діалогу. Вона виконує щоденно важливу суспільнокорисну роботу опрацьовуючи законопроєкти, постанови, розпорядження уряду, а також виконує значний обсяг роботи в інтересах працівників і членів профспілок.
Водночас на адресу органів влади надходять листи-звернення від міжнародних організацій та профспілкових об'єднань Європи і світу з вимогою забезпечити умови для нормальної діяльності, як це визначено законодавством України і міжнародними договорами.
Станом на 13 червня ситуація надалі залишається критичною, допуск працівників ФПУ до робочих місць заблоковано.
Така ситуація шкодить іміджу України, яка мужньо захищає свободу і незалежність держави та процесам євроінтеграції, яку рішуче підтримують профспілки.
БОРІМОСЯ – ПЕРЕМОЖЕМО!
ПРЕСЦЕНТР ФПУ

Шановна Галино Миколаївно!
Щиро вітаємо Вас із чудовим святом на особистому календарі –
з Днем народження!
Ваш шлях – професійний, профспілковий і особистий – справжній взірець. Ви умієте працювати з людьми, уміло будуєте діалог з партнерами, наполегливо захищаєте спілчан галузі. Залишайтеся такою ж завзятою, енергійною, щирою, людяною, мудрою, сильною і неперевершеною!
Від усієї душі зичимо безмежного щастя, постійного натхнення, неймовірного везіння, чудового настрою та здоров'я на багато-багато років! Нехай Ваше життя буде сповнене радістю, а серце ніколи не знає кривд і страждань. Бажаємо завжди залишатися чудовим профспілковим лідером, досягати великих успіхів у будь-якій діяльності та у власних захопленнях! Живіть на повні груди, випромінюйте тепло і даруйте світло усім навкруги!
З повагою
Голова ФПО    Оксана Терлецька

Ми вистоїмо завдяки любові та силі жінки
До війни жила, як і всі українці, мирно, спокійно, розмірено: робота, дім. Працювала на відповідальній посаді заступника начальника управління економіки, разом з колегами моніторили та аналізували економічні показники підприємств і організацій міста, впливали на їхнє зростання. Наше місто дуже гарне, адже завдяки міському голові Сергію Кузьменку розвиваємо його, розбудовуємо, перетворили на степову родзинку нашого краю. Вдома душа відпочивала, турбувалася про сім'ю, разом з чоловіком виховуємо двох дітей, які нас радують своїми шкільними успіхами та цілеспрямованістю. У довоєнні роки і профспілкова робота була на висоті. Первинки брали участь у різних заходах, організовували цікаві та корисні поїздки. Плани на майбутнє були великі. Мріяли про статус кращого міста, про потужну, дієву і впливову профспілку та її членські організації, про майбутнє дітей.
Війна змінила нас і наше життя. Ми ніби переродилися, але перший шок швидко пройшов – треба було працювати, ставати надійним тилом нашим захисникам. З перших днів уся наша команда долучилися до волонтерства. Це була потреба, порив душі. Єдналися, збирали кошти на ЗСУ, купували обладнання, медикаменти, передавали продукти харчування плели сітки, зустрічали і зігрівали переселенців. Особливо опікували нашими воїнами. Ніхто не рахувався ні з часом, ні з коштами. Не стояла осторонь цих справ і міська організація профспілки. Кожна первинка робила свій внесок у доброчинну справу.
Наслідки війни ми відчуватимемо ще довго. Війна змусила переоцінити цінності, особливо родинні. Ми стали ріднішими, зрозуміли, що ходимо ніби по лезу ножа, тож треба берегти одне одного, ще більше піклуватися. І на роботі зблизилися, відчули ще більшу відповідальність за свої обов'язки. І в той же час є відчуття настороженості у людей, замкнутості – постійні стреси і страхи роблять свою справу. Тому у профспілковій родині намагаємось зігріти добрим словом, підтримати матеріально тих, кому скрутно. Профорганізація сьогодні ніби складає свій екзамен на дієздатність і спроможність. Я рада, що ми збереглися і відчуваємо плече одне одного. Ми постійно на зв'язку, на так званій гарячій лінії – завжди готові прийти на допомогу. Сили черпаємо одне в одному – кожен став психологом.
Після війни мрію про вільну Україну, яка стане ще кращою. Ми вже зараз, кожен на своєму місці, відроджуємо місто, зусиллями громади в Олександрії відкрили унікальний парк, рівних якому немає. Роль жінки завжди була величезною. В ній криється надзвичайна сила, мудрість, креативність і відповідальність, не лише за себе, а за родину, колектив, усе місто. І профспілкову роботу жінка може підняти на вищий щабель, внести свіжий подих в рутинне життя. Вона – найкращий переговорник, і організатор. За яку б справу вона не взялася, усе їй по плечу.
Жінки – особлива стать: небайдужі, розважливі, всесильні. Вони, всупереч усім перешкодам, уміють мобілізуватися і, як кажуть, гори звернути. У повоєнний час саме жінки стануть визначальними, адже уміють працювати, співпереживати, розуміти інших. У всі часи українські жінки були лідерками, об'єднуючою силою, яка рухала суспільство, розвивала всі гуманітарні напрямки. відновлювати освіту, культуру, соціальні зв'язки. Жінки-лідерки уже є у різних структурах і їх буде ще більше. І у профспілках жінки посядуть визначальне місце. Після перемоги саме жінки стануть тією силою, яка згуртує країну: схід і захід, південь і північ. Ми вистоїмо завдяки любові і силі жінки, адже за кожним воїном стоїть мати, дружина, сестра, наречена.
Світлана Трофименко,
голова Олександрійської міської організації профспілки працівників держустанов,
заступник начальника управління економіки міської ради

«Жінки у лідерстві»
Під такою назвою у рамках кампанії Міжнародної конфедерації профспілок «За демократію», МКП проводить щорічне навчання, до якого у 2024 році долучились представниці від Молодіжної ради ФПУ. За результатами навчання, МКП було зорганізовано Глобальну кампанію «Жінки на керівних посадах», обличчями якої стали найактивніші учасниці програми. Зазначену кампанію МКП підтримали Федерація профспілок України, її членські організації, у тому числі і Кіровоградське профобєднання.

Жінки уміють чути, відчувати біль інших, працювати з турботою
Понад 20 років працювала завідувачкою відділом інформаційних технологій та забезпечення інтернет-доступу користувачам Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей ім. Т. Г. Шевченка. З 2017 по 2023 рік була головою первинної профспілкової організації бібліотеки. Моя діяльність була спрямована на захист трудових прав працівників, формування доброзичливої атмосфери в колективі, підтримку соціального партнерства та колективної взаємодії. З 2024 року є членом ради Федерації профспілок та членом обкому профспілки працівників культури.
До війни життя було спокійним і впорядкованим. Ми з чоловіком будували плани на майбутнє: мріяли більше подорожувати Україною, оновити дім, дочекатися онуків. Наш дорослий син стояв на порозі самостійного життя – навчався, мав мрії, формував власний шлях. Я сподівалась на нові професійні досягнення, адже закінчувала навчання у Миколаївському факультеті менеджменту і бізнесу Київського університету культури. Ці плани не були гучними, вони були про життя, про майбутнє, яке здавалося таким близьким і реальним.
Сьогодні я вже зовсім інша. Сильніша, зі своїм страхом, вірою, болем і любов'ю. Мої нові плани не менш важливі. Бо вони про головне: вижити, триматися, підтримувати одне одного й відбудувати країну, в якій буде майбутнє для усіх нас.
24 лютого 2022 року стало днем, який розділив життя на «до» і «після». Перші хвилини – шок, нерозуміння. Потім – хвиля страху, що накрила з головою. Далі тривога за близьких, чи всі живі? Світ ніби зупинився. Звичне життя зникло в одну мить: плани втратили сенс, майбутнє стало туманним. Я відчула, що земля пішла з-під ніг, але потрібно було діяти, збирати речі, дзвонити рідним, допомагати.
Коли почалася війна, я не могла просто сидіти й чекати. Страх був, але ще більшим було бажання діяти. Я стала волонтеркою. Працювала в Гуманітарному Центрі «Територія успіху», де разом з іншими жінками сортувала речі, допомагала пакувати гуманітарну допомогу, носила їжу, підтримувала тих, кому було ще важче.
Кожен день починався з думки: «Що ще я можу зробити?». Коли була потреба, то шила до пізньої ночі вдома: і мішечки для фасування сухих овочей, і кишені до спеціальних поясів для тероборони. Ми гуртувалися, допомагали одне одному, і в цьому була неймовірна сила. Волонтерство стало способом не зламатися, не зневіритися, не здатися.Я відчула, що маю значення, що моя дія, навіть найменша, рятує та дарує надію на життя.
У найтяжчі моменти війни особливо відчувалася цінність людської підтримки. Профспілка стала не просто організацією, а спільнотою турботи. Ми не залишали одне одного в біді: допомагали з ліками, житлом, продуктовими наборами. Спілкувалися, розраджували, підтримували.
Війна змінила все, і роботу також. Те, що раніше здавалося звичним і стабільним, стало непередбачуваним. Головне завдання – не просто виконувати посадові обов'язки, а бути опорою для людей: підтримувати словом, створювати простір безпеки, зберігати зв'язок із тими, кому потрібна не лише інформація, а й людське тепло.Замість планових заходів – термінова допомога переселенцям, замість звичних читачів – діти зі страхом в очах, які щойно виїхали з гарячих точок. Робота стала не лише професією, а місією. І попри втому, невизначеність і біль –залишилася на своєму місці. Бо знала: бібліотека – це більше, ніж книжки. Це місце, де тримається життя. У 2023 році стала заступником директора із загальних питань, а в 2024 році ще й головою Громадської організації «Веселиця».
Знаходжу сили у простих речах: у щирій усмішці близької людини, у словах підтримки від колег. Мене тримає любов до родини, до справи, до країни. Сили дає відчуття, що я не одна, що моя праця має сенс. Я вчуся радіти малому, бути вдячною за кожен день і не опускати рук.
Мрію про ранок, який не починається з новин про обстріли. Про зустрічі без сліз, обійми без страху, про повернення додому тих, хто зник безвісти, тих, хто в полоні і тих, хто зараз на передовій. Працювати, виховувати дітей, пити каву на балконі без тривоги в серці. Мрію знову бачити радісні дитячі обличчя у бібліотеці, чути сміх, розвивати бібліотеку як простір нових можливостей. Навчатися, опановувати нові технології, зокрема штучний інтелект – бо майбутнє вже тут, і ми маємо бути готові. Хочу більше подорожувати Україною, бачити її відновленою, мирною. Жити повним серцем.
Вважаю, що у післявоєнному відновленні України жінки-лідерки відіграватимуть ключову роль. Вони вже сьогодні беруть на себе відповідальність, приймають рішення, підтримують громади, ведуть за собою. Жінки уміють чути, відчувати біль інших, працювати з турботою й витримкою. У післявоєнному суспільстві саме такі якості будуть визначальними: людяність, стійкість, співпраця. Жінки-лідерки здатні об'єднувати різні групи, відновлювати освіту, культуру, соціальні зв'язки. Вони вже є у бібліотеках, школах, громадах, волонтерських рухах. Після перемоги саме жінки будуть тими, хто допоможе зшити країну заново – із любові, турботи й сили духу. Це не про героїзм – це про відповідальність, яку вони вже несуть. Жінки творять силу профспілок. Жінки – творці нового часу.
Оксана Котова, заступник директора
Обласної бібліотеки для дітей
ім. Т. Г. Шевченка,
член ради ФПО,
член обкому профспілки працівників культури,
голова ГО «Веселиця»

Боротьба за Будинок профспілок – блокада день четвертий
Починаючи роботу Президії 10 червня ц.р., Голова ФПУ Григорій Осовий зазначив, що засідання найчисельнішого профспілкового об'єднання країни, на жаль, відбувається у нештатних умовах. Він нагадав, що після прийняття ухвали районного Печерського суду м. Києва про накладення повторного арешту на Будинок профспілок, доступ до будинку працівників ФПУ і членських організацій було заблоковано.
Він повідомив членам Президії, що ФПУ 5 червня у встановленому порядку подала апеляцію про скасування накладеного арешту, і сьогодні мав відбутися її розгляд у суді, але як це останнім часом часто трапляється документи на розгляд суду не надійшли.
Президія також сформувала групу для участі у консультативній тристоронній зустрічі з керівництвом АРМА і управляючої кампанії – консорциума «КАМпарітет», яка пройшла 10 червня в агенції. "На зустрічі голова Профспілки металургів і гірників України Богдан Оверковський підняв питання необхідності налагодження діалогу з метою створення умов для роботи всеукраїнських профспілок та працівників апарату ФПУ в Будинку профспілок на Майдані Незалежності. За підсумками зустрічі питання переходить в організаційно-господарський формат діалогу між підприємством «Господарське управління ФПУ» і консорціуму «КАМпарітет» з метою пошуку взаємоприйнятних рішень. Учасники засідання обговорили актуальні питання захисту прав профспілок і працівників. Президія наголосила: профспілки залишаються єдиним реальним інструментом захисту працівників.
Президія визначила питання, які запропоновані на розгляд Ради ФПУ, – про роботу Комісії Ради ФПУ з підготовки пропозицій щодо реформування ФПУ та внесення змін до Статуту ФПУ, про поточну ситуацію щодо захисту майнових прав профспілок та пропозиції щодо вдосконалення структури корпоративного управління майновим комплексом, про положення про Жіночий комітет ФПУ і Молодіжний комітет ФПУ тощо.
Також на засіданні Президії прийнято рішення про створення у ФПУ Штабу з питань збереження майнових об'єктів ФПУ, підвищення ефективності їх діяльності. До нього увійдуть керівники членських організацій ФПУ, заступники Голови ФПУ, фахівці апарату ФПУ та ін. Штабу будуть надані повноваження по напрацюванню концепції діяльності щодо відстоювання законних прав ФПУ, зокрема, і захисту права на користування, володіння та розпорядження Будинком профспілок у м. Києві.
Детальніше: https://www.facebook.com/fpsu55/posts/pfbid0gHNayoe57af861W2XhB5Qi1HQpr957xCP9vnFbc9EEvzEPcgWtwxkkYj1y38wT9Tl
Пресцентр ФПУ

Естер Лінч, Генеральний секретар Європейської конфедерації профспілок звернулася до керівництва Європейської комісії після захоплення активів українських профспілок
Необхідні термінові дії ЄС після захоплення активів українських профспілок - з цим посланням Естер Лінч, Генеральний секретар Європейської конфедерації профспілок звернулася до Роксанє Мінзату, Виконавчого віце-президента Європейської комісії та Марте Кос, Комісара з питань розширення.
Шановні віце-президенте Мінзату та комісаре Кос!
Ми звертаємося до Комісії з проханням підтримати захист прав профспілок в Україні після необґрунтованого захоплення офісів ФПУ, найбільшої профспілкової федерації в Україні та члена Європейської конфедерації профспілок (ETUC).
5 червня 2025 року Будинок профспілок був захоплений, а співробітники профспілок були вигнані, а їх доступ до будівлі обмежений.
Як вам відомо, це сталося після арешту Григорія Осового, голови ФПУ та члена Виконавчого комітету ЄКП.
Це останній випадок ескалації атак на ФПУ та профспілкові офіси, є порушенням прав профспілок та міжнародних зобов'язань України. Ми нагадуємо, що МОП вимагає від держав-членів гарантувати «право на належний захист профспілкової власності як одну з тих громадянських свобод, які є необхідними для нормального здійснення профспілкових прав».
Ми також нагадуємо, що Європейський суд з прав людини неодноразово підтверджував, що захоплення профспілкової власності без юридичного обґрунтування суспільної необхідності є порушенням статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції. Суд уже визнав ФПУ добросовісним власником у минулих справах.
Ми закликаємо Комісію вжити термінових заходів і вимагати від українського уряду негайно повернути профспілкові офіси та припинити постійні напади на профспілки. Оскільки Україна веде переговори про вступ до ЄС, надзвичайно важливо забезпечити повне дотримання соціального досягнення, повної поваги ролі соціальних партнерів і профспілок, сприяння та зміцнення соціального діалогу та колективних переговорів. Як рекомендовано в доповіді про розширення 2024 року, Україна повинна «посилити потенціал соціальних партнерів».
У цьому контексті права профспілок, включаючи профспілкові офіси, повинні завжди повністю поважатися.
Ми готові надати додаткову детальну інформацію та надати Комісії будь-яку корисну допомогу, включаючи сприяння діалогу з ФПУ. Заздалегідь дякуємо за вашу увагу та підтримку.
Департамент міжнародних зв'язків ФПУ