Профспілки борються за справедливе рішення щодо їх власності
На адресу ФПУ від депутатських фракцій і груп надходять листи-реагування щодо антипрофспілкового законопроєкту № 6420.
Народні обранці, реагуючі на звернення ФПУ із закликом не голосувати у другому читанні за законопроект «Про правовий режим майна загальносоюзних громадських об'єднань (організацій, спілок) колишнього Союзу РСР» (реєстр. № 6420), поділяють занепокоєння профспілок тими соціальними і суспільними ризиками, які можуть мати місце з прийняттям згаданого проєкту Закону.
Зокрема, вони підтримують позицію профспілок, що формування законодавчого поля з цього питання має вирішуватися з урахуванням позиції профспілкових об'єднань, адже, позбавлення профспілок права власності на майно може суттєво вплинути на їх діяльність.
Крім того, у Головному юридичному управлінні Верховної Ради України, на основі проведеної юридичної експертизи підготовленого Комітетом Верховної Ради України з питань економічного розвитку до розгляду у другому читанні законопроєкту № 6420, зроблено висновок про те, що документ має концептуальні вади і його пропонується відхилити.
Про це зазначено у Зауваженнях Головного юридичного управління до проєкту Закону України про правовий режим майна загальносоюзних громадських об'єднань (організацій, спілок) колишнього Союзу РСР (реєстраційний № 6420).
Ознайомитись з висновком Головного юридичного управління ВРУ можна за посиланням - https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/2698928).
Пресцентр ФПУ

Шановна Оксано Дмитрівно!
Щиро вітаємо Вас зі святом душі –
чудовим, заокругленим Днем народження!
Доля неспроста вивела Вас на профспілковий олімп Кіровоградщини. Багаторічна діяльність у профспілковому домі підтвердила, що це – Ваше покликання, спосіб мислення і життя. Ви не один рік тримаєте руку на пульсі соціальних проблем, забезпечуєте захист інтересів спілчан, підставляєте плече кожному, хто цього потребує. Велика Вам вдячність за це!
Доля дала Вам багато: улюблену справу, дружну родину, міцний характер, вірних друзів та партнерів. Віримо: так буде завжди, а добро, яке Ви випромінюєте і притягуєте у свою ауру, тільки примножуватиметься! Ідуть і далі життєвою дорогою упевнено і натхненно, досягайте поставленої мети і отримуйте від цього душевні дивіденди.
Бажаємо Вам міцного здоров'я і довголіття, духовних і фізичних сил, невичерпної життєвої наснаги, професійних здобутків і перемог, тепла і затишку у Вашій оселі! Нехай роки залишають тільки радісні спогади, майбутнє дарує багато сонячних літ, сповнених щастям, добром і надією, а відлуння свята ще довго-довго зігріває Вашу душу, вселяє позитивні емоції! Миру Вашому дому та усій Україні!
З повагою
колектив апарату Федерації профспілок області

Так сказав директор музею Борис Шевченко, який продовжив розмову про Центральноукраїнський краєзнавчий музей.
- Борисе Леонідовичу, з якими планами Ви прийшли на керівну посаду, тобто, чи став музей тим робочим місцем, де зможете реалізувати свої професійні мрії?
- Для мене велика честь, відповідальність і обов'язок очолювати колектив головного музею регіону. Цю посаду сприйняв радо і з деяким полегшенням, адже краєзнавчий музей – це моє перше робоче місце. Після закінчення ЦПДУ, істфаку і магістратури, я вже працював на півставки в музеї. Навіть працюючи на інших посадах, я не поривав зв'язку з музеєм. Мені довелося попрацювати в різних колективах, але у музеї він – найкращий. І тоді, коли був молодшим науковим працівником, і зараз, коли став керівником закладу. Так склалося життя, що пов'язав його з культурою. Це галузь особлива, вона визначає все у нашому житті. Знайомство з будь-якою країною ми розпочинаємо з культури, з її визначними місцями. Очолити краєзнавчий музей – це певною мірою і було реалізацією моєї професійної мрії. Не можу сказати, що колись мріяв стати директором, мені подобалося тут працювати і розвиватися. Мені довірили цю посаду і я вдячний колективу та обласній владі за довіру. Я радий, що ми з колективом розвиваємо музей у правильному напрямку. Ми займаємо високі позиції серед музейних закладів країни. Так тримати цю планку – це і є моя мета, як керівника.
- Ви сказали, що про керівну посаду не мріяли, а з якою професією пов'язували свої плани на майбутнє?
- Мріяв стати вчителем історії. Я – родом із села і дуже пишаюся цим. Сільські люди – особливі, з іншим світоглядом. Я виріс в атмосфері – української мови та літератури. До речі, ніколи не розмовляв російською мовою. Коли навчався в магістратурі, захопився, крім історії, краєзнавством, ще й запросили працювати в музей, так переключився на культуру. Озираючись назад, переконуюсь, що поворот у моєму житті з викладацької діяльності до музейної був правильний. Тепер це моя справа. Стратегічна мета закладу обширна – його діяльність має бути успішною. Наш музей – головний в регіоні за кількістю фондів, працівників, заходів, відвідувачів, наданих послуг, відокремлених структурних підрозділів. Ми за багатьма напрямками – лідери в Україні. Це добре, але й відповідально. Моє бачення розвитку музею – це поєднання традицій і сучасності. В мене такого немає: закреслити те, що зробили до мене, і почати з чистого аркуша. Навпаки: треба взяти за основу здобутки попередників, а наш заклад завжди мав гарних керівників, які виконували якісно свою роботу. З багатьма я спілкуюсь і співпрацюю. Позиціонуємо три напрямки: науково-просвітницький (у нас проходить багато заходів, які несуть просвітницьку мету), науково-дослідний (це вивченні історії нашого краю, підготовка видань, фондова робота – зараз збираємо матеріали російсько-української війни) і науково-методичний (здійснюємо стажування працівників, підвищення кваліфікації, допомагаємо в оформленні виставок і т. д.). Наш музей є методичним центром для музеїв області, а це дуже розгалужена мережа. В деякій мірі ми виходимо за межі області. У нас багато предметів, які торкаються Одеської, Миколаївської, Черкаської областей. У нашій структурі є музеї загальноукраїнського значення, наприклад, меморіальний музей Кропивницького, музей-заповідник «Хутір Надія», заповідник «Арсенівка». У нас єдиний в Україні та світі музей історії хореографічного мистецтва. Тобто ми більші за область і хочемо, щоб про нас знали в Україні.
- Що можете сказати про співпрацю з профкомом?
- У музеї дуже потужна організація профспілки. Я теж член профспілки. В адміністрації налагоджена комфортна співпраця з профкомом і будується вона на принципах взаєморозуміння і поваги. І в керівництва, і у профкому завдання одне: турбота про працівників. Профком допомагає у вирішенні певних моментів, щоб всі ті напрямки, які я називав, працювали гармонійно. А це забезпечує злагоджений колектив. Для цього має бути синергія адміністрації, профкому, за яким стоїть колектив. Я радий, що у нас із профкомом спільне бачення мети музею. Навіть не можна зробити якийсь розрив між керівництвом і профорганізацією, тобто колективом – ми спільно працюємо на загальну мету, аби наша українська культура була на висоті, щоб могли пишатися нею громадяни.
Марія Іванова,
Пресцентр ФПО

Григорій Осовий: «У гонці цін і зарплат поки що програють працівники»
30 січня 2025 року в Києві у Будинку профспілок відбулось засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, в якому взяв участь та виступив Голова ФПУ Григорій ОСОВИЙ.
У ході виступів і дискусії учасники констатувати, що безперечним досягненням 2024 року є стійкість і мужність українського народу у захисті держави і незалежності в мовах воєнного стану. Бізнес і працівники забезпечували виробництво необхідних товарів і послуг. Однак військова агресія росії продовжує завдавати великих втрат економіці, інфляція за минулий рік становила 12%, наслідки якої посилювалися недоліками в управлінні.
І хоч ринок праці і демонстрував тенденції до відновлення, брак кваліфікованих працівників відчувають 75% роботодавців. Залишається високим рівень безробіття у 14%. Зростає рівень пасивності безробітних до пошуку роботи. Кожен 5-й боїться скорочення.
У минулому році середня зарплата в економіці за темпами приросту втричі менша ніж вартість життя. А мінімальна зарплата на рівні 8 тис. грн., коли прожитковий мінімум у цінах грудня за розрахунками Мінекономіки у грудні 2024 року вже становив 10283 грн.
У гонці цін і зарплат поки що програють працівники. І це на фоні заробітної плати піднятої в рази депутатам і державним службовцям. А рекордні, багатомільйонні зарплати державних менеджерів, які очолюють великі підприємства - "Укрпошта", "Укрзалізниця", "Укренерго" та інші, узагалі шокує. Щомісячні заробітки топменеджерів перевищують зарплату президента США Дональда Трампа.
На цьому фоні верхом цинізму влади є «замороження» державних соціальних гарантій на рівні 2024 року на наступні три роки та збільшення податків з трудових доходів.
У своєму виступі Г.В.Осовий окреслив завдання 2025 року. На законодавчому рівні розробити новий Трудовий кодекс, замість різних актів законодавства, прийнятих у воєнний період і погіршують становище працівників, просування законопрооєкту про безпеку праці і охорону здоров'я на робочих місцях. Відновлення належного соціального страхування та пенсійного забезпечення. Залучення до цієї роботи експертів МОП і ЄС.
У 2025 році для Міністерства освіти і місцевого самоврядування пріоритетним має стати питання професійно-технічної освіти.
Ми всі прагнемо жити в справедливій державі, в основі якої мають бути справедливі взаємовідносини уряду, роботодавців і профспілок – ефективний соціальний діалог. ФПУ розробила проєкт соціального пакту, який може стати платформою для спільної роботи.
Пресцентр ФПУ

Валентина Пархомчук: «Музей – це місце для творчості та самореалізації»
Продовжуємо нашу розмову із старшим науковим співробітником, завідувачем відділом маркетингу, розвитку та інвестування, головою профкому Валентиною Пархомчук.

- Давайте повернемося до витоків музею – історія його унікальна. Чим саме?
- Наш музей, дійсно, має багатогранну та унікальну історію, яка бере початок ще з 1883 року. Тоді при земському реальному училищі було створено першу музейну кімнату навчальних посібників. Вона включала предмети археології, зразки мінералів, природничі об'єкти, які пізніше стали основою для музейної справи в нашому регіоні. Засновником цієї кімнати та музейної справи загалом вважається історик, етнограф і археолог Володимир Ястребов. Його внесок гідно вшанований послідовниками: у 1993 році на його честь засновано краєзнавчу премію, яка присуджується за визначні досягнення у краєзнавстві та музейній справі. У 1920 році справу Ястребова продовжив Павло Рябков, завдяки якому було засновано міський музей історії та археології на основі колекції Ястребова. У 1929 році музей отримав сучасне приміщення – колишній особняк Абрама Барського, архітектурну перлину початку ХХ сторіччя. З роками змінювався і статус музею: від міського до крайового, а з 1939 року він став обласним краєзнавчим музеєм. Сьогодні це не лише головний музей регіону з багатими колекціями, але й ціла мережа, яка, крім основного корпусу – експозицій «Історія» і «Природа», включає меморіальні відділи: музей-заповідник «Хутір Надія», меморіальний музей Карпенка-Карого, єдиний у світі музей історії українського хореографічного мистецтва, історико-архітектурний заповідник «Свято Воздвиженська церква» у селі Розумівці, музейно-природний заповідник «Тобілевичі». Особливу цінність мають унікальні колекції, як от збірка Олександрі Ільїна та меморіальна колекція Володимира Винниченка. Так наша історія демонструє, що музей не лише зберігає минуле, а й активно формує культурну ідентичність регіону.
- Як у музеї поєднується минувшина і сучасність? Які нові проєкти удалося втілити? Вам на Вашій посаді, як кажуть, і карти в руки: який Ваш особистий внесок у наповнення життєдіяльності музею?
- У нашому музеї минувшина і сучасність органічно поєднуються завдяки різноманітним проєктам, які ми реалізовуємо. Я багато років очолювала відділ історії і була причетна до створення багатьох виставок, зокрема до побудови стаціонарної експозиції відділу історії у 2014 року. Це була важлива робота, яка, на жаль, частково згорнута з метою безпеки в умовах війни. Проте зібрані музейні матеріали зберігаються, і частина експозицій продовжує функціонувати. Також була причетна до започаткування окремих колекцій: Євгена Чикаленка, зібрання до Революції Гідності, колекції сучасної російсько-української війни та інших. Зараз я очолюю новий напрямок роботи, пов'язаний із грантовою діяльністю. Завдяки цьому ми реалізували кілька значущих проєктів, зокрема «Музей для всіх», який втілили за підтримки УКФ. Він включав створення інклюзивних виставок і заходів, орієнтованих на осіб з інвалідністю. Ми змогли забезпечити доступність культурних послуг для широкої аудиторії, залучаючи нових відвідувачів і даючи їм можливість інтерактивно пізнавати історію та культуру нашого регіону. Крім того, реалізовуємо партнерський проєкт з Бобринецьким музеєм під назвою «Календар як дзеркало суспільних змін», також на підтримки УКФ. Цей проєкт став значущим кроком у розвитку музею, оскільки дозволив нам створити експозицію, що розповідає про важливі історичні зміни крізь призму календарних реформ та суспільних трансформацій. Нині до інформаційної підтримки проєкту долучилася і обласна рада. Моя роль у цих ініціативах полягає у постійному моніторингу, підготовці грантових заявок, розробці та реалізації проєктів, що дозволяють музею не лише зберігати історичні пам'ятки, а й бути живим, сучасним культурним центром, який активно взаємодіє з громадами і забезпечує доступ до культурних цінностей усім верствам населення. Торік ми розпочали роботу з дітьми, які опинилися у складних обставинах, з числа ВПО. Це збірні групи з кожної громади, які ми обслуговуємо на постійній основі. Така гарна ініціатива йде з обласної ради, адже не всі діти мають змогу приїхати до обласного центру.
- Крім основної роботи, у Вас є громадське навантаження – за спасибі: Вам довірили, і не вперше, очолити, досить дієву, первинну профорганізацію. Як поєднуєте ці дві посади?
- Поєднувати дві посади не завжди легко. Це вимагає від мене певних зусиль у плануванні часу та організації роботи. Більше 20 років я очолюю профспілкову організацію музею, і за цей час удалося створити стабільну та ефективну систему роботи. Вона включає не лише чітке планування діяльності і розподіл обов'язків серед членів профкому, визначення пріоритетних напрямків, а й постійну звітність та живий діалог зі спілчанами. Така організація дозволяє нам оперативно реагувати на потреби колективу та ефективно вирішувати важливі питання соціального захисту працівників (виділення матеріальної допомоги, відзначення щасливих моментів життя тощо). Ще однією важливою складовою успішної роботи профкому є підтримка адміністрації музею, адже без цієї взаємодії важко досягти будь-яких результатів. Однак найбільшу цінність для мене має довіра та підтримка колективу. Працівники музею активно відгукуються на ініціативи профспілки, беруть участь у заходах, пропонують ідеї для поліпшення виробничих умов та соціальної підтримки. Цей активний процес взаємодії і дозволяє створювати продуктивну атмосферу в музеї, де кожен працівник почувається частиною великої команди. У нас є низка сталих ініціатив, які стали важливою частиною нашої діяльності. Наприклад, щорічні поїздки колективу до музеїв України. Ця чудова традиція дозволяє працівникам музею не лише розвиватися професійно, але й зміцнювати командний дух. За ці роки ми вже об'їздили всі найближчі музеї і навіть по кілька разів, що стало важливим для обміну досвідом та вдосконалення нашої роботи. Такі поїздки – це не лише можливість побачити нові експозиції та цікаві проєкти, але й шанс для колективу відпочити разом, що позитивно впливає на атмосферу в музеї та нашу співпрацю. Зараз ми розпочинаємо переговорний процес з адміністрацією музею щодо колдоговірної роботи, адже термін колдоговору завершується. До речі, наш колективний договір був визнаний одним із кращих в Україні у своїй галузі, за що ми отримали премію 10 тис. грн. Дуже важлива для нас дієва підтримка обкому профспілки на чолі із Зоєю Кадук. Це консультативна допомога, матеріальна підтримка, зокрема наших військовослужбовців. Обком профспілки відзначає нас подарунками, наприклад, з нагоди ювілейних дат музею, відзнаками профспілки - нагороджені знаком ФПУ за кращий колдоговір. Корисними є організація навчань, тренінгів, регулярні засідання президій. Відчуваємо також активну захисну роль обкому, постійне інформування спілчан. А загалом приємно, що нашу активну роботу видно. Вважаю, що моя роль як голови профкому на сьогодні дуже важлива, адже мені вдається створювати та підтримувати атмосферу взаємоповаги і підтримки серед працівників.

Розглядали Стратегію розвитку області
Відбулося спільне засідання робочої групи з розроблення Стратегії розвитку Кіровоградської області, Плану заходів з її реалізації та з проведення моніторингу стану їх виконання та експертної групи з визначення напрямів смартспеціалізації Кіровоградської області.
29 січня 2025 року в обласній військовій адміністрації під головуванням заступника начальника обласної військової адміністрації Сергія Шеремета відбулося спільне засідання робочої групи із розроблення Стратегії розвитку Кіровоградської області, Плану заходів з її реалізації та з проведення моніторингу стану їх виконання та експертної групи з визначення напрямів смартспеціалізації Кіровоградської області.
Під час заходу обговорено проєкт змін до Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки.
Актуалізація регіональної стратегії обумовлена приведенням її у відповідність до стратегічних цілей, оперативних цілей, пріоритетів та завдань, визначених у оновленій Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженої постановою Кабінетів Міністрів України від 13 серпня 2024 року № 940, у зв'язку з викликами, з якими зіткнулася Україна після повномасштабного вторгнення, а також новими зобов'язаннями країни у контексті отримання статусу кандидата на вступ в ЄС.
До процесу оновлення регіональної стратегії залучені органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, науковці, громадськість.
Директор департаменту економічного розвитку та торгівлі обласної військової адміністрації Наталія Ревенко представила загальний проєкт змін до Стратегії розвитку Кіровоградської області,
Також були заслухані інформації керівників структурних підрозділів облвійськадміністрації – членів Робочої групи, з найбільш актуальних на сьогоднішній день пріоритетів.
Під час підготовки змін до стратегії розвитку області було акцентовано увагу на створенні безпекових умов життєдіяльності в регіоні, розвиток людського капіталу, підвищення інституційної спроможності громад, підтримці соціальної сфери, зокрема розвитку ветеранської політики, розвиток інформатизації.
Оновлена Стратегія орієнтована на принципи інклюзивності, безпекової ситуації та розвитку економічної конкурентоспроможності.
За результатами засідання Робоча група погодила проект змін до Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки.
У роботі засідання взяла участь голова ФПО Оксана Терлецька та внесла пропозиції до Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки.