В'ячеслав Колосовський: «Я люблю те, чим займаюсь»
До лікарні, звісно, краще не потрапляти. Та якщо припекло-прикрутило, то ліпше довірити своє здоров'я лікарю-профі, яких на теренах області вистачає. Один із них - В'ячеславКолосовський. За відгуками пацієнтів, це лікар від Бога, світило медицини Кіровоградщини і, мабуть, не тільки. (Деякі коллеги мають пересторогу, що нашу знаменитість можуть зманути у престижніші медичні заклади). Характеристику доповнюють такі епітети: високоосвічений, затятий, невтомний, мислячий, професійно-талановитий... Словом, це той лікар, у якого вдало поєдналися беручка молодість і розважлива мудрість. І варто зазначити, що при такій високій професійній оцінці В'ячеслав Станіславович не страждає зірковою хворобою, у нього не проходить протеже – усі пацієнти для нього рівні. Усі, хто хоче потрапити до нього на прийом-лікування, знані чи пересічні, сидять у живій черзі. Наша розмова із завідувачем хірургічним відділенням №2 обласної лікарні – про непрості будні фахівця.
- Ми звикли, що досить часто професії дістаються, як кажуть, у спадок. І це чудово – формувати не просто генеалогічне дерево, а за професійним принципом. Як склалося у Вас? Ви – єдиний лікар у сім'ї чи продовжувач династії?
- Я не єдиний медик. Виріс у сім'ї лікарів, мама Ніна Михайлівна – сімейний лікар, тато Станіслав Дмитрович –лікар ультразвукової діагностики. Якщо відверто, то і батьки спонукали до медицини, і мимовільна обстановка (розмови батьків про пацієнтів, результати лікування, новинки в галузі) сприяла профорієнтації. Як у багатьох буває, в дитинстві ти не знаєш, чим хочеш займатися, а вдома такий чудовий приклад, на якому ти формуєшся. Із часом я не раз дякував і батькам, і долі, що підштовхнули мене до правильного вибору справи, ненав'язливо показували важливість вічної гуманної професії, розвивали в мені риси майбутнього лікаря – відповідальність, співчуття, самопожертву, милосердя... Зараз навіть уявити якусь іншу справу не можу. Ні душа не лежить, ні серце не підказує. Добре, що батьки побачили в мені своє продовження, тобто зробили мені такий подарунок – допомогли обрати улюблену справу. Вони все правильно зробили, і в результаті я займаюсь тим, що люблю і що умію.
- Чому Ви обрали таку складну спеціалізацію – отоларингологію?
- Ніколи не думав, що стану отоларингологом.Життя спрямувало мене у потрібному напрямку. На початку діяльності думав, що займатимусь загальною хірургією, про яку мріяв і яку освоїв у Дніпропетровському медичному університеті. Так сталося, що після проходження інтернатури за спеціальністю – хірургія на роботу потрапив у лорвідділення обласної лікарні, так би мовити, на ознайомлення. Тут мені сподобалося, освоївся, як кажуть, набив руку і залишився.
- На Кіровоградщині Вас називають лікарем-новатором, а ще трудоголіком – на роботі, як кажуть, Ви днюєте і ночуєте? Які технології застосовуєте у своїй практиці? Коли встигаєте вчитися при Вашій понаднормовій зайнятості?
- Скажу чесно, навчаємося кожного дня. І не лише я, а вся команда. По-іншому не можна. Кожну вільну хвилину прагну дізнатися щось нове у своїй професії. Я не великий фанат соціальних мереж – більше працюю з книжками, спеціальною літературою, у тому числі зарубіжною. Мені так подобається. Люблю нововведення, все сучасне. Це, мабуть, моє хобі. І всі новації намагаюся впровадити в нашому відділенні. Наприклад, ендоскопічна хірургія – я її впроваджував і вивів на високий рівень не тільки в області, а й в Україні. Великі обласні центри ще цієї хірургії не мали, а у нас вона уже була. Така ж картина і з мікрохірургією вуха – у багатьох її немає, а ми освоїли. І знову робимо крок вперед – впроваджуємо пластичну, реконструктивну хірургію обличчя...
- Чула, що Ви і пластичні операції робите?
- Так, це я зовсім не планував, але життя привело до паралельної справи і я її освоїв. Тепер я і отоларинголог, і пластичний хірург – це у мене йде паралельно. А ще до нашого відділення доєднали щелепно-лицьову хірургію. Тепер це одне відділення, яким я завідую.
- Захворювання лор органів сьогодні дуже поширене. У Вашому відділенні лікується багато молодих пацієнтів? Із чим це пов'язане? Узагалі, які причини таких хвороб? Що можете порадити у плані профілактики захворювання вухо-горло-носа?
- Я не можу сказати, що у нас лікуються тільки молоді. Це хвороба – різновікова. Причини захворювання – різні. Загально прийнято вважати, що впливає спадковість, паління, екологія, зловживання спиртним... Загартовуватися, вести здоровий спосіб життя, звісно, потрібно, це в деякій мірі допомагає уникнути хвороб, але, як кажуть, э багато «але». На що хочу звернути увагу – це зловживання судино звужуючими краплями. Це дуже поширене явище, люди ними користуються безконтрольно. Взагалі я категорично проти безконтрольного застосування медикаментів. Мабуть, ми правильно рухаємося, що з'явилася заборона вірпуску деяких ліків без рецептів. Найкраща профілактика – не займатися самолікуванням. Складно сказати, чому у людей з'являються кіста, аденоїди, поліпи і т. д.? Це загадка природи людського організму. Людина може вести здоровий спосіб життя, застосовувати профілактичні засоби, дотримуватися гігієни, нічим не зловживати, а у неї виростає новоутворення. У медицині ще багато загадкового. Ми думаємо, що далеко пішли, а насправді є ще багато невивченого. Нам тільки здається, що ми такі розумні, багато досягли, а в реальності ще потрібно добряче вчитися. Парадоксально, але це так: чим більше вчиш, тим частіше бачиш не досліджене, непізнане. Сказати однозначно, де що береться, складно, все індивідуально. Тим більше: одні хвороби більше вивчені, інші – менше. Я завжди кажу так: медицина – наука не точна.
- Наскільки мені відомо, операції Ви проводите щодня. Як часто трапляються складні випадки?
- Оскільки наша лікарня обласна, то ми приймаємо людей з усього регіону. Оперуємо щодня і не по одній операції. І кожен випадок – по-своєму складний, неординарний і потрібно ретельно розбиратися, допомагати пацієнту. До речі, кожен складний випадок пам'ятаю і тримаю на контролі перебіг реабілітації, одужання.У рік проводжу понад півтисячі операцій, а все відділення – ще більше. Навантаження на наше відділення чимале, але якщо людині не достатньо консервативних методів, то іншого шляху, ніж звернутися до хірургії, немає.
- Вас у відділенні можна застати і вранці, і вдень, і увечері. Коли і як Ви відпочиваєте?
- Робота – це і є мій відпочинок. Вона витіснила усі хобі (колись захоплювався спортом). Зміна діяльності – теж перепочинок. Робота настільки заполоняє, що можна перебувати у відділенні цілодобово, не помічаючи часу. А коли приходиш додому, комфортно вмощуєшся, береш у руки книжку – що може бути краще? Подорожі самі собою відпали – не на часі. І загалом, не люблю відпочинку десь за межами, після якого потрібно відпочивати додатково.
- Кілька слів скажіть, будь ласка, про свою команду.
- Вона – класна. У відділенні багато молодих спеціалістів, які прагнуть до нових знань, легкі на підйом, яким не потрібно повторювати, нагадувати. Головний лікар Лариса Андрєєва робить ставку на молодь. І це дуже добре. Молодь зараз, я б сказав, голодна до знань, хоче вчитися, знати, рухатися вперед. Зараз ера така – комп'ютеризація, нові технології, багато сучасної інформації, яку треба встигати освоювати. І за рахунок комп'ютеризації молоді люди можуть поглинати нові знання. Старших лікарів теж не можна знімати з рахунку. Це великі молодці, які мають колосальний досвід, але вони вже звикли до тих методів і не завжди хочуть щось змінювати. Тобто вони консерватори, наприклад, кажуть: я працюю уже 20 років, цей метод зарекомендував себе і цього досить. Можливо, остерігаються, щоб не помилитися. Молодь не боїться нового і у неї є жага до знань. Я радий, що у мене є така відповідальна команда, ми ж більше часу перебуваємо на роботі, тому дуже важливо, щоб поруч були надійні люди, які розуміють тебе з півслова. Працівники знають мої вимоги і чітко їх виконують. Особливо хочу виділити сестринський колектив відділення, операційних сестер та молодший медичний персонал. Вони надзвичайно відповідальні, сповна віддаються роботі. Без перебільшення, функціонування відділення залежить від них. Загалом, у нас гарний колектив, з яким склалися добрі, демократичні стосунки. А я хочу бути для колег прикладом.
- Чи складно поєднувати роль керівника і хірурга?
- Це непросто, але коли робота до душі, то усі складнощі витісняються відданістю справі. Не хочу ставати адміністратором, у першу чергу я – лікар. Як і у кожній роботі є труднощі, та коли ти їх долаєш, отримуєш задоволення, відчуваєш, що ти потрібен, виконуєш свою місію на землі. Найприємніше, звісно, чути слова вдячності від пацієнтів, які тривалий час страждали через якісь новоутворення, і нарешті позбулися проблеми й добре почуваються. Це мої лікарські бонуси. Тим і подобається мені хірургія, що після твого втручання, настає полегшення і одужання. Чимало пацієнтів після операції кажуть, що вони ніби на світ народилися. Заради таких слів хочеться працювати, діяти і розвиватися...
Розмову вела
Марія Іванова,
Пресцентр ФПО
P.S. Варто додати, що в обласній лікарні діє потужна організація профспілки, яка і активно продовжує добрі традиції попередників, і започатковує нові форми роботи. За словами голови обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я Лариси Козлової, цю первинку можна вважати зразковою. «На рахунку профкому багато добрих справ, цікавих заходів з нагоди професійних та державних свят, ювілеїв та знаменних подій у житті працівників. Приємно згадати, що команди обласної лікарні займали перші місця на спартакіада, професійних конкурсах. На жаль, у зв'язку з військовим станом, деякі програми довелося відкласти, але, вірю, що із закінченням війни ми відродимо і культмасову, і спортивну роботу. У воєнний час усі профорганізації переформатували свою роботу. За рішенням ради обкому профспілки первинки додатково перераховують цільові кошти на підтримку військових. Допомога ЗСУ, волонтерство стали у пріоритеті профспілкової діяльності. Профком обласної лікарні разом з керівництвом підтримують медиків, які вимушені були залишити свої домівки і переїхали у Кропивницький, допомагають їм адаптуватися на нових робочих місцях. Загалом у центрі уваги первинки – людина праці, захист її прав та інтересів, адже обласна лікарня сьогодні перебуває на своєрідній передовій, де лікуються і проходять реабілітацію українські воїни».

Шановні працівники соціальної сфери!
Прийміть найкращі вітання із професійним святом!
Це день особливих людей, які присвятили себе суспільству, благородній справі – підтримці найнезахищеніших верств населення! Цього дня висловлюємо величезну пошану та подяку усім працівникам соціальної сфери! Саме Ваша праця — безцінна, украй важливіша, адже Ви так самовіддано служите тим, хто цього потребує. Вона робить світ добрішим.
Бажаємо Вам міцного здоров'я та невичерпних сил, приємних сюрпризів та гарного настрою, щирих посмішок та насолоди від кожного дня. Нехай робота приносить тільки радість, а життя буде наповнене яскравими барвами. Із професійним святом вас!
Миру, злагоди Вам та усім українцям!
З повагою
Т. в. о. Голови ФПО Оксана Терлецька

Поділилися наболілим та отримали компетентні відповіді
За ініціативи голови обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, зокрема його голови Леоніда Козинця, відбулася зустріч Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини в області Галини Лугової з колективом Центральноукраїнського вищого професійного училища імені Федоровського.
Зустріч була взаємно корисною . Галина Лугова мала нагоду ознайомитися з освітнім процесом в училищі, його можливостями, здобутками та проблемами, а працівники закладу освіти – поділитися своїм наболілим та отримати компетентні відповіді.
На позитивну ноту налаштували присутніх пісня про училище, яка стала його гімном, та кліпи, котрі якнайкраще презентували один із найстаріших закладів на теренах України, всебічно розкрили життя учнів.Училище, дійсно, готує унікальних спеціалістів, які вкрай необхідні для відбудови України та зміцнення її економіки, натомість, повоєнної. Це верстатник широкого профілю, оператор верстатів з програмним керуванням, зварник, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, слюсар-ремонтник, офісний службовець, адміністратор. Також заклад у процесі ліцензування професії «Соціальний робітник». Під час навчання учні не тільки здобувають професію, а й розвивають свої творчі здібності у гуртках і секціях та виробляють громадянську позицію.
«Велика увага в закладі приділяється дітям з числа внутрішньо переміщених осіб, - сказала директор Оксана Яценко, - їх навчається 21.Також, за сприяння Товариства Червоного Хреста, здійснено підготовку основних компетенцій з професії «Адміністратор» для дорослого населення з числа ВПО. Наші майбутні зварники долучились до проекту «Зігрій захисника» та виготовили протягом двох років декілька сотень буржуйок. Звісно, освітній процес не обходиться без проблем. Наприклад, сьогодні складно знайти майстра виробничого навчання, адже відповідальність на ньому лежить велика, вимоги високі, а оплата праці – мінімальна. Гарний зварник, приміром, може заробити немалі кошти і, як кажуть, без головного болю, а що можемо запропонувати йому ми? Тільки ентузіазм. Інша проблема - фінансування. Держава фінансує обмаль. Три роки поспіль подаємо до ОДА заявку-прохання на відкриття навчально-практичного центру. На жаль, через відмову у співфінансуванні цього державного проекту, готуємо наших зварників на застарілому обладнанні.За ініціативи та силами трудового колективу здійснено ремонт додаткового приміщення для розширення можливостей підготовки цієї професії, замінено вікна на енергозберігаючі. Зварювальні апарати доволі дороговартісні, тому самотужки заклад придбати їх не зможе. Поки цей процес гальмується, ми втрачаємо у підготовці спеціалістів, саме тому наполягатимемо на відкритті Центру та знову подамось на конкурс. Адже підготовка конкурентоспроможних робітників, які працюють на підприємствах нашого міста та області – справа не тільки закладу освіти».
Уповноважена з прав людини в Кіровоградській області Галина Лугова розповіла про структуру та завдання представництва Уповноваженого ВРУ. Інституція працює за 9 напрямками, які охоплюють усю життєдіяльність людини. Наприклад, з додержання прав у секторі оборони та прав ветеранів і військовослужбовців, полонених та членів їхніх родин, соціальних та економічних прав, прав громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України, дотримання інформаційних прав, права на справедливий суд та процесуальні права, прав дитини, сім'ї. Це потужна, аполітична організація, представники якої мають право невідкладного прийому Президента України, Прем'єр-міністра, Голови Верховної Ради, Голови Конституційного суд, вносити пропозиції щодо удосконалення законодавства України у сфері захисту прав і свобод громадян. Галина Лугова надала номер контактного телефону, за яким можна звертатися у різних ситуаціях, адже вона діє, як «швидка допомога»: 095 200 90 06. Можна також звертатися за телефоном гарячої лінії: 380 800 501 720, через громадську приймальню Уповноваженого ВРУ з прав людини, за електронною поштою, скринькою або поштою: м. Київ, вул. Інститутська, 21/8. Уповноважений здійснює парламентський контроль з дотримання конституційних прав і свобод людини, захист прав кожного на території України.
Усі запитання, з якими звернулися присутні, Галина Лугова занотувала і пообіцяла найближчим часом надати відповіді і основне – допомогу.
У заході взяв участь регіональний координатор Національного превентивного механізму на території Кіровоградської області Володимир Буряк.
Марія Іванова
Прес-центр ФПО

Шановні автомобілісти та дорожники! Шановні спілчани галузі!
Щиро вітаємо Вас із професійним святом!
Ваші зусилля роблять наше життя легшим і безпечнішим. Ви створюєте інфраструктуру, яка об'єднує людей, і завдяки Вам ми можемо безтурботно подорожувати та відкривати нові горизонти.
Дякуємо за Ваші старання і відповідальність. Ваші невтомні руки щодня щось створюють, лагодять, примножують, а в результаті наші дороги стають кращими.
Нехай Вам легко працюється, асфальт служить довго і ніщо не заважає виконувати Вашу роботу. Бажаємо Вам здоров'я, витримки, успіхів у всіх Ваших починаннях, щастя в родинах та безмежної радості в душі!
Окремим рядком вітаємо також представників обласної організації профспілки автомобілістів та шляховиків, які неухильно стоять на захисті прав та інтересів спілчан.
Миру кожному з Вас та усім українцям! Наближаймо перемогу разом!
З повагою
Т. в. о. Голови ФПО Оксана Терлецька

ФПО – Зазимко
Шановна Галино Михайлівно!
Прийміть найкращі профспілкові вітання з нагоди Вашого дня народження!
У цей тяжкий для України і українців час бажаємо Вам міцного здоров'я, безмежного щастя, стабільного достатку, професійних успіхів та родинного добробуту!
Натхнення Вам, терпіння, оптимізму, віри у краще майбутнє, а обласній організації профспілки працівників ПАТ «Укртелеком» - процвітання! Хай Вам таланить у всіх починаннях і справах, рідні та близькі дарують турботу й увагу, а кожен новий день приносить радість, упевненість у собі та бажання жити і діяти!
Миру та злагоди Вам, Вашій родині та усій Україні!
Крокуймо до перемоги разом!

З повагою
Т. в. о. Голови ФПО Оксана Терлецька

Шановні харчовики! Шановні спілчани!
Від щирого серця вітаємо з професійним святом – Днем працівників харчової промисловості!
Від Вашої невтомної праці, професіоналізму та сумлінності залежить добробут і якість життя кожного українця. Ми пишаємося Вашими здобутками і дякуємо за смачні та здорові страви!
Бажаємо Вам міцного здоров'я, щастя, достатку та нових трудових звершень на благо України. Нехай на виробництві ніколи не закінчуються потрібні інгредієнти, а в домі ніколи не закінчуються щастя, радість, тепло та добробут!
Вітаємо також зі святом представників обласної організації профспілки працівників харчової та переробної промисловості та зичимо їм і надалі відстоювати права та інтереси працівників галузі!
Миру, злагоди та перемоги Україні та українцям!
З повагою
Т. в. о. Голови ФПО Оксана Терлецька