Онлайн - естафета з безпеки праці: участь профспілок
Щороку, 28 квітня в світі відзначають День охорони праці. З нагоди цього Дня – кінець квітня завжди насичений подіями та заходами.
Першим заходом, присвяченим Всесвітньому Дню охорони праці, цього року був онлайн-захід «Естафета безпеки від фахівця до фахівця: ділимося – підсилюємо!», проведений 23 квітня 2026 року Журналом «Охорона праці» та Європейським співтовариством з охорони праці (ESOSH).
Участь в заході взяли представники Державної служби України з питань праці, Державної регуляторної служби, Федерації профспілок України, Федерації роботодавців України, Конфедерації роботодавців України, Європейської Бізнес Асоціації, Платформи суспільного діалогу та реформ у сфері безпеки праці», ГС «Українська асоціація професійної безпеки», ГС «Реформи для бізнесу: участь та співпраця», вищих закладів освіти, а також фахівці з охорони праці найпотужніших підприємств нашої країни тощо. Участь в Естафеті взяли більше ніж 250 осіб, що яскраво демонструє зацікавленість спільноти до проблематики у сфері охорони праці.
Подія стала справжнім надихаючим майданчиком для обміну досвідом, ідеями та практичними рішеннями у сфері безпеки праці. Разом із фахівцями з охорони праці, представниками бізнесу, профспілок, державних органів та закладів освіти учасники обговорили ключові виклики сьогодення.
Василь АНДРЕЄВ, заступник Голови ФПУ та Голова Профспілки будівельників України, поділився із слухачами профспілковим стратегічним баченням до реформування законодавства з безпеки праці та охорони здоров'я працівників на роботі та діям профспілок на випередження щодо адаптації до майбутніх змін. Василь АНДРЕЄВ акцентував увагу учасників на систематичній діяльності профспілок щодо захисту прав працівників, побудові мережі представників профспілок, яка відповідатиме європейським нормам, розробці нових регламентів для функціонування комісій з питань охорони праці, ефективності профспілкового представництва у цій сфері, а також для роботи з ветеранами, спрямованій, перш за все, на створення безпечного та здорового робочого середовища для цієї категорії працівників.
За словами заступника Голови ФПУ, прагнення профспілок, які об'єднують понад 2 мільйона працівників, це «нульовий травматизм», й для цього профспілковою стороною постійно, на усіх рівнях, доноситься Уряду профспілкова позиція до кожного проєкту нормативно-правового акту з питань охорони праці. Щодо мінімізації ризиків – ведуться розмови з роботодавцями, головним посилом цих розмов є те, що «фінансування заходів та засобів з охорони праці – це не витрати, це можливість уникнути небезпечних ситуацій, небезпечних локацій на кожному із підприємств і на всіх виробничих майданчиках, кожний долар вкладений в безпеку праці однозначно окупається».
Крім того, Василь АНДРЕЄВ, у своєму виступі, підняв таке важливе питання, як розслідування нещасних випадків на роботі, відстоювання, зокрема й профспілковими юристами, прав потерпілих у суді, а також обговорив проблематику розслідування професійних захворювань, недосконалість процедури компенсацій та відшкодування працівникам шкоди, заподіяної їхньому здоров'ю. Головним напрямком роботи й профспілок, й роботодавців, на думку, представника Федерації, має бути превенція виробничого травматизму та проф.захворюваності, вжиття заходів щодо недопущення їх настання.
Друга частина заходу була особливо емоційною: відбулася урочиста церемонія нагородження переможців XV Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей» – 2026.
За словами головного редактора Журналу «Охорона праці» Дмитра Матвійчука: «Цей конкурс – більше, ніж творчість. Він є вагомим внеском у формування культури безпеки. Лише цього року до теми безпеки через конкурс долучилися близько 800 000 людей – юні художники, їхні батьки, друзі, вчителі, профспілки, освітяни, усі, хто перебував в орбіті конкурсу. Кожна робота авторів малюнків — це маленький, але важливий крок до безпечнішої України».
Розуміючи важливість формування культури безпеки праці, цього року Федерація профспілок України, зокрема особисто Голова – Сергій БИЗОВ, зробили потужний фінансовий внесок у призовий фонд Конкурсу, а Василь АНДРЕЄВ також передав коштовні подарунки юним художникам від Профбуду України.
Дмитро Матвійчук завершив подію словами, які варто пам'ятати щодня: «Думайте про безпеку! Будьте у безпеці!»
Департамент охорони праці апарату ФПУ

Піклуючись про здорове психосоціальне робоче середовище
З нагоди Дня охорони праці в Україні Федерація профспілок області провела семінар за участі начальника відділу з питань праці управління інспекційної діяльності Олени Хіміч.
Відкрила захід Голова ФПО Оксана Терлецька, яка озвучила гасло, під яким відзначається цього року День охорони праці, - «Подбаймо про здорове психосоціальне робоче середовище». «Думаю, не випадково вибрали таку тематику, адже 5-й рік живемо в умовах повномасштабної війни. А це постійні стреси, ідучи на роботу, протягом робочого дня, повертаючись з неї... Усі ми перебуваємо у психоемоційному стані. Безумовно, все це впливає і на результативність роботи, і на продуктивність праці працівників. У цій ситуації, головна роль належить нам,профспілкам, - ми маємо в першу чергу контролювати роботодавців, допомагати створювати безпечні, належні умови праці. Це спільна відповідальність: і роботодавців, і профспілок, і державних органів, аби працівник був захищений на робочому місці і впевнено міг виконувати свої обов'язки. У 2025 році ми оновили Угоду про співпрацю з Південно-Східним міжрегіональним управлінням Держпраці. В рамках цієї Угоди проводимо спільні заходи, долучаємося до інформаційних кампаній, які проводять соціальні партнери. Зокрема поширюємо у соціальних мережах інформаційні матеріали до Дня охорони праці. І найсвіжіший приклад співпраці – сьогоднішній захід».
Олена Хіміч зазначила, що нинішня ситуація зумовила управління Держпраці займатися такою тематикою, як психосоціальна підтримка на робочому місці. «Незважаючи на війну, наша країна проходить процес інтеграції до Європейської правової системи. Такі процеси неодмінно впливають на бізнес, на відносини між робітниками і керівниками. Саме війна матиме великий вплив на ментальне здоров'я працюючих, зокрема молоді, яка тільки виходить на ринок праці, а потім буде головним потенціалом працездатного населення. Наше законодавство побудоване так, що роботодавець несе відповідальність за найманих працівників. Прийнять на роботу – забезпеч, надай, створи умови. У 2025 році був прийнятий ЗУ «Про систему охорони психічного здоров'я", який дає визначення «психосоціальної допомоги», а роботодавця повинно турбувати здорове та безпечне середовище, що сприяє продуктивній роботі, особистісному зростанню, психічному і фізичному добробуту працівників. Запровадження політики психосоціальної підтримки на робочому місці – це гарний спосіб розпочати діалог з роботодавццями, приміром представникам первинних профорганізацій про формування такої політики. Що цікавить роботодавця? Прибуток. А щоб його отримати, люди повинні продуктивно працювати, а для цього вони мають бути здоровими: фізично і психічно. Особливої уваги потребують мобілізовані особи, а їх ставатиме все більше».
Олена Хіміч назвала аспекти, які впливають на психічне здоров'я - пандемія, екологія, війна, робота, стан фізичного здоров'я, особисте життя, а також виділила симптоми стресу: фізичні (безсоння, втома, головний біль...), психологічні , поведінкові (тривога, зневіра, втрата пам'яті, песимізм...), поведінкові (підвищена чутливість, гнів, зловживання алкоголем, перепади настрою...). «Оскільки люди більше часу проводять на роботі, то саме в колективі можна помітити зміни, які відбуваються в колеги і, як кажуть, бити у дзвони. Яка може бути психосоціальна підтримка? Не контролювати цей процес, а здійснювати інформаціно-консультаційний супровід, адже мета цієї підтримки – створення умов для забезпечення професійної стікості.»
Під час семінару мова йшла про найвразливіші групи населення: які належать до національних меншин, мають нижчу освіту, менший стаж або нерівномірну кар'єрну історію, а також жінки. Їм потрібна подвійна увага, щоб вони почувалися рівними в колективі. Саме на роботі є різні психосоціальні ризики, наприклад, цінність роботи, її обсяг, графік, застаріле обладнання, нічні зміни. До речі, в цьому році збільшилася кількість смертельних випадків сторожів на робочому місці вночі. Олена Хіміч розповіла, яке може бути втручання для подолання стресу, пов'язаного з роботою. Є кілька рівнів: проактивний (це дії, спрямовані на зміну або усунення джерел стресу), захисний (виявлення стресу та підвищення здатності працівників справлятися зі стресовими ситуаціями), реактивний – це той рівень, коли людина потребує лікування. Мета втручання: формування сприятливих умов для підвищення продуктивності праці та зміцнення ментального здоров'я.
За допомогою відеосюжету Олена Анатоліївна рекомендувала представникам роботодавців та профспілок запроваджувати на підприємствах, у закладах, установах політику психосоціальної підтримки, назвала етапи запровадження ПСП. Є багато громадських організацій, які безплатно проводять навчання, наприклад, з надання першої домедичної допомоги, тренінги. Треба вивчити потреба: хоче колектив пройти навчання, чи ні? Ця політика може стати частинкою колективного договору. До речі, за рахунко профспілкових коштів можна організовувати цікаві екскурсії, поїздки, які позитивно впливатимуть на психологічне самопочуття.
ПСП містить ключові параметри: заява про наміри, цілі, зобов'язання і відповідальність керівника чи іншого представника, план та заходи до нього. Є багато аспектів, які можна поліпшити на робочому місці, що впливатимуть на психологічний стан працівників. Окремим положенням цієї політики може бути розділ, присвячений адаптації ветеранів війни на робочому місці...
Пресцентр ФПО

За участі фахівців Пенсійного фонду України проведено семінар для профспілкового активу ФПУ
21 квітня відбувся інформаційний семінар для представників членських організацій ФПУ за участі фахівців Пенсійного фонду України з питань пенсійного забезпечення, соціального страхування та інших напрямів роботи фонду.
Відкриваючи захід заступник Голови ФПУ Василь Андреєв відзначив важливість проведення таких заходів для підвищення рівня обізнаності профактиву та подякував фахівцям Пенсійного фонду за участь у проведенні інформаційних заходів.
Більше двох годин фахівці Пенсійного фонду, в більшості на конкретних прикладах, відповіли на низку питань, порушених учасниками семінару.
До відома учасників заходу було доведено інформацію, що у рамках Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі», яким передбачено здійснення оцифрування даних про стаж, набутий працівниками до 31 грудня 2003 року, для включення його до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, незалежно від того, коли такі дані будуть надані, тобто до чи після закінчення п'ятирічного терміну, передбаченого зазначеним Законом (10 червня 2026 року), усі належним чином відскановані і надані дані про відсутній стаж будуть опрацьовані і включені до зазначеного Реєстру.
Було обговорено також питання врахування до страхового стажу періодів роботи голів профспілкових організацій на штатних посадах, яким дані про такі періоди роботи внесено до трудової книжки на підставі рішень (протоколів) загальних зборів.
Учасникам заходу було роз'яснено, що за умови дотримання Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, незважаючи на те, що є підставою внесення даних про таку роботу (наказ, розпорядження, рішення чи протокол загальних зборів), вона має зараховуватися до страхового стажу для обчислення пенсії.
Під час семінару були висвітлені питання:
- порядку і розмірів індексації пенсій;
- перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам;
- ідентифікації одержувачів пенсій:
- обчислення пенсії у разі переходу з одного виду пенсії на інший;
- способи перевірки правильності обчислення розміру пенсії;
- виконання рішень судів і виплати пенсій на їх підставі та інші важливі питання.
Проведення такого семінару є важливим для підвищення рівня інформованості профспілкових працівників та якості захисту прав застрахованих осіб.
Управління соціального страхування і пенсійного забезпечення апарату ФПУ

Чорнобильська катастрофа. Пам'ятаємо
26 квітня 2026 року виповнюється 40 років від дня Чорнобильської катастрофи - найбільшої техногенної аварії в історії людства, яка стала глобальним символом ядерної небезпеки та нагадуванням про ціну людської безвідповідальності.
У ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му енергоблоці ЧАЕС під час технічного експерименту сталися два вибухи. В атмосферу потрапила хмара радіоактивного пилу, яка поширилася далеко за межі України.
Наслідки катастрофи набули глобального характеру. Радіоактивне забруднення охопило до трьох чвертей території Європи.
Аварія спричинила довготривалі екологічні, медичні, соціальні та економічні наслідки: зростання захворюваності, руйнування екосистем, вимушене переселення сотень тисяч людей, психологічні травми, масштабні втрати для держав.
Першими на ліквідацію наслідків стали пожежники, військові, інженери та медики. Вони діяли в надзвичайно небезпечних умовах, часто без повного усвідомлення ризиків, і фактично стали щитом для України, Європи та світу. Їхній подвиг назавжди залишиться символом мужності та самопожертви.
Водночас Чорнобиль став і трагічним прикладом системних проблем: замовчування правди, ідеологічного контролю інформації та нехтування безпекою людей.
У рік 40-ї річниці Чорнобиль залишається символом не лише минулої трагедії, а й постійної боротьби за ядерну безпеку світу.
Висловлюємо щирі слова подяки всім ліквідаторам страшної аварії, засвідчуючи їм свою шану за їхній героїзм і самовідданість, адже ціною власного життя та здоров'я, без вагань і роздумів, вони ліквідовували наслідки аварії на Чорнобильській АЕС.
Від імені Президії ФПО
Голова Федерації профспілок області Оксана ТЕРЛЕЦЬКА

Звернення Голови ФПУ Сергія Бизова з нагоди повернення Будинку профспілок у Львові у власність Обʼєднання профспілок Львівщини
Шановні спілчани!

Завершення тривалої судової епопеї стало для нас не просто юридичною перемогою — це вагоме підтвердження сили єдності, згуртованості та послідовності у відстоюванні прав людини праці й захисті профспілкового майна.
Це рішення ще раз доводить: лише спільними зусиллями, консолідованою позицією та непохитною вірою у справедливість ми здатні досягати результатів, які мають принципове значення для всього профспілкового руху.
Щиро вітаю всіх нас із цією заслуженою Перемогою!
Висловлюю глибоку вдячність усім членським організаціям, територіальним профоб'єднанням, кожному, хто долучився до акцій підтримки Об'єднання профспілок Львівщини під Північним апеляційним господарським судом у Києві.
Ваша, наша активна позиція, солідарність і небайдужість стали важливою складовою цього успіху.
Слова подяки та щирої поваги адресую Роману Михайловичу Дацьку.
Його принципова позиція, професіоналізм, витримка та колосальна праця на цьому непростому шляху є прикладом справжнього лідерства.
Це приклад керівника, який не зупиняється на півдорозі й доводить справу до справедливого і логічного завершення. Окрема подяка заступнику Голови ФПУ Євгену Драп'ятому за принципову позицію та роботу з архівними документами, що стали ключовими у справі.
Ця перемога є свідченням того, що ми рухаємося правильним шляхом.
І надалі впевнено, без сумнівів і зволікань, продовжимо відстоювати законні права та інтереси працівників.
Працюємо далі — заради справедливості, гідності та майбутнього людей праці.

Голова Федерації професійних спілок України Сергій Бизов
Пресцентр ФПУ

Захисні програми профспілки як інструмент підтримки працівників в умовах сучасних викликів. З досвіду Дмитра Голуба
Бути головою профспілкової організації не кожному дано. Це треба мати велике серце, брати на себе проблеми і біль інших, жертвувати власним часом і ще володіти багатьма нешаблонними якостями. Це якщо працювати, а не відбувати повинність...
До обрання головою первинної організації профспілки Центральноукраїнського національного технічного університету доцент кафедри експлуатації та ремонту машин, кандидат технічних наук Дмитро Голуб не один рік працював заступником. Проте друга роль, не перша. Коли став лідером трудового колективу працівників університету, зрозумів, яке навантаження чекає на нього. Виявилося, що громадська робота забирає більше часу, ніж науково-педагогічна. У нього зникло поняття вільного часу, адже комусь він може бути потрібен невідкладно. З часом він зрозумів, що робота голови профкому – всеохоплююча: треба бути і психологом, і правником, і «жилеткою»... І з цими ролями Дмитро Вадимович справляється відмінно, а спілчани відчувають підтримку, віддачу. Головний показник роботи: первинка не згасла, а й розвивається.
Крім колективного договору, за яким живе колектив (зараз йде підготовка до розробки нового документу), у профорганізації діють захисні програми, які спільно з членами профкому розробив Дмитро Голуб. Оскільки у зв'язку з воєнним часом чимало гарантій знято або віддано на розсуд роботодавців, потрібно посилювати, вважає він, профспілковий захист. Наприклад, важлива програма матеріальної допомоги у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем. Це стосується тих працівників, які не отримують, на відміну від науково-педагогічних працівників, до відпустки оздоровчі. Їм виплати надходять від профкому – за що люди дуже вдячні. Крім такої суттєвої підтримки, вони користуються іншими профспілковими гарантіями.
Є програма «Оздоровлення». Університет має свою спортивно-оздоровчу базу у Світловодську, спільно з адміністрацією університету і профкому оновили її, тож працівники-члени профспілки можуть там відпочивати разом з дітьми та отримати компенсацію від профкому за проживання протягом 5 діб. У цей скрутний час, коли оздоровчі заклади та заклади відпочинку суттєво підвищили ціни, ця база сприймається як соціально-доступний варіант відпочинку. Підтримує профком спілчан і під час лікування. Вони знають: у випадку хвороби потрібно подати пакет документів і в кінці місяця отримають кошти. Діє програма для привітання ювілярів. Це приємні події, до яких профком готує не тільки грамоту, а й матеріальне заохочення. Не відмовляються від програми забезпечення новорічними подарунками. Причому отримують подарунки не тільки діти, а й працівники – члени профспілки. Ця подарункова традиція ніби повертає дорослих в дитинство. Також функціонує програма привітання жінок зі Святом весни.
Серед нових програм – допомога жінкам мобілізованих чоловіків - цей напрямок продовжується. Ввели програму на підтримку батьків новонароджених діток – з надією, що народжуваність зросте. До речі, профком переглянув розмір виплат і підвищив їх. Люди задоволені. Якщо зарплати будуть підвищуватись, то зростатиме і профспілковий бюджет, який використовується на потреби спілчан та розвиток програм.
А починав Дмитро Вадимович із так званої ковідної програми. Першочергово виділяли кошти тим, хто хворів. Життя підкидало чимало випробувань. Довелося пережити кілька етапів скорочення кадрів. Профком стояв на захисті кожного працівника, наполягаючи на звільненні за згодою сторін, коли працівник того бажає, або переведенні на іншу, аналогічну посаду. Лідер первинки, переконаний Дмитро Вадимович, повинен мати свою позицію. Хоч сьогодні чимало роботодавців бажають мати ручні профкоми. Іноді в нього опускаються руки, але відразу думає, а хто, якщо не він? Тримає профорганізацію на достойному рівні - мандат довіри від спілчан зобов'язує. Не хоче також підвести голову обласної організації профспілки освітян Сергія Петрова, який завжди підтримує його ініціативи, підказує, радить, уболіває. Загалом вдячний обкому профспілки, його юристам, які реально захищають права працівників, забезпечують судовий супровід. І все це безплатно.
З роками профспілкова робота для Дмитра Голуба стала способом життя і мислення. Чим подобається йому громадська діяльність?
«Вона схожа на депутатську, я був кілька скликань депутатом місцевих органів влади. І та, і інша робота фокусується на допомозі людям. Коли це робиш від душі, не чекаючи винагороди, ця справа стає потребою. Мої бонуси – вдячність членів профспілки. Передвиборчі кампанії загартували мене, навчила ставити мету і досягати її. У мене збереглися зв'язки, добрі стосунки з деякими посадовцями і вони стають у нагоді у профспілковій роботі. Будь-яка людина повинна ставити собі питання: що ти зробив корисного, який твій внесок, що залишиш після себе? Кожне вирішене питання, конкретна допомога сприяють підвищенню авторитету первинної профорганізації і профспілкового руху взагалі. Можна зробити багато, аби тільки не ставили палиці в колеса. На жаль, сьогодні намітилася тенденція до знищення профорганізацій. Деяким керівникам не до вподоби, коли є громадський контроль, захисна громадська організація, тому тиснуть на людей, змушують виходити з профспілки. Але ж це неправомірно. Такі випадки треба застерігати у зародку, озвучувати їх. Центральна і місцева влада, як профспілковий партнер, мають реагувати на них, працювати з такими керівниками. І самим профспілковцям треба відстоювати право на життя. Рятівним колом має стати єдність. Тиск на одну профорганізацію, навіть найменшу, породжує негатив до всієї профспілкової системи, що повинно бути сигналом для інших: стати на захист, проявити солідарність. Наша профспілка – це приклад згуртованості. А інші? Чи готові вони підставити плече один одному, додати, приміром, свій голос до петиції?»
Добрих справ на рахунку такого неординарного голови профкому чимало. Наприклад, за ініціативи профкому та спільно з адміністрацією було відновлено роботу буфету університету, створено онлайн- програму меню, де працівники і студенти можуть замовляти холодні та гарячі страви онлайн. Кожен день – це якась подія, випадок, ситуація, історія. А за ними спілчани, які знають: за них є кому постояти і поборотись.
Марія Іванова,
Пресцентр ФПО