Які цілі програми психосоціальної підтримки на робочому місці?
• Визнати психосоціальні наслідки війни для людини і сфери праці.
• Посилити позиції роботодавця, профспілки як лідера, орієнтованого на добробут працівників.
• Сформувати психологічно безпечне середовище, де принцип конфіденційності й відсутність стигми та дискримінації має пріоритетне значення.
• Навчити працівників розпізнавати ознаки психологічних проблем для запобігання появі важких психічних і поведінкових наслідків.
• Навчити методів управління стресом та навичкам психологічного відновлення.
• Запобігти емоційному та професійному вигоранню.
• Навчити працівників навичок надання першої психологічної допомоги (ППД).
• Надати доступ до зовнішніх ресурсів фахової психологічної допомоги.
• Стати більш відкритими до розмов про ментальне здоров'я та ініціатив щодо психосоціальної підтримки на робочому місці.
Які ключові елементи програми психосоціальної підтримки на робочому місці?
• Письмова політика.
• Програма дій – профілактичні заходи в межах політики.
• Регулярна та прозора система внутрішніх комунікацій задля оцінювання першочергових потреб співробітників та їх підтримки в кризових умовах.
• Періодичний моніторинг і оцінювання задля покращення програми психосоціальної підтримки.
Чому потрібна письмова політика щодо психосоціальної підтримки на робочому місці?
Психосоціальна підтримка на робочому місці має ґрунтуватися на політиці, яка включає чіткі й зрозумілі для кожного працівника повідомлення про те, що вплив війни на людину і сферу праці визнається, а психологічний добробут кожного працівника й працівниці має пріоритетне значення. Це чіткий план дій, стратегія та система заходів.
Письмова політика – це гарний спосіб розпочати розмову про ментальне здоров'я та продемонструвати підтримку керівництва. Це інструмент, який інформує про можливості, гарантує захист та демонструє те, що психосоціальний добробут співробітників – найбільша цінність. Дослідження показують, що переважна частина персоналу може не знати про існування політик на робочому місці, тому наступним кроком після написання політики є ознайомлення з нею всіх співробітників підприємства.
Дієва політика – це не просто папірець на столі керівника. Це культура стосунків у колективі, яка надихає, підтримує й мотивує. Така політика спрямована на створення відповідної атмосфери в трудових колективах, де кожний знає про неї й має можливість бути залученим до ухвалення рішень щодо підтримки психологічного добробуту персоналу.
Які основні компоненти письмової політики щодо психосоціальної підтримки співробітників?
1. Заява про наміри. Важливо сформувати коротку письмову заяву, яка продемонструє прихильність керівництва до психосоціальної підтримки співробітників.
2. Цілі політики. Для ефективної комунікації та залучення персоналу до програмних заходів у межах політики важливо зазначити її цілі й підкреслити пріоритетне значення безпеки і здоров'я співробітників.
3. Визначення основних термінів. Важливо прописати в політиці, що означають поняття «ментальне здоров'я», «розумне пристосування», «перша психологічна допомога», «психологічне консультування та психотерапія», «стигма й дискримінація». Інформованість щодо суті понять допоможе покращити внутрішню комунікацію й підвищити рівень звернень до служб психічного здоров'я.
4. Сфера застосування. Політика має поширюватися на співробітників усіх посадових категорій. Також профілактичні заходи в межах політики можуть охоплювати постачальників, підрядників, клієнтів, стажерів, претендентів, волонтерів, якщо цього потребує специфіка галузі (наприклад, у сфері освіти надання першої психологічної допомоги можуть потребувати учні або їхні батьки безпосередньо в закладі освіти; у сфері роздрібної торгівлі – покупці; у медичному закладі – пацієнти). Контактна інформація щодо надання фахових послуг із психологічної та соціальної допомоги має бути доступна для всіх категорій осіб, зазначених у цій політиці.
5. Зобов'язання. Кожен член трудового колективу зобов'язаний у межах такої політики турбуватися про себе та про інших членів трудового колективу. Зобов'язання дотримуватися принципів етичної поведінки, конфіденційності й розумного пристосування є основою для формування культури загальної підтримки та створює психологічно безпечний робочий простір, де співробітники відчувають, що можуть відкрито обговорювати першочергові потреби і проблеми ментального здоров'я зі своїми керівниками та/або уповноваженими особами на підприємстві без остраху перед стигмою та осудом. Кожен співробітник має право робити внесок у покращення політики та програму заходів і надавати свій зворотний зв'язок.
6. Комунікація. Дієва політика повинна мати комунікаційний супровід: прозорий та своєчасний. Усі співробітники та інші категорії осіб, які охоплюються цією політикою, повинні знати про неї та її можливості. Про будь-які профілактичні заходи в межах цієї політики та будь-які її зміни всі співробітники повинні бути інформовані. Важливо повідомити всім співробітникам про доступні варіанти психосоціальної підтримки на робочому місці. Повідомлення можна розповсюджувати електронною поштою, на вебсайтах внутрішньої мережі, на дошках оголошень або обговорювати під час зустрічей. Головне, щоб воно було донесене до всіх співробітників. Ініціативи в межах такої програми мають одну спільну мету – профілактика або запобігання появі психосоціальних ризиків для людини на роботі, а саме зниження рівня стресу у зв'язку з війною й в післявоєнний час, недопущення розвитку важких стресових розладів, посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресії, суїциду, залежностей та інших проблем. Політика передбачає відповідну програму дій. Це «меню» програми: які заходи і в яких формах проводяться, які способи підтримки може надавати роботодавець та/або профспілка всім співробітникам та окремим вразливим групам працівників.
7. Моніторинг та перегляд політики. Письмова політика повинна переглядатися, наприклад, один раз на рік для її коригування й доповнення. Ефективність політики може оцінюватися шляхом відгуків (інтерв'ю, опитування тощо) співробітників, керівників, уповноваженого з питань здоров'я й безпеки на роботі; звітів щодо результатів впровадження та проведення інформаційно-навчальних та інших підтримуючих заходів, а також результатів роботи гарячої лінії, якщо така є на рівні підприємства чи галузі.
Які профілактичні заходи на робочому місці можуть бути включені до програми психосоціальної підтримки?
Заходи програми психосоціальної підтримки працівників відповідають трьом стратегіям профілактичних втручань:
• універсальні (на рівні всього підприємства та всіх працівників);
• вибіркові (на рівні окремого робочого місця чи окремих груп працівників);
• індивідуальні (на рівні окремого працівника).
Усі ці стратегії містять дії, спрямовані на запобігання, захист, зміцнення та підтримку ментального здоров'я працівників шляхом організаційних змін (умови роботи, дизайн робочого місця, робоче навантаження тощо), інформаційно-навчальних заходів і доступу до отримання медичних, психологічних та соціальних послуг.
Роль Держпраці у забезпеченні здорових умов праці
Люди працюють у кілька змін, по 24 години на добу, просинаються вночі від звуків сирен, бояться за своє життя і життя рідних, не бачать свої сім'ї, хвилюються за тих, хто нас захищає, втрачають рідних внаслідок війни... Це нормально визнати, що стрес є частиною людського досвіду і роботодавці повинні бути уважними до працівників, не звинувачувати співробітників, коли ті мають кризи, пов'язані зі стресом, допомагати налагодити ресурсний стан.
Держпраці працює над програмою щодо ментального здоров'я, щоб працівники та роботодавці знали, що вони мають права і обов'язки, щоє доступні ресурси для зниження рівня стресу, як розпізнати стрес, як укріпити ментальне здоров'я, як підтримати працівників і колег, як створити безпечне і здорове робоче місце.
Завдання інспектора не контролювати процес, а надавати роботодавцю інформацію і підтримку під час запровадження програми психосоціальної підтримки.
Чим може допомогти інспектор праці?
- Сприяти навчанню представників роботодавця та профспілок
- Допомогти провести оцінку потреб працівників
- Проаналізувати потреби працівників
- Надати допомогу у розробці політики психосоціальної підтримки
- Розробити план заходів щодо забезпечення психосоціальної підтримки
- Розробити критерії оцінки ефективності плану заходів
- Провести оцінювання результатів психосоціальної підтримки
- Надати необхідні контакти, консультації та поради
Корисні посилання:
1. Анкета для самооцінювання емоційного стану: https://www.idrlabs.com/ua/anxiety-stress-depression/test.php
2. Методи психологічного відновлення:https://www.pratsia.in.ua/ilo/informatsiynyy-material-dlya-pratsivnykiv.html
3. Успішні приклади впровадження програм психосоціальної підтримки: https://www.pratsia.in.ua/ilo/assets/4_pryklady-uspishnykh-praktyk.pdf

Психосоціальна підтримка на робочому місці
Війна, як і будь-яка інша зовнішня небезпека чи загроза, – це фактор, який виникає поза роботою, але наслідки якого можуть впливати як на працездатність і продуктивність людини, так і на сферу праці загалом.
Наслідки війни матимуть тривалий вплив на ментальне здоров'я населення, що працює, а також на молоде покоління, яке ще має вийти на ринок праці. Тому підприємствам і організаціям потрібно буде не тільки забезпечити підтримку психологічно здорового робочого середовища, а й постійно вдосконалювати й посилювати цю підтримку.
Чому програма психосоціальної підтримки на робочому місці важлива?
За оцінкою ВООЗ, через зниження продуктивності в результаті тривоги й депресії, втрати глобальної економіки становлять 1 трильйон доларів США на рік. Кожна інвестиція в 1 долар США в зміцнення ментального здоров'я співробітників окупається в розмірі від 3 до 5 доларів США. Проблеми психологічного й соціального характеру впливають на людину, трудовий колектив та бізнес. Вони призводять до втрати робочого часу через абсентеїзм (прояв байдужості до виконання людиною своїх прав та обов'язків) і презентеїзм (тенденція залишатися на роботі понад час, необхідний для ефективної роботи на роботі, або приходити на роботи хворим), зумовлюють підвищений ризик нещасних випадків на роботі, створюють напружену атмосферу в колективі.
Війна – це час, коли проявляється багато різноманітних емоцій і почуттів, які постійно змінюються. Коливання настрою від ейфорії до відчаю, від тривоги до оптимізму, від агресії до прийняття реальності – це закономірна відповідь людської психіки на насильницькі наслідки війни.
Важливо помітити і прийняти свої думки та емоції без боротьби з ними, без осуду і «придушування», важливо дозволити собі відчувати все, що відчувається та усвідомити, що це нормальна реакція на ненормальну ситуацію.
Що таке стрес?
Стрес – це захисна реакція організму й сигнал для психіки про небезпеку. Без стресу люди були б вразливими й не здатними протистояти труднощам.
Людина не може вплинути на появу стресової реакції та негативних думок, але може контролювати їх, щоб ефективно адаптуватися.
Турбота про ментальне здоров'я, зокрема включає ефективне управління стресом, щоб не допустити появу дистресу (емоційне виснаження, стресові розлади та поведінкові проблеми).
Що таке психічне (ментальне) здоров'я?
Психічне здоров'я включає наше емоційне, психологічне та соціальне благополуччя. Це впливає на те, як ми думаємо, відчуваємо та діємо. Це також допомагає визначити, як ми справляємося зі стресом, ставимося до інших і робимо вибір. Психічне здоров'я важливе на кожному етапі життя, від дитинства та підліткового віку до зрілого віку.
Чому важливо дбати про ментальне здоров'я?
Ментальне здоров'я – це психологічний стан, при якому людина може реалізовувати свій потенціал, долати життєві стреси, продуктивно працювати та робити внесок у життя своєї громади.
Турбота про ментальне здоров'я так само важлива, як і турбота про фізичний стан, а в період війни та післявоєнний час – це особливий фокус для жінок та чоловіків, що працюють.
Турбота про ментальне здоров'я важлива для підтримки здорових стосунків із собою. У період війни та післявоєнний час це допоможе чітко мислити, реагувати та запобігти розвитку проблем.
Позитивнийпсихологічний стан дозволяє:
- справлятися з життєвими труднощами
- володіти базовими когнітивними та соціальними навичками
- справлятися зі стресом
- розпізнавати, виражати та регулювати емоції
- справлятися зі зміною ролей, обов'язків та викликів
- підвищити життєстійкість
- співпереживати іншим
- процвітати у своїй ролі
- досягати свого найвищого потенціалу
Ознаки проблеми з психічним здоров'ям на роботі
У всіх нас час від часу бувають погані дні на роботі, і дні, коли здається, що все йде як слід.
Вам може бути важко зосередитися, ви можете відчувати надмірний стрес, дратівливість або недооцінку, або вам не вистачає енергії та мотивації для виконання навіть найпростішого завдання.
Якщо ви відчуваєте це день за днем, це може бути сигналом про те, що щось не так. Багато проблем із психічним здоров'ям можуть наростати повільно. Ви можете настільки звикнути відчувати себе виснаженим, тривожним і пригніченим на роботі, що це починає здаватися «нормальним».
Але ігнорування перших ознак проблеми не зникне, з часом це лише погіршуватиметься, роблячи вас уразливими до хвороб та інших проблем зі здоров'ям, спричиняючи виснаження та погіршуючи вашу роботу, стосунки та сімейне життя.
Хоча симптоми проблем із психічним здоров'ям можуть сильно відрізнятися залежно від стану та людини, яка їх відчуває, важливо знати про будь-які зміни у ваших думках, почуттях і поведінці.
Симптоми психологічних проблем на роботі
- Зниження продуктивності на роботі
- Проблеми з концентрацією та мисленням
- Зміни в апетиті або режимі сну
- Зміни у настрої
- Втрата інтересу до діяльності
- Страх або нервозність
- Підвищена чутливість
- Незвичайна поведінка
- Незрозумілі болі
Як розпізнати стрес у співробітника чи колеги?
- Куріння, вживання алкоголю або наркотиків більше, ніж зазвичай
- Невластиві зазвичай розгубленість, забудькуватість, нервозність, злість, засмучення, занепокоєння або страх
- Низький рівень енергії або її відсутність
- Замкнутість, розсіяність, мовчазність
- Надмірна балакливість
- Незв'язне мовлення
- Плаксивість
- Паніка
- Незвичайна поведінка
Що роботодавці можуть зробити для підтримки робітників?
- Зрозуміти, як психічне здоров'я впливає на співробітників
- Оцінити потреби працівників для укріплення ментального здоров'я
- Розробити програму підтримки працівників
- Використовувати комунікацію для зменшення стигми та розширення доступу до ресурсів психічного здоров'я
- Включити страхування психічного здоров'я як частину плану охорони здоров'я
- Сприяти добробуту працівників

«Профспілка цифрова»
Важливим питанням у роботі профспілкового руху сьогодні є його цифровізація. Віталій Мудрак, завідувач відділу інформатизації Пресцентру ФПУ під час виїзного семінару представників Федерації профспілок України для профактиву Кіровоградщини презентував розроблений мобільний застосунок «Профспілка цифрова». Ще у травні 2021 року 8-й з'їзд ФПУ поставив амбітну мету трансформувати відносини ФПУ з членами профспілок за допомогою сучасних технологій. Це включає цифровізацію діяльності ФПУ шляхом запровадження комплексу профспілкових електронних послуг та електронних процедур.
Віталій Мудрак ознайомив присутніх із можливостями застосунку. Діапазон його великий. Наприклад, з його допомогою можна довідатися про події та заходи – це інформація про те, що відбувається. Можна переглянути захід або зареєструватися на ньому як учасник. Є модуль: голосування. Якщо потрібно щось вивчити, організовується опитування. Людина заходить у застосунок, бачить голосування і може взяти участь в ньому, а при бажанні – побачити результати.
Містить застосунок блок «Поради фахівців», який заповнюється ФПУ. Тут є корисна інформація, яка цікавить усіх і яку не потрібно десь розшукувати. Блок «Допомога постраждалим» подібний до попереднього. І, мабуть, найцікавішими у застосунку є різні знижкові програми. Зараз ФПУ працює над цими програмами, і кожна галузь чи область теж можуть підключитися до них. Знижки можуть бути для Федерації, галузі, первинки, але виключно – для членів профспілок.
Віталій Мудрак детально пояснив, як членам профспілок ідентифікуватись. Це потрібно для того, щоб людина отримала доступ до знижкових програм, які поширюються тільки на членів профспілок. Спілчанин оцінить такі кроки, а не член профспілки подумає, потрібна йому профспілка чи ні.
Наповнення інформації може йти на рівні ФПУ, так і галузей чи областей. Віталій Мудрак запросив присутніх до участі у програмах.
Марія Іванова,
Пресцентр ФПО

ФПО – Слюсаровій
Шановна Марино Іванівно!
По-профспілковому щиро вітаємо Вас зі святом на особистому календарі – Днем народження! Зустрічайте цей день у колі рідних та близьких людей, з гарним настроєм! Нехай жодні обставини не вплинуть на святкову атмосферу.
Доля дала Вам багато: чудову професію, дружну родину , багато друзів та безліч захоплень. Це Ваше найбільше надбання. Бережіть та цінуйте себе і тих, хто Вас оточує.
У цей святковий день зичимо Вам міцного здоров'я, духовних і фізичних сил, невичерпної життєвої наснаги, професійних здобутків, тепла і затишку у Вашій оселі! Нехай роки залишають тільки приємні спогади, майбутнє дарує багато щасливих літ, сповнених радості, добра і надії, а відлуння свята ще довго-довго зігріває Вашу душу, вселяє позитивні емоції! Миру і злагоди Вашому дому та усій Україні! Віримо у найшвидшу перемогу!
З повагою
Голова ФПО            Максим Баланенко

Дмитро Лях: «Боротьба буде важка,
адже треба вибудувати трудову конституцію»
Як ми повідомляли, нещодавно відбувся навчальний семінар, який провели фахівці ФПУ для профспілкового активу Кіровоградщини. Оскільки аудиторію цікавила доля Трудового кодексу, то керівник департаменту правового захисту Дмитро Лях поінформував про стан трудового законодавства в умовах війни в Україні. Спочатку він пояснив, що таке лібералізація трудових відносин і чому вона просувається в нашій країні? Транснаціональні корпорації, які акумулювали значні кошти, а також фінансові інститути скористалися ідеологією лібералізації, яка тягнеться ще з 18 сторіччя. Так з'явилося поняття новолібералізм. Це означає, що корпорації хочуть знизити рівень державності кожної країни, вільно торгувати, вільно просувати свій капітал в інші країни. Результат видно на прикладах деяких країн, які мали повноцінні суб'єкти - розвинуту промисловість, перетворилися на моно сільгоспекономіка і переробка. Це фокусувалося і на Україну.
Ще у 2019 році було видано два укази Президента, які передбачали стратегію подальшого розвитку країни. Одним із пріоритетів її і була лібералізація трудових відносин. І почалося просування реформи, суть якої в тому, що профспілки, мовляв, відмирають (їх до уваги ніхто не братиме), промисловість теж, а в Україні буде моно агроекономіка і переробка. Профспілки не могли пустити таку політику на самоплив. Їхні аргументи: діє Конвенція, трипартизм – влада, роботодавці і профспілки (це чітко витримується в єврокраїнах). Ліберальні підходи передбачають відсунення держави поза правове поле - вона має забезпечити тільки захист приватної власності, все інше має регулюватися на рівні підприємців як вільних осіб. Тобто пропонувалося, щоб підприємці та працівники, як рівні сторони, могли домовитися і ніхто у ці стосунки не втручався. Це було закладено у першому законопроєкті Трудового кодексу, головна теза якого - пріоритет трудового договору над законодавством. Що підписав працівник у договорі, те й мало бути, усі гарантії прибиралися. Єдине, що частину питань відносилися на колективно-договірне регулювання.
За словами Дмитра Ляха, профспілкам, які виходили на масові акції, тоді удалося запинити законопроєкт. Одночасно подавали скарги у наглядові ради МОП і у Європейську комісію. «Потім, уже перед війною відбулася друга хвиля – заходить законопроект про працю, який не вирішував низку питань і прибирав гарантії, звужував права і працівників, і профспілок (прибиралася правозахисна функція). І знову підключили партнерів,
міжнародні організації, які направляли листи на ім'я Президента і визнавали проект недолугим, експерти зробили бдизько 160 зауважень. Дуже важко було, але нам вдалося, завдяки партнерству з роботодавцями, «збити» цей законопроект. І вже на початку цього року надійшов законопроект Трудового кодексу. Що в ньому? Частина глав – це той же законопроекти про працю, безпеку та здоров'я працівників на роботі, правонаступництво, КТС і деякі норми із КЗпП. Передбачаючи ризики такого документа (ми підготували зауваження на 46 стор.), звернулися до Президента, оскільки вважаємо його передчасним – він має бути узгоджений і опрацьований науковцями. Реакція відбулася – відтермінували розгляд у ВРУ на кінець року. Як ми працювали? Враховуючи те, що у зв'язку з військовим станом ми втратили право на страйк, тож виробили стратегію роботи з урядом, комітетами ВРУ, роботодавцями: моніторили те, що зареєстроване у ВР, тематику і якщо законопроекти стосуються соціально-трудовим відносинам, відразу відсилаємо їх на опрацювання до СПО. За 2 роки війни було опрацьовано 1300 законопроектів і майже до половини було зроблено зауваження. І не просто робились зауваження, а готувалися альтернативні пропозиції».
Робота була колосальна: переконати депутатів, довести роботодавцям, взяти участь у роботі комітетів, аргументовано відстояти профспілкові пропозиції... Яка доля законопроекту на сьогодні? Ймовірно, його знову готують до розгляду. Чи будуть враховані пропозиції профспілок, не відомо. Головне – є 16 основоположних директив, які відстежуються Євросоюзом. Наприклад, загальне питання по трудовому праву – це не погіршення умов праці порівняно із законодавством. Паралельно йшов наступ на профспілки, щоб зменшити їхній вплив. Завдяки консолідації дій ФПУ удається контролювати рух Трудового кодексу. Допомагає те, що українське профоб'єднання увійшло до Європейської конфедерації профспілок і отримало адвокацію. Якщо Україна йде до Євросоюзу соціальною країною, то потрібно робити всі кроки у правовому, демократичному, соціальному колі. У Конституції України записано, що на основі тріади має будуватися політика країни. Боротьба буде важка, адже треба вибудувати трудову конституцію, але профспілки налаштовані рішуче відстоювати трудові права працівників.
Марія Іванова,
Пресцентр ФПО

Пізнавально-корисний візит делегації ФПУ на Кіровоградщину
28 березня представники Федерації профспілок України на чолі з Головою ФПУ Григорієм Осовим провели навчальний семінар для профактиву Кіровоградщини семінар на тему «Організація роботи профспілок в умовах воєнного стану в Україні». Подібні семінари проводяться в рамках проєкту МОП «Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні».
Відкриваючи захід, Голова Федерації профспілок Кіровоградської області Максим Баланенко зазначив візит гостей на Кіровоградщину розпочався із зустрічі з керівництвом ОВА та головою обласної ради Юрієм Дроздом, під час якої було обговорено площину співпраці влади, профспілок і роботодавців у рамках тристоронньої соціально-економічної ради. Максим Баланенко наголосив, що за роки війни профспілкове об'єднання зіштовхнулося з новими труднощами, проблемами і викликами. «Як їх розв'язати, подолати і будемо розглядати на зібранні. Питання, які турбують профактив, заздалегідь передали апарату ФПУ і вони прибули сьогодні з готовими відповідями. Деякі питання, звісно, нас не можуть влаштовувати. Це, приміром, виплати лікарняних сумісникам (хотілося б знати, де зависли поправки до відповідного Закону), питання щодо оплати простою, перерахування профкомам 0,3 відсотка, особливо в бюджетній сфері, оплата навчання профактиву і т. д.».
Чимало питань виникало у присутніх в ході семінару і гості надавали аргументовані відповіді. Деякі питання «зависали» через зрозумілу причину – агресію рф. І все ж в умовах війни діяльність Федерації профспілок України не припинялася ні на день чи хвилину. Про це розповів Григорій Осовий. «Нас теж багато що не влаштовує, і в першу чергу – війна, яка змусила повністю перебудувати свою діяльність. В першу чергу усі ми налаштовані на перемогу. Якою бачимо перемогу? Щоб ворог залишив наші території, щоб були забезпечені Україні безпекові умови та відшкодовані втрати. Але поки що живемо в реаліях війни. На другий день повномасштабного вторгнення вийшли на роботу, а у нашому приміщенні – спецконтингент. Найперше, налагодили зв'язки з апаратом, скомунікувалися, але досвіду роботи в умовах війни ні в кого не було. Консультувався з міжнародними профорганізаціями. Порадили зберегти організацію і зорганізуватися так, щоб мати ресурс виживання. Нам порекомендували створити гуманітарний штаб, в якому можна акумулювати кошти і через який отримувати міжнародну допомогу. І 4 березня 2022 року ми створили гуманітарний штаб. Зрозуміло, до діяти у Києві він не міг, тому перенесли діяльність у Західну Україну, туди, де потягнувся потік біженців».
За словами Григорія Осового, це були напружені дні, місяці, адже профспілкові санаторні заклади почали приймати переселенців. Тільки уявити ці картини: хто переїздив з речами, хто без них, жінки з дітьми, інваліди, літні люди. Усіх треба було влаштувати, обігріти, нагодувати, надати медичну допомогу... Завдяки Міжнародній Конфедерації профспілок, членом якої є ФПУ, був створений фонд солідарності підтримки профспілок України, почали акумулювати кошти. Підтримка, і фінансова, і продуктами та ліками, йшла з багатьох країн, але тільки до кордону. Представники ФПУ зустрічали ці вантажі на кордоні і довозили до місць. 71 тисячу осіб утримували у профзакладах за півтора роки і тільки завдяки міжнародній підтримці. Крім того, налагоджена була комплексна робота - комунікація з органами влади, центрами зайнятості, Пенсійним фондом – проводилися зустрічі з ВПО...
Далі був переїзд до столиці і почали відбудовувати спільно з міжнародними організаціями дипломатичну роботу, з тим, аби через громадські організації доносити політику держави, правду про війну (підтримай Україну, руки росії – геть від України, санкції для рф...). Потім було інше завдання – видворити російські профспілки з міжнародних організацій, зокрема з МКП. Це було непросто – переконати 163 країни.
Вирішувалися і внутрішні питання, в першу чергу фахівці, як соціальні партнери, опрацьовували нормативно - правові акти, які готувала влада, (у перший рік війни їх розглянули понад 600). Оскільки надходжень профвнесків не було, то почали, за допомогою міжнародних організацій, брати участь у розробці проектів. За 2 роки реалізувати 18 проєктів.
Паралельно фахівці ФПУ відстежують процеси реформування, яке продовжується і у воєнний час, зокрема пов'язані з лібералізацією трудових відносин і соціальної політики (таких законопроектів багато). Оскільки триває процес імплементації норм національного законодавства до європейського. Є різні вимоги: добрі і жорсткі. Це великий вал роботи, адже всі європейські акти треба опрацювати: те, що є добре, треба сприймати, а що не підходить – відхиляти.
Григорій Осовий підкреслив: «По деяких принципових речах у нас ідуть битви на рівні робочих груп. Це добре, що сьогодні ніхто не анулював соціальний діалог. Не працює Національна тристороння рада, але все, що стосується нормотворчого порядку в діалозі постійно. Непоганий вибороли Закон про колективні угоди договори. Якби сторона роботодавців була наполегливіша, могли б більше відвоювати позицій. Брак сторони роботодавців не посилює нашу позицію у переговорному процесі з парламентом і урядом».
Враховуючи складну ситуацію, ФПУ надають допомогу членським організаціям, в першу чергу тим, які постраждали від агресії рф. Крім того, фахівці хочуть реалізувати ще один проект «Психологічна підтримка працівників, які перебувають на лінії зіткнення», адже на голів профкомів звалився великий тягар: і по виробництву, і по безпеці, і внутрішні проблеми, тобто їм теж потрібна реабілітація. «До речі, ми поступово перевели ВПО на державний і комунальний сектор, а в санаторіях розміщуємо військових. Тільки за минулий рік 11 тисяч військових пройшли на наших базах реабілітацію. ФПУ справилася з багатьма завданнями, аби нам не заважали. Ми жодного дня не було простою в роботі. Вижили, стабілізували ситуацію, крок за кроком виробляли формат, як треба працювати, в першу чергу, посилити захист спілчан – правовий, соціальний, економічний, взяти під контроль безпеку праці... Але працюючи в умовах війни, ми уже думаємо про відбудову країни, в якій профспілки братимуть безпосередню участь».
В роботі семінару взяли участь заступник Голови ФПУ Євген Драп'ятий, керівник департаменту правового захисту Дмитро Лях, завідувач відділу інформатизації пресцентру ФПУ Віталій Мудрак, керівник департаменту профспілкового руху та зв'язків з громадськими організаціями Лариса Ровчак та професор кафедри соціальної роботи та практичної психології Академії праці, соціальних відносин і туризму Людмила Бегеза.
Марія Іванова,
Пресцентр ФПО