Активна критика Міністерства освіти і науки (МОН) з боку Дмитра Лубінця саме зараз зумовлена кількома критичними факторами, які збіглися в часі наприкінці весни та на початку літа.
Це не просто випадкові статті, а спланована медійна та правозахисна кампанія. Омбудсман намагається зупинити процеси, які, на його думку, шкодять дітям під час війни.
Нижче наведено головні причини, чому це відбувається саме зараз.
1. Період випускних іспитів та НМТ
Зараз в Україні триває сесія Національного мультипредметного тесту (НМТ). Лубінець, як батько випускниці, стикнувся з цією проблемою особисто і заявляє про системні прорахунки МОН:
Залежність від репетиторів: Школа не дає тих знань, які вимагає тест, тому батькам доводиться наймати репетиторів. Діти, чиї родини не мають на це грошей, опиняються у нерівних умовах. Міністр Оксен Лісовий в особистій розмові з Омбудсманом це визнав.
Проблеми з безпекою під час НМТ: Уповноважений зазначає, що за роки війни міністерство так і не спромоглося організувати тестування безпосередньо в укриттях у більшості міст (окрім Харкова). Через повітряні тривоги іспити постійно перериваються, що створює шалений стрес для підлітків.
2. Стрімке зростання кількості скарг від батьків
Критика базується на реальних зверненнях громадян, шквал яких припав саме на першу половину року через закриття шкіл на місцях. Статистика Офісу омбудсмана показує катастрофічну динаміку:
2024 рік: всього 4 скарги на обмеження доступу до освіти.
2025 рік: 79 скарг. Перші 5 місяців поточного року: вже 43 скарги.
Це змусило правозахисника винести проблему в публічне поле, оскільки місцева влада масово ліквідує школи під приводом "підготовки до реформи", не думаючи про підвезення дітей.
3. Активна фаза підготовки до реформи-2027
МОН зараз активно формує мережу майбутніх академічних ліцеїв (майже 90% громад уже завершують цей процес), а 150 закладів готуються до другого етапу тестування нової системи старшої школи.
Лубінець б'є на сполох саме зараз, щоб встигнути внести зміни у нормативні акти, поки реформа не запрацювала на повну силу, адже в умовах війни, зруйнованих доріг та дефіциту автобусів це загрожує освітнім колапсом, особливо у прифронтових та гірських регіонах.
4. Провал інформаційної політики щодо дітей з окупованих територій (ТОТ)Зараз триває вступна кампанія, і Омбудсман констатує: кількість вступників з ТОТ стрімко зменшується. МОН не створило доступних інформаційних кампаній для дітей, які перебувають в окупації. Більше того, міністерство навіть не веде окремого обліку таких абітурієнтів. Лубінець вважає це управлінським прорахунком, через який Україна втрачає зв'язок зі своїм підростаючим поколінням.
5. Незадоволення результатами зустрічі з міністром
Критика посилилася після особистої зустрічі Дмитра Лубінця з міністром Оксеном Лісовим наприкінці травня. Попри те, що певні компроміси були знайдені (наприклад, Кабмін дозволив ліцеям залишати молодші класи), загалом Омбудсман залишився незадоволений тим, що МОН продовжує звітувати про «паперові успіхи», ігноруючи реальні проблеми на місцях.
«Коли реформа існує на папері краще, ніж у реальному житті, її ціну зрештою сплачують діти, батьки та вчителі», — заявив Дмитро Лубінець.
Саме тому він використовує свої колонки на Укрінформі https://www.ukrinform.ua/rubric-society/4130027-osvita-v-umovah-vijni-miz-reformami-nerivnistu-ta-vtracenimi-mozlivostami.html та у соцмережах як інструмент публічного тиску на міністерство, а у Верховній Раді паралельно порушують питання про створення Тимчасової слідчої комісії для розслідування можливих порушень з боку МОН.

4 червня - День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії рф проти України
За даними Офісу Генерального прокурора від рук російських загарбників в Україні загинуло 705 дітей та 2 527 дітей дістали поранення. Сотні маленьких життів обірвалися передчасно. Вони мріяли, сміялися, будували плани... Їхні голоси більше не пролунають - лише тиша й біль у серцях батьків, рідних, усієї країни. Кожен трагічний випадок – це сльози, відчай і ненависть. Це те, що відчуває кожен з нас. Знищується народ. Знищується основна цінність – наше майбутнє. Відібрані, скалічені життя наших дітей – це незагоєні довічні рани України.
Сьогоднішній день пам'яті – це протест проти зла, насильства та війни! Діти мають жити під мирним небом!
Ми ніколи не забудемо і не пробачимо. Вічна і світла памʼять невинним янголам України.
Від імені Президії ФПО
Голова Федерації профспілок області Оксана ТЕРЛЕЦЬКА

ФПУ презентувала посібник для профспілкових експертів у сфері кваліфікацій
2 червня за участю лідерів профспілкового руху, представників бізнесу та науковців відбувся комплексний захід, присвячений презентації посібника для профспілкових експертів «Кваліфікаційний компас», який було підготовлено в рамках програми «Профспілки проти нерівності і за відновлення миру та демократії в Україні», яку реалізує Норвезька конфедерація профспілок (LO) у партнерстві з ГО «Трудові ініціативи» за фінансової підтримки Норвегії.
Зустріч розпочалася з вітальних слів Євгенія Гостюмінського, керівника департаменту правового захисту ФПУ, Дмитра Ляха – заступника Голови Національного агентства кваліфікацій, Наталі Єремеєвої – радниці з питань України Норвезької конфедерації профспілок (LO) та Трістана Масата – директора програм Центру Солідарності в Україні, голови Правління ГО "Трудові ініціативи", які привітали учасників та наголосили на важливості розвитку системи кваліфікацій і соціального діалогу в умовах сьогодення.
Співавтори видання – Анна Пугачова, керівник департаменту з питань економічного розвитку ФПУ, Василь Федюк, член Національного агентства кваліфікацій та Юлія Мартин, керівник Секретаріату Національного агентства кваліфікацій – поділилися передумовами його створення та ключовими тезами.
Під час обговорення увагу було зосереджено на практичному застосуванні Національної рамки кваліфікацій, роботі кваліфікаційних центрів та можливостях нового Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій. Окремий акцент автори зробили на дії «профспілкового фільтру» - механізмів впливу профспілок на зміст професійних стандартів.
Логічним продовженням презентації стала експертна панельна дискусія «Людський капітал та Національна система кваліфікацій». Учасники зосередилися на найбільш гострих викликах сьогодення: безпрецедентному дефіциті кадрів, демографічній кризі та подоланні розриву між пропозицією освіти і реальними потребами бізнесу. Дискусія дозволила поглянути на проблему з різних сторін.
Представниця Інституту демографії та досліджень якості життя НАН України Ірина Новак проаналізувала ефективність професійних стандартів у сучасних реаліях, вплив якості їх розроблення на ситуацію на ринку праці та роль визнання іноземних кваліфікацій для повернення громадян з-за кордону.
Андрій Поддимай, заступник Голови комітету за сталого розвитку Федерації роботодавців України озвучив запит бізнесу на гнучкість, мікрокваліфікації та готовність інвестувати у перенавчання працівників.
Своєю чергою, голова Профспілки металургів і гірників України Богдан Оверковський поділився досвідом роботи профспілки у процесі розроблення профстандартів.
Заступник Голови Профспілки працівників освіти і науки Сергій Романюк окреслив виклики, які постають не лише перед освітянами, а й системою освіти загалом, а також підкреслив, що освітянська спільнота була серед перших, хто долучився до обговорення та розбудови Національної системи кваліфікацій, і сьогодні продовжує активно підтримувати цей напрям.
Доповнив картину співзасновник Українського кваліфікаційного центру операторів безпілотних апаратів Ігор Дядюра, який поділився унікальним досвідом швидкого розгортання кваліфікаційного центру та стандартизації навичок в умовах критичних потреб воєнного часу, а також підкреслив вплив швидкості розвитку технологій на зміст профстандартів та необхідність їх оновлення задовго до планового строку перегляду.
Відкрите обговорення і конструктивні дискусії учасників заходу дозволили обговорити найгостріші та найактуальніші теми українського ринку праці.
Зазначений захід ще раз підтвердив, що виключно широка, повноцінна комунікація та діалог між профспілками, бізнесом, освітою та наукою дозволяє знайти найбільш ефективні рішення для захисту працівників та збереження людського капіталу.
Департамент з питань економічного розвитку ФПУ

Виступ Голови ФПУ Сергія Бизова на 114-й сесії Міжнародної конференції праці. Женева, 3 червня 2026 року
Шановний пане Президенте Конференції,
Шановний Генеральний директоре,
Шановні делегати!
Щодня мільйони українців починають і закінчують свій день під обстрілами — в укриттях, без упевненості, чи настане завтра.
П'ятий рік поспіль енергетична інфраструктура залишається головною мішенню ворога.
Але Україна вистояла.
Тому що під обстрілами не витримує метал і бетон — витримують люди.
Понад 560 тисяч працівників сьогодні захищають Україну зі зброєю в руках. Ще мільйони продовжують працювати — на заводах, у лікарнях, у полях — підтримуючи економіку та фронт.
Люди праці здійснюють справжній трудовий подвиг, і цей подвиг досі недооцінений.
Міжнародна організація праці та світова спільнота мають це визнати.
Гендерна рівність у праці — це не лише питання справедливості, а питання виживання економіки.
В Україні, коли більшість чоловіків на фронті, саме жінки утримали ринок праці від колапсу.
Це факт, який має стати уроком для глобальної трудової політики.
Українські профспілки підтримують права працівників платформної економіки та виступають за рівні умови праці в епоху штучного інтелекту.
Будь-які виключення з трудового законодавства для платформних працівників спотворюють ринки праці й відкривають двері для експлуатації.
Водночас хочу звернути увагу на критичну проблему для нашої промисловості.
Українська металургія — один із ключових роботодавців країни — опинилася під подвійним тиском: зростання тарифів на електроенергію та запровадження CBAM, Механізму вуглецевого регулювання на кордоні Євросоюзу.
Ці фактори в сукупності можуть стати критичними для галузі, яка й без того працює в умовах війни.
Ми закликаємо МОП та міжнародних партнерів враховувати цей вимір у дискусіях про справедливий перехід.
Окремо — про трудове законодавство.
Ми категорично виступаємо проти звуження прав працівників і профспілок у новому Трудовому кодексі. Гідна праця не може бути жертвою реформ.
Новий ТК має стати фундаментом повоєнної відбудови, а не інструментом дерегуляції за рахунок людей праці.
Саме від того, які гарантії отримають працівники, залежить, чи повернуться 6 мільйонів українців із-за кордону додому.
Ми продовжуємо захищати права працівників на окупованих Росією територіях і протидіємо мілітаризованій індоктринації молоді.
Залучення дітей до виробництва ударних дронів на підприємствах Алабуги — це грубе порушення міжнародного права, і МОП має реагувати.
В умовах реформування МОП повторюємо: доцільність регіонального представництва у Москві — під питанням. Пропонуємо перенести ці функції до Узбекистану чи Казахстану.
Пане Президенте!
За останній рік в Україні відновлено соціальний діалог: поновлено роботу Національної тристоронньої соціально-економічної ради, де я обраний головуючим від профспілкової сторони.
Ми повернулись у свій Будинок профспілок.
Спільними зусиллями вдвічі підвищено зарплати в соціальній сфері, працівники Пенсійного фонду отримали підвищення на 30%.
Профспілки разом із роботодавцями реалізують програми реабілітації та адаптації ветеранів у трудових колективах.
Міжнародна солідарність — не лише слова.
Ми вдячні країнам, які прийняли мільйони українців. І ми розуміємо: щоб вони повернулися, Україна має пропонувати гідну роботу та реальні трудові права.
Пане Президенте, шановні делегати!
Дякую вам за спільну роботу на 114-й МКТ.
Разом ми сильніші, щоб забезпечити сталий мир — в Україні та в усьому світі.
Дякую вам!
Слава Україні!
Голова Федерації професійних спілок України, Сергій Бизов
Пресцентр ФПУ