Задля потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 14.07.2023 №775 «Деякі питання реалізації прав потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання на отримання соціальних послуг».
СПО об'єднань профспілок у встановленому порядку надавало пропозиції до цього важливого для багатьох працівників документу, але, вони здебільшого не були враховані.
Нагадаємо, що у зв'язку з ухваленням законів України «Про внесення змін до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», від 21.09.2022р. №2620-IX (набрав чинності з 1 січня 2023 року), було фактично зруйновано систему надання соціальних послуг для осіб, потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка існувала до 1 січня 2023 року і включала: санаторно-курортне лікування, технічні та інші засоби реабілітації, слухові апарати, лікарські засоби та вироби медичного призначення, на додаткове харчування, на спеціальний медичний догляд, на постійний сторонній догляд, на побутове обслуговування, на придбання спеціальних засобів пересування та ін. (зазначеним Законом лише передбачені норми, що потерпілі мають право на відповідні послуги, гарантовані їм законами «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», «Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я», «Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я», «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», «Про соціальні послуги» тощо).
Такі законодавчі нововведення спричинили хвилю звернень до різних державних органів, як самих потерпілих на виробництві, так і профспілок та інших громадських організацій.
Кабінетом Міністрів України було ухвалено постанову від 28 квітня 2023 р. № 438 «Деякі питання організації забезпечення соціальними послугами з догляду та медичними послугами потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які їх потребують». Проте з прийняттям цієї постанови проблеми не були зняті, про що зазначалось потерпілими на виробництві особами та представниками різних відомств, у т.ч. і профспілок у ході проведення 4 травня ц.р. Слухань в Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на тему: «Аналіз практики застосування ЗУ №1105-XIV від 23.09.1999 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в редакції, що діє з 01.01.2023, щодо забезпечення соціальними послугами з догляду та медичною допомогою потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які їх потребують».
З урахуванням внесених пропозицій було доопрацьовано порядок надання потерпілим соціальних послуг, що і було схвалено прийняттям КМУ зазначеної вище постанови №775. Нею внесені зміни до Порядку організації надання деяких соціальних послуг потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженому вже названою урядовою постановою № 438, а також передбачені розміри щомісячної грошової компенсації. Зокрема, розмір щомісячної грошової компенсації за надання соціальної послуги - догляду вдома потерпілому членом його сім'ї (або іншою особою), якому визначено потребу: - у спеціальному медичному догляді - становить розмір мінімальної заробітної плати, у постійному сторонньому догляді, становить половину розміру мінімальної заробітної плати, у побутовому обслуговуванні, становить чверть розміру мінімальної заробітної плати.
Постановою №775 також передбачені розміри щомісячної грошової компенсації потерпілому вартості заходів, необхідних для надання послуги натуральної допомоги, що передбачають надання предметів і засобів особистої гігієни, санітарно-гігієнічних засобів та засобів догляду тощо.
Більш детальний аналіз внесених Постановою змін можна буде зробити пізніше, проаналізувавши результати їх практичного застосування.
Допоки лишається не вирішеним питання лікування потерпілих та забезпечення їх лікарськими засобами. За наявною на сьогодні інформацією, під час лікування потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві багато медичних послуг надаються за рахунок самого потерпілого. І це, незважаючи на те, що працівник є застрахованою особою у соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві, за нього сплачувалися цільові страхові внески і в разі настання страхового випадку мають бути покриті всі витрати, пов'язані із відновлення його здоров'я внаслідок заподіяння шкоди, у тому числі і на лікування.
Задля посилення рівня захисту зазначеної категорії громадян СПО об'єднань профспілок наприкінці липня ц.р. надіслав до профільного Комітету ВРУ профспілкові пропозиції щодо необхідності передбачення у законопроекті (реєстр. №9417-1 від 12.07.2023) норм щодо забезпечення потерпілих на виробництві лікуванням, ліками, медичними виробами та послугами у повному обсязі.
Управління соціального страхування
і пенсійного забезпечення апарату ФПУ
P. S. Федерація профспілок Кіровоградської області постійно, з дня прийняття закону (21.09.22 р.), яким внесено зміни про матеріальне забезпечення та надання соціальних послуг застрахованим особам, порушувала питання про зниження рівня соціального захисту потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві. Зокрема ФПО з цього приводу зверталося до Верховної Ради України, депутатських фракцій і груп у ВРУ, Прем'єр-міністра України... Але з 1 січня 2023 року Закон все-таки запрацював. І як наслідок – наші прогнози здійснилися (про це йдеться у публікації управління ФПУ). Заради справедливості варто зазначити, що позитивна реакція на голос профспілок була, але вона ще далека від належного соціального захисту потерпілих. Тобто робота триває.

Це варто знати
Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці проводить інформаційну кампанію «Виходь на світло». Федерація профспілок області, у рамках співпраці з управлінням Держпраці, теж бере участь у цих заходів.

З 1 серпня п. р. Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці розпочало інформаційну кампанію «Виходь на світло». Федерація профспілок області, у рамках співпраці з управлінням Держпраці, теж долучається до цих заходів. Фахівці управління Держпраці розкривають, як оформити неповнолітнього працівника.

Враховуючи звернення СПО профспілок
На етапі підготовки постанови Уряду щодо встановлення мінімального розміру допомоги по безробіттю під час воєнного стану і внесення змін до Порядку її надання Спільний представницький орган об'єднань профспілок розглянув документ та підтримав його.
Проте, розробці цього проекту постанови Кабінету Міністрів України передувала послідовна робота профспілок та їх принципова позиція щодо необхідності підвищення мінімального розміру допомоги по безробіттю вже зараз.
На цьому наголосив Голова СПО об'єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий, коментуючи зазначене рішення:
- Діючі мінімальні розміри допомоги по безробіттю встановлені ще три роки тому і потребують збільшення, отже, з 1 березня 2020 року мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1800 грн, а для осіб, які протягом останніх 12 календарних місяців перед реєстрацією в центрі зайнятості мають страхового стажу менше 6-7 місяців – на рівні 650,00 грн (на період карантину його було підвищено до 1000 грн). Однак, вже більше 3-х років поспіль ці розміри не переглядалися.
За цей період відбулося значне зростання цін на товари та послуги, збільшилась середня зарплата в країні. Прожитковий мінімум, затверджений Парламентом на 2023 рік для працездатних осіб становить 2684 грн. (ми вважаємо цей показник заниженим, оскільки фактичний розмір прожиткового мінімуму за розрахунками профспілок є більшим ніж у два рази).
Зважаючи на це, СПО об'єднань профспілок тільки в поточному році вже тричі звертався до державних органів з питання необхідності збільшення мінімального розміру допомоги по безробіттю. При цьому потрібно звернути увагу на те, що обсяг видатків Фонду соціального страхування на випадок безробіття та на допомогу по безробіттю зменшилися.
Адже законодавчими змінами від 21.09.2022р. зменшено тривалість виплати допомоги по безробіттю та їх розміри, а на період воєнного стану виплата допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів (для осіб перед пенсійного віку – 360 календарних днів) та не може перевищувати розмір мінімальної заробітної плати.
Враховуючи звернення СПО об'єднання профспілок та з урахуванням пропозицій Державного центру зайнятості, Мінекономіки був підготовлений проект рішення КМУ, яким пропонується збільшити з 31 липня 2023 року мінімальний розмір допомоги по безробіттю - з 1800 грн до 2500 грн, або на 38,9%, та з 1000 грн до 1500 грн, або на 50% (для осіб, які мали менше 7 місяців страхового стажу протягом останніх 12 календарних місяців перед реєстрацією в центрі зайнятості).
Пресцентр ФПУ

Люди чекають конкретних і швидких дій
28 липня ц.р. відбулося засідання Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) і Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану.
У заході поряд з представниками Мінекономіки, Мінсоцполітики, Верховної Ради України, роботодавців та науковців від Федерації профспілок України взяли участь: заступник Голови ФПУ Олександр Шубін, голова Профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України, член Антикризового штабу Олександр Рябко.
Подаємо тези виступу Олександра Рябка:
«В умовах війни державними пріоритетами є підтримка ЗСУ, а також і внутрішньо переміщених осіб. Я думаю, не потрібно нікого переконувати, що в цьому напрямку робиться дуже багато. Але, будь-яка армія є настільки сильною, наскільки сильним є перш за все економічний тил країни, бо солдатів треба годувати, одягати, надавати зброю, ремонтувати техніку. Для підтримки ТПО теж потрібен економічний ресурс. Але ж він з неба не падає, він створюється працею людей – руками працівників.
Війна закінчиться, хотілося щоб це відбулось як найскоріше і з меншими втратами, в першу чергу людських. Попереду величезна за масштабами робота по відновленню країни. Подолання породжених війною економічних та соціальних викликів буде не менш складним завданням, ніж здобуття самої перемоги у війні.
Не сумніваюсь, що світова спільнота ресурсно допомагатиме Україні. Але? Що таке ресурси без робочих рук – то ніщо. Вважаю, що сьогодні проблемами саме працюючої людини, яка забезпечує економічний тил, на державному рівні практично ніхто не займається:
- через війну гинуть працівники на виробництві,
- у промисловості країни втрачено біля 40 % ефективних робочих місць, в малому бізнесі переважна більшість робочих місць не є ефективними (вони нестабільні, нетехнологічні і зарплата у конвертах),
- рівень реальної зарплати працівників є критично низьким особливо на фоні замороження рівня МЗП, відміни індексації і шаленого зростання цін на всі групи товарів і послуг,
- крім того зростає заборгованість із ЗП, з працівниками масово зупиняють трудові відносини на невизначений час і при цьому вони не отримують жодної компенсації і не мають статусу тимчасово безробітного.
На початок 2023 року кількість осіб з офіційним статусом безробітного в Україні становила 186 тис. осіб, на червень п.р. вона склала 119 тис. (зменшення майже на 70 тис.). За даними ООН в Україні 2,6 млн безробітних. Цією викривленою офіційною статистикою у своїй діяльності керуються державні чиновники.
Неналежна безпека праці на виробництві і ініціативи владних структур щодо скорочення трудових гарантій працівникам постраждалим на виробництві - Пенсійний фонд України, не маючи фахівців з питань охорони праці, виносить цілий пакет нормативних документів колишнього ФСС з нещасних випадків на виробництві на відміну їх дії з примітивною аргументацією «вони втратили актуальність»...
Все це нищить головний національний ресурс – трудовий. Що стосується нашого трудового ресурсу за кордоном - це переважно кваліфіковані і з вищою освітою люди. Не треба тішитись надіями, що більшість з них повернеться. У самому оптимістичному варіанті може повернутись до 30% і переважно це будуть некваліфіковані працівники. Але ми розуміємо, що за безпековим питанням зразу ж стане питання рівня життя. Цей чинник буде мати сильний вплив на повернення українців.
Настав критичний час, коли від слів потрібно переходити до конкретних справ – владі потрібно невідкладно почати формувати за участі соціальних партнерів державну політику збереження трудових ресурсів і повернення із-за кордону наших громадян.
Президент уже зробив з цього приводу відповідний посил владі і суспільству: потрібно відмовитись від моделі дешевої робочої сили в Україні і поставити за мету досягти рівня оплати праці за формулою «рівень ЗП у наших сусідів в ЄС + 30%).
Люди чекають від влади і соціальних партнерів конкретних і швидких дій».
P. S. Аналогічна ситуація склалася і на ринку праці на Кіровоградщині. У нас теж майже на половину зменшилася, за цей же період, кількість осіб з офіційним статусом безробітного. Серед безробітних 80 відсотків складають жінки. В області розмір заробітної плати, яка пропонується вакансіями (42 відсотка), досягає 7 тисяч гривень.